В Одесі обговорили проблеми “юридичних привидів” без громадянства

Подолати безгромадянство, викликане розпадом СРСР, можна тільки комплексними заходами за участю держави.

Протягом 2014-2015 років у пілотних регіонах Одеської області шляхом тривалих «польових» моніторингових заходів ідентифіковані значні проблеми з незадокументованим статусом осіб, які проживають з недійсними паспортами колишнього Радянського Союзу, документами невизнаної ПМР або взагалі без документів.

Незважаючи на відсутність або низьку інформативність офіційних даних, можна припустити, що аналогічні проблеми стосуються й інших регіонів України. Вирішення таких проблем можливе лише за участі держави, із застосуванням комплексного підходу – вдосконалення законодавства паралельно з ідентифікацією та інформаційно-роз’яснювальною кампанією серед таких людей. Про це йшлося на круглому столі «Проблеми безгромадянства в Одеському регіоні: як повернути до життя« юридичних привидів?», який відбувся 24 грудня 2015 року в місті Одесі.

Участь у заході взяли понад 25 осіб – представники Державної міграційної служби, Державної прикордонної служби, Національної поліції, реєстраційної служби, територіальних органів юстиції, місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, профільних громадських організацій, адвокати, журналісти.

Заступник голови Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України» Ігор Бринош представив моніторинговий звіт «Юридичні приводи: проблеми безгромадянства в Україні, викликані розпадом Радянського Союзу», а також відеоролик «Голоси невидимих» з документальними свідченнями осіб без громадянства та відповідну тематичну виставку фотографій.

Моніторинг проводився протягом 2014 – 2015 років в Одеській, Вінницькій та Чернівецькій областях. Зважаючи на відсутність або низьку інформативність офіційних даних і відповідей на інформаційні запити, у 2015 році було застосовано проведення глибинного «польового» моніторингу в обраних 5 прикордонних районах Одеської області. Саме налагодження співпраці з сільськими радами та встановлення з ними плідної співпраці, виїзди в більшість сільських населених пунктів та безпосереднє спілкування з особами без громадянства дало свої результати. За інформацією сільських рад, вдалося встановити приблизну кількість недокументованих осіб у цих п’яти районах, яка досягає більше 250 чоловік. Фахівцями та активістами здійснено інтерв’ювання понад 150 осіб без громадянства або з проблемами в отриманні ідентифікаційних документів, яких немає в жодних офіційних даних і статистиках. Близько третини цих осіб – люди з недійсними в Україні паспортами колишнього Радянського Союзу, частина – з паспортами невизнаної ПМР, інші – тільки зі свідоцтвом про народження або взагалі без документів. Результати такого пілотного «польового» моніторингу дають всі підстави вважати, що виявлені проблеми стосуються всіх інших регіонів України. Відсутність статусу та документів робить цих людей юридичними привидами і позбавляє всіх прав. Чинне законодавство України не передбачає ефективної процедури їх легалізації, одночасно відштовхуючи відповідальністю за незаконне перебування на території України.

У ході моніторингу і при наданні безоплатної правової допомоги таким людям вдалося ідентифікувати більше 10 стратегічних судових справ (кейсів) у сфері безгромадянства, які підтримуються юристами як у національних інстанціях, так і в Європейському суді з прав людини. Крім того, фахівцями підготовлені звернення по використанню спеціальних процедур ООН з прав людини. У ході обговорення на круглому столі були представлені два таких кейса. Перша історія стосується Овчіянц Іри Арсеніївни, яка на початку 1990 року через збройний конфлікт була змушена з родиною залишити Азербайджан і прибути до Одеси. 24 роки біженка пропрацювала кухарем у дитячому садку в м. Одесі, більшу частину часу маючи на руках лише паспорт колишнього СРСР. У 2008 році жінка отримала посвідку на проживання в Україні, в якій з незрозумілих причин вказано, що вона прибула в Україну у 2000 році. У листопаді 2015 року подано позов про визнання юридичного факту проживання жінки в Україні на момент проголошення незалежності, що дозволить підтвердити наявність у неї громадянства України.

Інша історія – зовсім «свіжа» і стосується уродженця Республіки Молдова Плешка Тимофія Миколайовича, 1971 року народження. У 1997 році він прибув до України, одружився, має дітей. До 2000 року працював на хлібокомбінаті в селищі Тарутине Одеської області. У нього був лише паспорт СРСР, громадянство України отримати не зміг. Намагався вирішити проблему громадянства в Молдові, але отримав відповідь, що серед громадян цієї держави не значиться. Тимофій знову повертається до України і живе в такому статусі до березня 2014 року. В цей час його без наявності українського громадянства мобілізують для проходження служби у Білгород-Дністровському прикордонному загоні. Чоловік приймає присягу і бере участь в АТО (м. Лисичанськ). У АТО отримав позивний «Легіонер», лікувався у військовому шпиталі. Після демобілізації статус учасника АТО не отримав, так і залишившись у безправному статусі. Зараз юристи визначають оптимальний шлях легалізації чоловіка в Україні і підтвердження участі в АТО.

У ході обговорення на круглому столі також було розглянуто досвід пострадянських держав (Грузії, Молдови, Киргизії) щодо скорочення безгромадянства та можливості його застосування в Україні. Зокрема, було відзначено принципову і послідовну позицію цих держав щодо кампаній по легалізації осіб без громадянства, які перебували в недокументованому статусі. Україна, незважаючи на приєднання до конвенцій ООН щодо скорочення безгромадянства та статусу апатридів, досі не змогла ефективно імплементувати їх положення в національне законодавство. На даний момент Державна міграційна служба України розробляє проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», зокрема щодо визначення статусу особи без громадянства, що, безумовно, є позитивною тенденцією.

Учасники обговорення в цілому відзначили наявність надмірно складних процедур легалізації в Україні та висловилися «за» застосування міграційної амністії для осіб, які тривалий час перебувають в Україні з недокументованим статусом. Представник Громадського руху «Віра. Надія. Любов» Ольга Костюк наголосила, що вирішення проблем безгромадянства необхідно розглядати в контексті формування міграційної політики держави, і таким кроком може стати участь у формуванні «Стратегії державної міграційної політики в Україні на період до 2015 року». Начальник відділу ДРАЦС Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Юлія Жукова відзначила, що хоча процедура встановлення особи законодавчо передбачена і регламентована, така дія органами влади абсолютно не використовується, чим створюються значні проблеми для людей, які потребують такої ідентифікації.

Круглий стіл проведено Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України», за фінансової підтримки Європейського Союзу. Метою заходу було привернення уваги та обговорення проблем безгромадянства, викликаного розпадом Радянського Союзу. Прес-служба Одеської обласної організації ВГО “Комітет виборців України”