Рада прийняла Закон щодо посилення гарантії дотримання прав і свобод ВПО

Верховна Рада України прийняла Закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантії дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” з урахуванням пропозицій Президента України. 

Законодавчий акт передбачає посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, спрощення процедури обліку таких осіб.

Законом враховано пропозицію Глави держави щодо визначення органу (посадових осіб), на який покладатиметься виявлення фактів відсутності внутрішньо переміщених осіб за місцем проживання та підтвердження інформації про їх переміщення в межах України, а також механізм перевірки такої інформації та факту тривалої відсутності внутрішньо переміщених осіб за місцем проживання.

Закон зареєстровано за №2166.

Нагадаємо, законопроект був прийнятий 3 листопада та набрав 243 голоси народних депутатів. 6 листопада президент ветував законопроект № 2166 щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб.

Причина вето –  у законопроекті не визначено органу, який би провадив контроль за тим, де проживають ВПО. Зокрема, у пропозиціях та поправаках до проекту від Президента йшлося:

«Однак Законом, що надійшов на підпис, не визначено уповноваженого органу, який буде виявляти факт відсутності внутрішньо переміщеної особи за місцем проживання та підтверджувати інформацію про її переміщення в межах України. Законом не врегульовано і механізму перевірки факту тривалої відсутності внутрішньо переміщених осіб за місцем проживання та інформації про їх переміщення в межах України. У зв’язку з цим керівник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення буде позбавлений можливості приймати правомірне рішення про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, адже відповідно до частини другої статті 19 Конституції України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За таких обставин вважаю за необхідне врегулювати зазначені питання у Законі України “Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” та пропоную доопрацювати його і визначити орган (посадових осіб), на який покладатиметься виявлення фактів відсутності внутрішньо переміщених осіб за місцем проживання та підтвердження інформації про їх переміщення в межах України, а також механізм перевірки такої інформації та факту тривалої відсутності внутрішньо переміщених осіб за місцем проживання».

Законом враховано пропозицію:

У разі неповідомлення внутрішньо переміщеною особою про її повернення до покинутого місця постійного проживання згідно з абзацом другим пункту 3 частини другої статті 9 цього Закону рішення про скасування дії довідки відповідно до пункту 3 частини першої цієї статті приймається на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання.

Інформацією, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання, є:

дані, отримані з відповідних державних реєстрів;

дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з органами виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з громадськими об’єднаннями, волонтерськими, благодійними організаціями, іншими юридичними та фізичними особами, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам відповідно до статті 16 цього Закону.

У разі наявності у внутрішньо переміщеної особи обґрунтованих причин для продовження строку її відсутності за місцем проживання понад 60 днів така особа звертається з відповідною письмовою заявою за місцем проживання до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад. У такому разі строк відсутності внутрішньо переміщеної особи за місцем проживання може бути збільшено до 90 днів.