Як навколо е-петиції побудувати діалог та знайти рішення: досвід Смолінської громади

У Смолінській громаді, що на Кіровоградщині, влітку 2019 року з’явилася перша (!) електронна петиція, яка зібрала необхідну кількість підписів та отримала офіційну відповідь від Смолінська селищна рада.

У петиції йшлося про необхідність створення парку. Електронна петиція може стати дієвим інструментом для діалогу громади-влади у вирішенні тих чи інших наболілих питань.  Не завжди це чарівна паличка:), що мають розуміти громадяни. І дуже важливо, коли петиція стає поштовхом для подій – наступних кроків з вирішення питання.

21 грудня 2019 року такою подією стала Майстерня агентів змін у Смолінській громаді: говоримо про парк. Її ініціювала Громадська організація “Смолінський актив”, яка й подавала петицію про створення парку. В ролі партнерів та медіаторів виступили експерти Агенції сталого розвитку “Хмарочос” та Громадської спілки “Громадські ініціативи України”, які втілюють проект “Голос громади у місцевому самоврядуванні” у рамках Програми DOBRE.

Зустріч відбувалася у холі Смолінського НВО, який було трансформовано у зручний простір для розмови на непросту і болючу тему. Атмосферності додали прапорці, ліхтарики, чай з апельсинами та смаколиками, виставка дитячих малюнків “Парк мрії” та виступи місцевих поетес і танцювального колективу.

У першій частині програми майстерні учасники та учасниці познайомилися з особливостями електронної петиції як сучасного інструменту участі громадян та проаналізували петицію “Облаштування міського парку на набережній біля стадіону в смт. Смоліне”, яку подала Громадська організація “Смолінський актив”.

Предметний аналіз петиції та відповіді на неї був корисним і для громадськості, і для влади. Учасники/ці майстерні зазначили, що поданій е-петиції бракує конкретики і обґрунтування місця розташування майбутнього парку (частина території, про яку йдеться в петиції, не є в підпорядкування селищної ради); під сумнів було поставлене категоричність трактування, що у громаді “взагалі відсутній парк для активного та пасивного відпочинку мешканців громади”, бо такі зелені зони у Смолінській громаді є; дискусії виникли щодо спільного розуміння, що є парком, адже у тексті петиції йдеться про облаштування парку, а по факту на вказаній території немає парку, а є лише ділянка, з трав’яним покривом та висадженими молодими горіхами (ініціатива “Посади дерево” за участю громадськості, місцевого бізнесу та влади); у тексті петиції є граматичні помилки.

Фото з акції “Посади дерево”, на території, про яку йдеться у е-петиції ГО “Смолінський актив”. На фото – Роман Тучков, підприємець, який надав саджанці, та Оксана Тарас, членкиня ГО “Смолінський актив”

Аналіз офіційної відповіді Смолінської селищної ради теж доповнився конструктивними пропозиціями від учасників/ць: варто було б додати інформацію про статус земельної ділянки, про яку йдеться у петиції, деталізувати ту частину відповіді про створення проекту парку, адже не кожна ГО має компетенції розробляти проектно-кошторисну документацію, також були зауваження щодо формулювання окремих частин, як-от: “Ми вважаємо, що ініціатор електронної петиції повинен оголосити конкурс ескізів майбутнього парку, відібрати у конкурсну комісію фахових членів та обрати ескіз, оприлюднити його та у разі схвалення населенням передати селищній раді на виготовлення проекту, кошторису тощо”.

Було з’ясовано, що є об’єктивні чинники вирішення проблеми. Так, за результатами аналізу електронної демократії місцевого рівня, проведеного Асоціацією міст України, не всі проблеми вирішуються моментально. Зокрема, лише 10 % петицій можна віднести до таких, які вирішуються одразу, ще 30 % петицій органи влади планують вирішити протягом року, а ось 60 % петицій переважно отримають хоч і обґрунтовану, але відмову.

Євгенія Гордієнко, секретар Смолінської селищної ради, розповідає про історію облаштування міського пляжу і його розвиток як культурного громадського простору

ВІД ГЛОБАЛЬНОГО ДО ЛОКАЛЬНОГО, АБО ПЕТИЦІЯ ЯК ПРИВІД ДО ПУБЛІЧНОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ

Особливий акцент зустрічі був на доступних альтернативних форматах громадських вуличних просторів. Мотивувала на пошуки та конструктивну розмову громади і влади експертка з брендингу територій та громад, дослідниця громадських просторів Ірина Ткаченко з Кропивницького (Агенція сталого розвитку “Хмарочос”).

“Я вбачаю величезний, неоцінений належно, потенціал громадських просторів в новостворених ОТГ. Важливо його побачити і зрозуміти, як розвивати ці локації з тим капіталом, який є у громади. Аби простір жив і розвивався – потрібно залучати громадськість, показувати можливі формати активностей, якими можна оживлювати сквери, пляжі, алейки, набережні… Навіть звичайна галявина може перетворитися у креативний громадський простір. Майстерня – це місце для розмови про те, що вже є у громаді, що можна розвивати і посилювати. Ціннісним є досвід сусідніх громад, які мають успіхи у розбудові зелених рекреаційних просторів. Завдяки проекту “Голос громади у місцевому самоврядуванні” і Програмі USAID DOBRE ми маємо можливість посилювати громади досвідом”.

Під час “Майстерні агентів змін” присутні більше дізналися про актуальні проекти для розвитку громади, пов’язані зі створенням громадських креативних просторів. Зокрема Євгенія Гордієнко (Evgenia Gordienko) разом з колегами розповіла про те, що Смолінська громада вже рік є партнером Програма DOBRE. В рамках цієї співпраці відбувається реалізація багатьох важливих для розвитку громади компонентів. Один з них місцевий економічний розвиток. Громада працює над проектом «Облаштування території селищного ринку КП «Селищний ринок» зі створенням громадського ярмарково-фестивального простору у смт. Смоліне».

Згадали про Мистецьку платформу “Смолінські крила” та про історію облаштування міського пляжу і його розвиток як культурного громадського простору: “Ми провели анкетування разом з Програмою DOBRE та з’ясували, що мешканці громади хочуть більше облаштованих місць для відпочинку. Ми відразу перейшли від слова до діла за підтримки небайдужих жителів, Спілки рибаків-любителів та фінансової допомоги депутата М.Полякова і облаштували міський пляж, на якому зараз відбувається ця подія. Численні толоки дали ось такий приємний результат. Спільними зусиллями зробимо наше селище кращим”, – розповіла Євгенія Гордієнко, секретар Смолінської селищної ради. Це натхненний приклад появи зон відпочинку для жителів громади, які можна посилювати у партнерстві громади-влади-бізнесу.

Відеосюжет про арт-вечір “Крила маю”, який організовувала на громадському пляжі Мистецька платформа “Смолінські крила”

Ще один зелений простір у громаді – оновлений сквер ім.Т.Шевченка, у якому в теплу пору року відбувалися кінопокази.

У громаді є підприємці-інноватори. Наприклад, з вересня 2018 року у Смолінській громаді успішно діє кооператив «Фенікс Еко Гармонія», який очолює Сергій Сауленко. Основною метою діяльності кооперативу є вирощування павловнії, високоенергетичної культури, на занедбаних та не придатних для товарного сільського господарства земельних ділянках. Навесні дерева неймовірно красиво цвітуть протягом 40-60 днів. Дерева павловнії здатні очищати і відновлювати забруднені ґрунти. Їх часто висаджують по берегах річок і водойм, в які потрапляють промислові стоки. Незвичайні якості цієї культури (велике листя, красива крона і рясне цвітіння) роблять її придатною для озеленення промислових міст. Ними оформлюють парки і сквери, створюють зони відпочинку, адже це дерево виділяє в 10 разів більше кисню в порівнянні з іншими листяними деревами.

СИЛА МЕРЕЖУВАННЯ ТА ОБМІНУ ДОСВІДОМ

Традиційною складовою програми майстерень агентів змін є так звані “живі бібліотеки” – презентації кейсів. Про співпрацю громади-влади-бізнесу у створенні розповіла запрошена спікерка Леся Постолюк, секретар Маловисківська міська рада (Маловисківська міська ОТГ).

Кейси “Маловисківський міський парк” та “Туристичний кластер “Маєток Кудашевих” – це окремі історії про те, як народжуються у громаді громадські простори, паркові рекреаційні зони: “Паркова зона – це дуже складна інфраструктура. В ній найголовніше – це визначити, чим би ви хотіли наповнити цю зону. А от яким чином це ви будете реалізовувати – це вже справа громади, влади і бізнесу”, – акцентує Леся Постолюк.

“Але просто так не можна взяти щось і зробити. Для цього потрібні кошти. І щоб вони були виділені, потрібно пройти ряд процедур і прийняти ряд рішень. Місцевій владі, для того, щоб реалізувати вашу ініціативу, потрібно мати ресурс, який необхідно попередньо закласти у бюджет, який приймають депутати. Тому я б рекомендувала вам і співпрацювати з депутатським корпусом, щоб заручитися їх підтримкою”

Леся Постолюк наголошує, що рушієм таких змін в громаді є участь активних мешканців – громадських організацій та ініціативних груп, залучення соціально відповідального бізнесу, адже ці спільні зусилля допомагають реалізувати стратегію розвитку Маловисківської громади, в якій особливе місце займає у напрямку “Культура, рекреація, туризм”.

Відео виступу Лесі Постолюк тут.

Віртуальна подорож до Маловисківського парку: http://malavyska.tilda.ws/park. Саме тут відбувався 7 вересня 2019 року масштабний Фестиваль добрих практик, у якому взяли участь більше 200 представників громад-партнерів Програми DOBRE з Кіровоградської області.

Більше про успіхи і добрі практики Маловисківської громади у розбудові рекреаційних зон та туристичного кластеру можна дізнатися у статті  “Громада, що окрилює: історія успіху Маловисківської ОТГ”.

ЛАВАНДОВИЙ БРЕНД СЕЛИЩА НОВЕ

Про силу локальних дій та ініціатив розповіла Анна Ліщина Anna Lishchyna з селища Нове на прикладі Лавандова історія-Нове – ініціатива, яка гуртує жителів селища навколо ідеї створення особливого лавандового громадського простору.

Як приклад локальної ініціативи, яка має як успіхи, так і невдачі, можна почути у цьому відео. Проте її ініціаторка не зупиняється, і вже на цей час клумба облагороджена, вона стала місцем кількох мистецьких подій, на ній відбувається багато розмов людей, які або долучаються до толок, або ж, проходячи повз, залишаються і потім стають частинкою команди.

“Був етап, коли я виходжу на клумбу працювати, кидаю клич, але розумію, що виходжу туди сама. Це про залучення людей: говорити мало.  Важко психологічно й емоційно перебороти це відчуття, що ти сам і ти це робиш, бо тобі це потрібно, а людям ні, люди йдуть і відвертаються. Але потім це дає сили і розуміння того, що те, що нас не губить, дає нам сили рухатись далі і певність, що ми на правильному шляху. Люди дивувались: а що це буде, а навіщо це вам, а вам що за це гроші платять, а що це селищна рада виділила кошти? Я відповідала, що це власна ініціатива і кожен бажаючий може долучитися. Момент зневіри відбувся на половині роботи над клумбою. І цей момент переоцінки цінностей допоміг зрозуміти взагалі хто я і для чого це все. Воно мені перш за все потрібно, а вже потім всім іншим, хто приєднається до мене. Команда вже приєдналася, коли аж висаджували лаванду, бо це легко. 40 саджанців було закуплено на 500 гривень. І це часом були люди зовсім незнайомі. Також секретар школи подарувала великий домашній кущ лаванди, який ми розділили на 7 кущиків”, – розповідає Аня.

“Потім селищний голова запропонував встановити там лавки. Але оскільки зараз несезон, то чекаємо  весни. Із лавками це вже буде відкритий громадський простір для всіх вікових категорій, бо це простір без комарів (лаванда своїм ароматом відганяє всіх комах). Це буде багаторічна клумба, яка розростатиметься і можна буде поширювати рослини по всьому селищу і не тільки”.

“Лавандова історія-Нове” має свій блог, в якому розповідається про історію створення простору та про життя клумби і події навколо неї (до речі, це корисний лайфхак для тих, хто прагне просувати культуру громадських просторів).

Презентація Ані Ліщини за посиланням.

Відео виступу тут.

“Майстерня агентів змін” – це творчий простір, в якому діти Смолінської громади презентували свої малюнки на тему парку їхньої мрії. В організації допоміг відділ освіти Смолінської селищної ради. Громадська організація “Смолінський актив” разом з Смолінська селищна рада вже обговорили, як можна узагальнити ідеї дітей та використати їх для візуалізації майбутнього проекту. Ці малюнки будуть проаналізовані фахівцями з селищної ради, аби узагальнити спільні очікування від зон відпочинку та використовувати ці ідеї і для інших проектів рекреаційних зон.

На захід завітали журналісти Кіровоградська Правда, які, зокрема розповіли про проект Вимираючі села Кіровоградщини.

НАСТУПНІ КРОКИ

“Важливо не боятися робити те, що задумали, навіть невдачі є досвідом. Результат зустрічі – об’єднання та співпраця з владою, можливість проговорити дискусійні питання та навчатися разом. Ми звернули увагу спільноти на майбутній парк, залучили дітей та батьків громади” (Оксана Тарас, членкиня ГО “Смолінський актив”).

Наступні кроки ГО “Смолінський актив” визначила у дорожній карті, розробленій спільно з експертами, а саме:

• офіційне уточнення через громадське звернення у влади щодо їхньої відповіді  “Зі свого боку повідомляємо, що Смолінська селищна рада буде ставити питання при затвердження бюджету Смолінської ОТГ на 2020 рік про виділення коштів на проектування та початок будівництва парку” (важливо знати, що мається на увазі – про виділення коштів на проект парку і його будівництво? Чи це відбулося і що влада робить у цьому напрямку?;
• розробка концепції майбутнього парку/паркової зони/зеленого громадського простору; максимально долучатися до заходів селищної ради, на яких обговорюють проект з місцевого економічного розвитку «Облаштування території селищного ринку КП «Селищний ринок» зі створенням громадського ярмарково-фестивального простору у смт. Смоліне», адже є нагода отримати досвід, побачити, як відбувається проектування, аби знати всі деталі створення подібних просторів;
• зробити громадський запит щодо інформації про місце у бюджеті на благоустрій території (можна з’ясувати, на які громадські простори і локації влада фокусує зусилля, долучатися до активностей); зробити банк ідей від громадськості – що має бути у парку, зелених зонах; предметно проаналізувати стратегію розвитку Смолінської громади, аби знати, місце благоустрою, розвитку рекреаційних зон; подумати про наступні навчальні майстерні – наприклад, громадський бюджет як інструмент втілення ідей громади (також через офіційний запит можна дізнатися, як справи з громадським бюджетом у Смолінській громаді), бо мало подати петицію і озвучити бажання, треба бачити це проектно і бути залученим в ці процеси, бо нині патерналізм не працює, адже ми розбудовуємо громадянське суспільство, де кожен є державою і може брати на себе відповідальність; досвід інших громад у розбудові громадських вуличних просторів на Кіровоградщині (наприклад, Європейський парк у Помічнянська громада, скейт-парк у Новоукраїнській громаді, парк у Бобринці, у смт Приютівка продовжується облаштування прибережної зони для відпочинку тощо);
• створення онлайнової мапи зелених зон і потенційних зелених громадських просторів у громаді, постійне висвітлення теми на сайті ОТГ, профільних сторінках у соціальних мережах.

Замість післяслова, або Потреба бути громадою, що навчається

Чи є життя після петиції? Є.  Інтерактивне, діалогове, з альтернативними рішеннями, готовністю вивчати досвід практиків, шукати альтернативи, визнавати, що є помилки і виклики, з якими потрібно працювати.

Майстерня агентів змін у Смолінській громаді: говоримо про парк стала експериментальним (і успішним!) простором для розмови про електронні петиції, діалогу громади з владою, пошуку спільних рішень, можливістю публічних консультацій, залучення досвіду інших громад. Було викликом – пояснити, що е-петиція не чарівна паличка і вона потребує включеності і продуманої комунікаційної стратегії як з боку громадської організації, так і селищної ради. У неформальному просторі вдалося проговорити не тільки петицію. Вдалося вийти на новий рівень розуміння комунікації громади та влади – конкретно в Смолінській громаді. Це відбулося тільки завдяки спільному бажанню знайти порозуміння і рішення, аби рухатися разом далі задля розвитку своєї громади.

Неформальне спілкування громадськості та влади під час Майстерні агентів змін

“Майстерня агентів змін у Смолінській громаді: говоримо про парк” відбувалася в рамках проекту “Голос громади у місцевому самоврядуванні” Програми USAID «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» DOBRE, регіональними партнерами якої  в Кіровоградській області є Громадська спілка “Громадські ініціативи України” та Агенція сталого розвитку «Хмарочос».