Від об’єднання до розвитку: чи будуть українські громади спроможними?

Що таке спроможна об’єднана територіальна громада? Яким критеріям вона має відповідати? Як буде проходити наступний етап реформи? На ці питання відповіли експерти на публічній дискусії, яка відбулась 21 жовтня в Українському кризовому медіа центрі. 

«У той час, коли перша частина закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад» говорить про причини та процеси добровільного об’єднання, друга частина говорить про формування перспективних планів формування спроможних громад. Власне на цьому моменті виникає маса проблем, адже в ході реалізації об’єднання, не всі громади виявились спроможними», – зазначив Сергій Шаршов,генеральний директор Директорату з питань розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою Міністерства розвитку громад і територій України.

Спроможність – здатність органів місцевого самоврядування надавати ті чи інші послуги, виконувати ті чи інші повноваження на певній території. Тобто, якщо, станом на сьогодні об’єднана територіальна громада не взяла собі на баланс навчальні заклади, школи, і вони досі знаходяться на фінансуванні із районного бюджету, то можна сказати, що така громада не є спроможною та її не можна вбачати як адміністративно-територіальну одиницю базового рівня.

«У питанні спроможності громади завжди є критерій менеджменту, критерій управління. І якщо є якась зона зростання та адекватний управлінець на місцях, то тільки у періоді 2-3 років ми зможемо зрозуміти наскільки ця громада дійсно спроможна»,– зазначив Віталій Безгін, народний депутат України (фракція «Слуга народу»), голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Голова Асоціації сприяння самоорганізації населення, Олексій Колесников,представив результати дослідження «Безперспективні «перспективні плани»: як надалі об’єднуватимуться громади». Воно охоплює два питання: спроможність таїї критерії та, власне, перспективні плани.

«Аспект добровільності в реформі переміг аспект спроможності. Сьогодні ми маємо досить велику частку громад із невеликою кількістю населення, які мають потенційно досить низьку спроможність. Близько третини сформованих ОТГ мають менше 5000 жителів. 

Кількість мешканців – один із ключових показників, коли мова іде саме про спроможність громад. Другим важливим показником є дотаційність бюджету. Мова не іде про 100% бездотаційність, а про встановлення її порогу у 30%.

Однак, вкрай важливим є те, щоб ці критерії були гнучкими та співвідносились. Наприклад, громада, яка має 5000 мешканців та мінімальний рівень дотації, в цілому, може бути зазначена як спроможна»,– зазначив Олексій Колесников.

Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ, розкрив питання субрегіональних адміністративно-територіальних одиниць. «Ми сьогодні вже маємо 20 чи навіть більше районів, територія яких повністю порита об’єднаними територіальними громадами. Отже, існуючі там районні державні адміністрації (РДА) та ради не мають простору для реалізації своєї компетенції. В інших районах, де простір для компетенції є, все одно виникають конфлікти. Фатично, РДА є носіями старої концепції організації влади. ОТГ, у свою чергу, нова модель реалізації публічної адміністрації на місцях. І вони по-різному бачать перспективи розвитку, своє місце в майбутній системі. Чим швидше завершиться реформування цих двох рівнів, тим краще це буде для країни та громадян, що проживають на цих територіях.»

Анатолій Ткачук, директор з питань науки та розвитку ГО «Інститут громадянського суспільства», зосередився на питанні комунікації реформи, зазначивши, що децентралізація – це єдина реформа, комунікація якої складала 80% витрат. «Якщо подивитись соціологію, то видно, що 80% опитаних знають про реформу. Такого результату немає в жодній з інших реформ.»

Захід провела ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населення” в межах проекту “Перспекивні плани: як надалі об’єднуватимуться громади України?” за фінансової підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.