Українська культура поки як валіза без ручки: “важко нести, а кинути шкода”
Цього року в Україні презентовано «Рапорт про стан культури і НУО в Україні», в якому знавці тематики оглядово діагностують ситуацію культури, альтернативної культури і громадських організацій в ...
Додано:
Галина Жовтко
Цього року в Україні презентовано «Рапорт про стан культури і НУО в Україні», в якому знавці тематики оглядово діагностують ситуацію культури, альтернативної культури і громадських організацій в Україні. Це спроба показати їхній актуальний стан із врахуванням європейського контексту та внутрішніх чинників.
«Рапорт про стан культури і НУО в Україні» народився зі співпраці Фундації «Open Culture», часопису «Культура Ентер», Фундації «Культура Ентер», часопису «Критика» (Київ), Майстерні культури та Фундації менеджерських ініціатив. «Рапорт» – це другий із семи рапортів, створених у рамках циклу «Рапорт про стан незалежної культури і НУО в країнах Східного партнерства і в Росії».
У «Рапорті» піддано діагнозу такі аспекти, як видавничий ринок, література, кіно, музична сцена, мистецтво як таке, інфраструктура культури, медіа, громадянське суспільство, права людини, освіта чи правове оточення, у якому функціонують НУО і українська культура.
На презентації у Києві Микола Рябчук, письменник, есеїст, літературний критик, зауважив, що основним завданням було представити культуру як живий організм, тобто показати, що тут щось діється попри всі наші не дуже вдалі трансформації: “Я вважаю, що українською культурою протягом століть ніхто особливо не займався, не підтримував… Всі уряди, які тут були, які панували на цій території, були до культури байдужі, а до української – ворожі. І тим не менш, вона була створена, вона існує, заперечити це дуже важко”.
Польським досвідом у вибудові культурного середовища та культурної політики поділився Ярослав Годун, Директор Польського інституту у Києві: «Процес, який відбувся у Польщі після 1989 року є досить помітним і є вже деякі результати. Це, по-перше, децентралізація адміністративна у Польщі, яка мала величезний вплив на розвиток культури та освіти. Поляки помітили, що важко розмовляти без культури і освіти в контексті розвитку сучасного суспільства. У 2009 році у Польщі відбувся Польський Конгрес культури, де відбулась цікава дискусія сьогоднішнього голови Нацбанку Лешка Бальцеровича і міністра фінансів Єжи Хауснера, які поставили дуже жорстку теорію, що все ж таки у Польщі культура має бути самоокупною… Наскільки цей польський варіант самоокупності може бути можливий? Про це мова йде і по сьогоднішній день». Наразі з національного бюджету на культуру виділяється 0.4%.
У “Рапорті” окрім культури зроблено діагностику стану громадянського суспільства в Україні. Юлія Тищенко, керівник програм розвитку громадянського суспільства УНЦПД: «Ми дуже часто посипаємо голову попелом і кажемо, що в Україні немає громадянського суспільства. Не вірте таким тезам. Громадянське суспільство в Україні є, але воно є дуже різним, воно є різнонаправленим, воно є подекуди розколотим, воно також може грішити тими ж проблемами, що й суспільство в цілому…. недовіра, елементи конкуренції. Дуже цікаво подивитись і на певну динаміку взаємин з владою, і те громадянське суспільство, яке я для себе вже давно характеризую як квазі-громадянське суспільство… зараз різні організації громадянського суспільства вчаться співпрацювати, або використовувати якісь державні інституції для лобіювання, адвокатування своїх ініціатив. Але так само держава вчиться використовувати ці організації для легітимації своїх рішень…».
Довідково:
«Рапорт про стан культури і НУО в Україні» можна завантажити на сайті «Культура Ентер».
Додатки : Рапорт ( raport_pro_stan_kulturi__nuo_v_ukran.pdf, 1833 Kb )