Ґендерний аспект та “місцева складова” у видобувній галузі

Зараз в Україні жінки становлять лише 24% від усіх штатних співробітників, які працюють у видобувній галузі. Для порівняння – загалом жінки становлять 54% усієї робочої сили у нашій країні.

15 січня 2020 року у Львові експерти обговорили Міжнародний стандарт ІПВГ (Ініціатива Прозорості Видобувних Галузей) та підходи до ґендерного аспекту у видобувній галузі. Корупція та безконтрольне використання природних ресурсів можуть мати ґендерно диференційовані наслідки. Численні дослідження показують, що корупція та погане управління перешкоджають жінкам досягти високих позицій у бізнесі та політиці.

На думку голови Агенції місцевого економічного розвитку Яворівщини Ореста Микити, Україна має досить непогану нормативну базу з питань ґендерної рівності та розширення повноважень жінок, але і надалі ми стикаємося з викликами, які впливають на забезпечення рівних прав та можливостей жінок. Низький рівень участі жінок у політичних та суспільних процесах, низька представленість на високих позиціях, патріархальна культура, глибоко вкоріненні ґендерні стереотипи – лише деякі приклади системної ґендерної нерівності в Україні.

Видобувна промисловість може також мати значний соціальний, економічний та екологічний вплив на місцеві громади. Діяльність видобувних компаній на тій чи іншій території призводить до зміни природного середовища, диктує умови доступу до робочих місць, сприяє  зміні вартості життя та традиційної соціальної динаміки. Чоловіки і жінки переживають ці зміни по-різному. Проекти з видобутку можуть мати негативні наслідки, пов’язані з ґендерною нерівністю. Наприклад, втрата можливості працювати, поєднана з загальним зростанням рівня життя в суспільстві може спонукати деяких жінок займатися іншою діяльність, такою, як надання сексуальних послуг, підвищуючи ризик сексуального та гендерного насильства чи емігрувати до інших країн на заробітки, що призводить до демографічних проблем у громадах.

“Жінки непропорційно страждають від наслідків корупції, пов’язаних з видобувними проектами, оскільки часто несуть подвійний тягар заробітку та облаштування родинного затишку. Вони іноді виключаються з процесу консультацій та прийняття рішень компаніями та урядами щодо проектів з розробки природних ресурсів. Як результат, їхні проблеми, можливості та інтереси не враховуються належним чином”- зазначив голова ГО “Нова Енергія ” Віталій Филенко.

Принципи міжнародного стандарту  Ініціативи прозорості видобувних галузей (Стандарт EITI), що впроваджується в Україні з 2013 року,  підкреслюють важливість підзвітності усім громадянам за регулювання потоків доходів та державних витрат. Зважаючи на це, важливо визнати та подолати структурні бар’єри, які перешкоджають жінкам, дівчатам та іншим марґіналізованим групам однаково сприяти сталому природокористуванню та отримувати користь від них, а також потенційному ґендерному впливу видобувної діяльності.

Акцентуючи увагу на статистичних даних[1], менеджерка Агенції місцевого економічного розвитку Яворівщини Ірина Куропась  підкреслила, що 52% відсотки опитуваних жінок та 46% чоловіків погоджуються з тим, що в українській енергетиці жінкам дуже складно зробити кар’єру. В енергетичному секторі ґендерний розрив у рівні заробітної плати є найбільшим. У видобувній промисловості жінки в середньому заробляють майже наполовину менше, ніж чоловіки. Це насамперед пов’язано з тим, що жінкам недозволено офіційно працювати на певних посадах, які класифікуються як “шкідливі умови праці”. Але у реальності жінки дуже часто працюють у таких умовах. Проте їхні посади фактично не класифікуються як такі, що дають право на соціальний захист. Це є додатковим аргументом переглянути будь-які обмеження у зайнятості жінок в енергетичній сфері.

Захід організовано Агенцією місцевого економічного розвитку Яворівщини у партнерстві з Департаментом паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження ЛОДА в рамках ініціативи ГО «НОВА Енергія» та Асоціації Енерготранспарентність «UAEITI для ефективного управління на місцевому рівні», що реалізується за підтримки уряду Німеччини в рамках проекту «Підтримка впровадження глобальної Ініціативи прозорості видобувних галузей у Вірменії, Грузії, Україні», та фінансується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.

[1] Дослідження «Жінки та чоловіки в енергетичному секторі України», «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України»