Вища освіта в умовах реформи: зміни громадської думки

З 5 по 14 грудня 2015 року Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва разом із фірмою «Юкрейніан соціолоджі сервіс» провів загальнонаціональне соціологічне опитування «Громадська думка – грудень 2015» із проблем освіти в Україні.

Ставлення населення до системи  вищої освіти в Україні

• Проблеми вдосконалення освіти – і вищої, і середньої у суспільстві розцінюються як важливі (як  такі ці проблеми розглядають більше 3/4 населення), причому більше третини населення відносить їх до першочергових. Лише близько 20% вважають ці питання другорядними. Водночас якість і середньої, і вищої освіти оцінюється трохи нижче за середню (дещо нижче 3 балів за 5-бальною шкалою, де 1 – дуже низький рівень, а 5 – дуже високий).
• Основні позитиви  вищої освіти населення вбачає у тому, що вона  дає наукові  та світоглядні знання (з цим згодні 47%, не згодні 27%). Втім, переважають негативи: лише 20% населення згодні з твердженням, що вища освіта в Україні  дає можливості знайти хорошу роботу (не згодні – 58%), лише 17% вважають, що вища освіта  дає усім рівні можливості навчатися безплатно (не згодні 63%). Ділиться громадська думка щодо того, чи дає вища освіта добру професійну підготовку (з цим згодні 35%, не згодні 37%) та чи сприяє вища освіта реалізації обдарованих і талановитих (згодні з цим 36%, не згодні 41%).
• Навчання за кордоном. Значна частина населення хотіла б навчатися за кордоном (39% у 2015 році та 38% у 2014 році) або навчати там своїх дітей (45% у 2015 р. та 42% у 2014 р.). Основна перепона – відсутність грошей на навчання за кордоном.
• Вартість навчання в українських вишах населення стабільно вважає зависокою (так вважали 64% і в 2015 р., і в 2014 р.).
• Кількість ВНЗ. Близько половини (47%) населення вважає, що вищих учбових закладів в Україні забагато (в 2014 р. таку думку підтримували 51%) і що їх кількість має регулюватися потребами ринку праці (51%, в 2014 р. так думали 52%).
• Більшість населення підтримує пропозицію щодо  повернення технікумів та коледжів до системи середньої спеціальної освіти – 46%, проте ще рік тому ця підтримка була істотно вища – 61%.
• Переконлива більшість населення вважає, що заочну форму навчання потрібно зберегти – з 73% у 2014 р. та до 67% у 2015 р.
• Значна частина працездатного населення (51% у 2014 р. та 43% у 2015 р.) відчуває потребу (різною мірою) у курсах підвищення кваліфікації. 
• Серед найбільших проблем української вищої освіти були названі: корумпованість викладацького складу ВНЗ, причому ця проблема «зміцнила своє лідерство» – у  2015 році як основну  її відзначили 50%, тоді як  у 2014 р. –  44%, а в 2013 р. – 40%).  Окрім того, громадяни занепокоєні  проблемою невизнання дипломів українських ВНЗ в інших країнах світу (47% – у 2015 р.,  40% – у 2014 р.) та невідповідністю викладання  вимогам ринку (32%  – у 2015 р., 30% – у 2014 р.).
• Першочерговими кроками для покращення якості вищої освіти, на думку населення, є:боротьба з усіма проявами корупції і нечесності у ВНЗ (хабарі, списування курсових та дипломів тощо) – 59%, підвищення рівня оплати праці викладачів – 38%, відповідність викладання до потреб майбутньої професії – 37%, налагодження співпраці з кращими світовими університетами – 36%, стимулювання наукової діяльності у вишах – 32%. Лише 12% населення вважає, що якість освіти зможе забезпечити введення системи ЗНО для випускників ВНЗ.

Ставлення населення до вступу до ВНЗ за результатами зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО)

• Вже стабільно населення підтримує систему вступу до ВНЗ через зовнішнє незалежне оцінювання – 52% у 2015 р. (не підтримують 25%), у 2014 р. підтримка становила 59%, не підтримували цю систему  21%.
• Так само стабільно населення позитивно оцінює вплив ЗНО на різні сторони освітнього процесу та соціального життя загалом. Населення висловлює згоду з тим, що: ЗНО дало змогу обдарованим дітям вступити до будь-якого ВНЗ, навіть найпрестижнішого (згодні з цим 60%, не згодні – 23%), ЗНО стимулює учнів не сподіватися на чиюсь допомогу, а вчитись (згодні з цим 66%, не згодні – 18%), ЗНО зменшило рівень корупції при вступі до ВНЗ (згодні – 46%, не згодні – 32%), ЗНО  стало кроком до справедливості у державі (згодні 46%, не згодні – 29%), ЗНО дало змогу обирати кращих студентів (згодні 50%, не згодні – 25%).
• Найвищий рівень корупції, на думку населення, існує при вступі до ВНЗ на творчих конкурсах (60%), далі йдуть: вступ до магістратури чи на рівень спеціаліста (50%),  випускні іспити в школі (40%). Найменш корумпованим вважають вступ до ВНЗ за результатами ЗНО (34%), проте минулого року цей відсоток був меншим (27%).
•  Щодо наявних проблем із реалізацією ЗНО, то найчастіше (40% опитаних) згадували сумніви у чесності дотримання закладеної процедури. Якщо розглядати можливі варіанти вдосконалення системи ЗНО, то опитані найчастіше (40%) згадували необхідність краще готувати учнів у школах до здачі тестів.
• Залучення до підготовки до здачі ЗНО репетиторів залишається надзвичайно поширеним явищем:  у 2015 році лише 26% вступників не вдавалися до послуг репетиторів (у 2014 р. – 24%, у 2013 р. – 28%).
• Ті, хто був безпосередньо причетний 2015 року до вступу до ВНЗ, переважно залишилися  задоволені: 52% супроти 23% незадоволених. Водночас задоволеність різними складовими вступу була різною. Поінформованістю про правила вступу задоволені 49%, не задоволені – 27%, етапом подачі заяв та документів задоволені 55%, не задоволені – 27%.  Думки діляться стосовно поінформованості тим, скільки буде бюджетних місць (задоволені 39%, не задоволені – 39%), а також  етапом  оприлюднення списків до зарахування (задоволені – 36%, не задоволені – 30%).   Незадоволення викликав етап зарахування на державну форму навчання (задоволені – 33%, не  задоволені  – 39%).
• Про нововведення, які були впроваджені у систему ЗНО 2015 року, добре знають лише 11% населення, ще 29% «щось про це чули» і 60% – не знають нічого.
• Серед  тих, хто знає про нововведення ЗНО-2015, найбільше невдоволення викликає обмеження дії сертифікату тестування лише поточним роком (не задоволені цим 53%, задоволені – 25%), не задоволені переважно й перспективою поєднання державного іспиту з іноземної мови зі складанням ЗНО (задоволені цим 27%, не задоволені – 36%). Рештою  новацій загалом особи, що стикалися із вступом за результатами ЗНО, тою чи іншою мірою задоволені: обов’язковістю вступу до ВНЗ за результатами ЗНО, незалежно від року отримання середньої освіти (задоволені 42%, не задоволені – 32%), можливістю отримання від сканованої копії власної роботи учасниками ЗНО (задоволені 48%, не задоволені – 18%), принципом рейтингування заяв за пріоритетністю (задоволені 38%, не задоволені –28%), дворівневістю тестів з української мови та математики (задоволені 50%, не задоволені – 29%), проведенням випускних екзаменів в школі з української мови у формі ЗНО (задоволені 54%, не задоволені – 26%). Ділиться громадська думка щодо введення порогу «склав/не склав» та неможливості вступу до вузів тим, хто «не склав»: 35% задоволені цією новацією і 29% – не задоволені.
• Лише 10% населення згодні з тим, щоб документи для вступу до ВНЗ подавалися винятково через Інтернет. Більшість (48%) вважає, що слід поєднати дистанційну і особисту подачу, а 34% визнають лише особисту подачу документів.
• У суспільстві переважає позитивне ставлення (45%) до  відміни у 2016 році вступу за цільовими направленнями: 27% певні, що процедура отримання таких направлень містила корупційну складову, і ще 18% вважають, що пільг під час вступу має бути якомога менше. Водночас 29% населення сприймають відміну цільового вступу негативно, оскільки, на їхню думку,  треба збільшувати можливості цільового вступу для деяких груп населення (12%) і потрібні фахівці з вищою освітою  в сільській місцевості (17%).

Ставлення населення до відкриття  прокуратурою справи щодо керівників Українського центру оцінювання якості освіти

• Майже половина населення (49%) нічого не знає про відкриття справи прокуратурою  щодо керівників Українського центру оцінювання якості освіти за фактами несанкціонованого втручання та зміни інформації в процесі проведення ЗНО, і ще 18% населення не мають певної думки щодо цієї події. Серед решти населення  19% вважають, що звинувачення прокуратури свідчать про корумпованість системи ЗНО, на думку 8%, це лише кілька прикрих випадків, які не дискредитують систему в цілому, а 6% певні, що це –  помста влади і намагання повернутися до колишньої корупційної практики вступу до вузів за результатами екзаменів.

Результати опитування

 Джерело: Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва