Громадянське суспільство в ОТГ – “бідний родич” децентралізації?
Ці роздуми народжені в рамках підготовки до онлайн-заходу “Регіональне обговорення реформ: на шляху до Вільнюса” на тему реформи децентралізації, організованого Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ.В ...
Додано:
Максим Черкашин
Ці роздуми народжені в рамках підготовки до онлайн-заходу “Регіональне обговорення реформ: на шляху до Вільнюса” на тему реформи децентралізації, організованого Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ.
В рамках обговорення близько 60-ти учасників обговорювали стан впровадження реформи та кроки, які повинні бути зроблені у майбутньому.
Я у своєму невеликому виступі акцентував увагу на наступному:
- Громади адмініструють більше коштів, ніж до об’єднання. Це факт.
- Громади мають більший апарат управління, ніж до об’єднання. І це також факт.
- Громадам не вистачає, як якісних працівників у виконавчих органах так і якість депутатського корпусу бажає бути кращою. До речі, ця думка звучала й від інших учасників.
- В Україні діють чимало організацій технічної допомоги та фондів, які сприяють реформі децентралізації. Проте, якщо проаналізувати “Карту донорів” на сайті Децентралізація то ми побачимо, що на активізацію громадської суспільства у громадах передбачено 3-5% усіх активностей.
Тобто ми маємо наступну ситуацію:
З одного боку – керівництво громади, яке не завжди складається з якісних управлінців та адмініструє кошти, про які раніше могло лише мріяти.
З іншого боку – надзвичайно слабке громадянське суспільство, яке не вміє і не знає як контролювати роботу місцевої влади. Мова про співпрацю, на даному етапі, взагалі не йдеться.
Ця ситуація, у свою чергу, може призвести від неефективного використання ресурсів місцевою владою, її закритості до неможливості залучення додаткових ресурсів на розвиток громади і узагалі відсутності якісних кадрів, які власне і народжуються в громадському секторі.
Працюючи з громадами, особливо з молоддю, ми бачимо, що на розвиток громадянського суспільства увага звертається ледь не в останню чергу. Якщо на всеукраїнському рівні ми з вами говоримо про законодавство, Конституцію, Бюджетний та Податковий кодекси, про формування нових районів то на місцевому рівні мова йде про господарку та як вижити в режимі постійної зміни правил гри.
Розвиток громадянського суспільства у громадах – не на часі.
Подібна історія і з донорськими організаціями. Вони або чітко працюють за визначеними пріоритетами, серед яких громадським активістам місця немає, або аргументують неможливість підтримки ініціативи тим, що децентралізацією і так займаються чимало організацій та проектів.
І на завершення
Ми з вами вибудовуємо моделі та правила існування громад. Проте, варто пам’ятати, що в громадах має ще хтось жити, самореалізовуватись і керувати їхнім розвитком. Тому, окрім іншого, інвестувати потрібно не лише в проекти та місцеві ради, але й в людей і особливо молодь, яка живе у громадах. Саме вона завтра стане підприємцями, журналістами, керівниками відділів та управлінь ради, депутатами чи громадськими активістами.