Реінтеграція ветеранів – світовий та український досвід

Для багатьох держав, які в той чи інший спосіб брали участь у військових конфліктах, важливим питанням є і залишається реінтеграція ветеранів. У цих країнах розроблені спеціальні програми, які ...

Додано:
ГО СТАН

60760562_2211624142250134_5116979132571320320_o
Реінтеграція ветеранів – світовий та український досвід

Для багатьох держав, які в той чи інший спосіб брали участь у військових конфліктах, важливим питанням є і залишається реінтеграція ветеранів. У цих країнах розроблені спеціальні програми, які покликані реабілітувати учасників бойових дій. Йдеться як про фізіологічну, так і про психологічну реабілітацію, а також соціальне включення в життя своїх громад. 

Через конфлікт на сході України це питання, на жаль, стало актуальним і для нашої держави. За останніми даними, що оприлюднила Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, статус учасника бойових дій надано 369 451 особі. 

Світова практика реінтеграції ветеранів

У кожній з країн свій підхід до розробки програм з реінтеграції ветеранів. Переважно йдеться про те, що на державному та місцевому рівнях розроблені стратегії повернення військових до повноцінного цивільного життя у своїх громадах. Розробники враховували як характер збройного конфлікту в якому довелося брати участь громадянам держави, так і місцевий контекст та культуру. 

У матеріалі Ольги  Шабан “Шлях додому у різних країнах світу: реабілітаційні програми для колишніх учасників бойових дій”, який вона підготувала для сайту Гурт, йдеться, що в Сполучених Штатах Америки на національному рівні працює програма з іпотерапії, що перекладається українською як “Коні для героїв”. Фінансується вона коштом держави та благодійників. Ця реабілітаційна програма для американських ветеранів воєнних дій стала загальнонаціональним механізмом. 

Програма реалізується завдяки співпраці спеціалізованих військових госпіталів з кінськими клубами. Послуги іпотерапії надаються колишнім солдатам на безоплатній основі. Взаємодія із тваринами, які подібно до людей мають свій характер, позитивно впливає на емоційний фон осіб у стані депресії, а в поєднанні з груповими заїздами сприяє соціалізації та реінтеграції у суспільство.

Що стосується Шрі-Ланки, то тут завдання було складнішим. Адже після завершення тривалого збройного конфлікту між центральним урядом і збройними формуваннями «Тигри визволення Таміл-Ілама» у 2009 році перед державою постало надскладне завдання – реабілітація та соціальна інтеграція молодих людей, які брали участь у збройному конфлікті з обох боків. 

Тоді уряд країни створив Службу Верховного Комісара з питань реабілітації – державний орган, покликаний допомогти молоді повернутися до нормального життя через творчі, психологічно-соціальні, освітні, духовні, релігійні та інші практики.

Була розроблена програма під назвою «4R» (Реабілітація, включення у суспільство, реінтеграція, примирення). Пізніше вона трансформувалася в «Модель 6+1», відповідно була доповнена духовно-релігійною складовою, що відповідало потребам інтеграції ветеранів до багатокультурного і мультиетнічного населення Шрі-Ланки.

Подібна ситуація була і в Сьєрра-Леоне. До збройного конфлікту між силами центрального уряду було залучено більше 25 тисяч осіб із обох сторін. Задля їхньої реабілітації Німецьке товариство технічного співробітництва (GTZ)  у співпраці з урядом запровадило спеціальний проект.

Він передбачав загальну довгострокову програму професійної та соціальної інтеграції учасників бойових дій у суспільство, надання соціального житла у нових поселеннях, забезпечення професійного навчання та перекваліфікації. Крім цього, програма містила детальну розробку компоненту реабілітації та інтеграції дітей воїнів. За результатами програми, 80% колишніх учасників збройних формувань успішно пройшли навчальну програму та інтегрувалися у суспільство, 60% стали найманими працівниками або підприємцями, 66% учасників програми реінтеграції зазначили, що відчувають себе прийнятими спільнотою.

В той же час в Ізраїлі життя ветеранів збройних сил, які отримали інвалідність, забезпечується завдяки співпраці уряду та Beit Halochem – міжнародної мережі закладів допомоги в результаті участі у воєнних конфліктах. 

Великі центри площею від 5,500 до 10,000 квадратних метрів надають ветеранам та членам їхніх родин послуги фізіотерапії, гідротерапії та реабілітації. Окрім тренажерних залів і басейнів, такі центри пропонують низку освітніх та культурних заходів, а також творчих майстерень.

Мережа центрів існує за підтримки неприбуткових організації різних країн, а також спеціального Відділу реабілітації при Міністерстві оборони. Щорічно колишні учасники бойових дій мають можливість отримати академічну стипендію для навчання.

Український досвід 

Станом на сьогодні, різноманітні інституції в Україні через впровадження спеціальних програм також працюють для мінімізації непрямих втрат і зменшення негативних наслідків для ветеранів. 

Одним з таких є проект «Підтримка реінтеграції ветеранів конфлікту на сході України та їхніх сімей», який  впроваджує Міжнародна організація з міграції (МОМ) та реалізується (у Львівській області) Молодіжною організацією “СТАН” за фінансової підтримки Європейського Союзу. 

Проект передбачає проведення тренінгів із соціального згуртування, інтеграції, залучення коштів для розвитку громади, а також підготовки грантових проектів із соціального згуртування в громадах. 

Також передбачена кваліфікована психологічна підтримка ветеранам конфлікту на сході України та їхнім родинам (йдеться про індивідуальні та групові консультації тощо).

Зокрема у Львові, Дрогобичі, Червонограді, Золочеві та Новому Роздолі вже відбулась перша серія тренінгів для ініціативних груп, які попередньо пройшли конкурсний відбір.

Детальніше про це можна прочитати тут.

Навчальна програма була побудована таким чином, щоб учасникам та учасницям надати всі необхідні знання  для створення майбутніх проектів, які в перспективі мають, з одного боку згуртувати громаду, а з іншого – допомогти у реінтеграції ветеранам, що в ній проживають.

Також тренери акцентували на важливості діалогу, використанні інклюзивного підходу, залученні ветеранів, ВПО та вразливих соціальних груп до життя громади.  Відповідно працювали з темами гендерно чутливого підходу та недискримінації.

Окрім навчання, ГО “СТАН” займалась консультуванням громад на всіх етапах розробки проекту і аж до подачі заявки на розгляд МОМ. Також супровід відбуватиметься і на під час реалізації ініціативи.

Важливість такого підходу підтверджує залучений тренер, ветеран конфлікту у складі добровольчого батальйону ЗСУ “Айдар” Максим Осадчук. За його словами, повноцінна реінтеграція учасників бойових дій з їхнім складним особистим досвідом стане запорукою сталого розвитку суспільства. 

“Важливо, щоб роль ветеранів в цьому процесі була активною і творчою на всіх рівнях. Як, зрештою, і роль інших соціальних груп, що всі разом складають кожну конкретну громаду”, – пояснює Максим Осадчук.

Інший тренер Андрій Фармуга, який є ветераном конфлікту також наголошує на важливості цього проекту. Адже він дозволяє не фокусуватися саме на ветеранах і ізольовувати їх, а навпаки, залучає ветеранів до вирішення проблем цілої громади. 

За його словами, крім реалізованого проекту, буде ще більший рівень довіри до ветеранів, бо вони продемонструють, що цілком готові працювати для користі громади.

За умовами проекту «Підтримка реінтеграції ветеранів конфлікту на сході України та їхніх сімей» кошти на реалізацію згаданих ініціатив громади отримають від організаторів. 

Для прикладу, громада з Дрогобича розробила проект “Зігріті серця”, який сприятиме  розбудові довіри між учасниками АТО та мешканцями міста. 

У Золочеві планують створити туристичний клуб “Ветеран”. Він організовуватиме спортивно-туристичні походи Львівщиною із таборуванням. Ветеранів залучатимуть в ролі організаторів та інструкторів. 

У Червонограді також заплановано провести табір і створити громадську вітальню у якій планується влаштовувати різноманітні заходи:правові ігри, кінопокази та концерти.

Громада Львова розробила проект “Разом на шляху до змін”.  Він допомагатиме ветеранам, які повертаючись до мирного життя, у громаді Львова постають перед проблемою реінтегрування у суспільство, яке має цілу низку негативних стереотипів до колишніх воїнів та щодо якого самі ветерани мають певний ряд упереджень. 

Відновлення та посилення взаємодії між різними соціальними групами громади буде відбуватися через спільну участь у соціальних активностях. Відповідно  допоможе подолати бар’єр як ветеранам, так і громаді, та сприятиме інтеграції ветеранів конфлікту на Сході України у громаду Львова як повноправної соціальної групи.


Тематика публікації:            

Останні публікації цього розділу:

Клуб Добродіїв шукає менторів/ок для участі в проекті підтримки підлітків

"Майбутнє конкурентоспроможності Європи" та його уроки для євроінтеграції України

Рейтинг інституційної спроможності відновлення малих і середніх громад до 150 тис. мешканців на прикладі Дніпропетровської області (пілот)

Кодимська громада розпочала розробку стратегії розвитку

Зимноводівська громада: спільний пошук рішень для розвитку

Будувати спільноту в часи війни: як партисипативний театр змінює громади в Україні