У 2020 році зросла кількість скарг, які надходять до Комісії журналістської етики

Кількість скарг, які надходять до КЖЕ зростає. Якщо подивитися на динаміку у розрізі трьох років: то у 2018 році Комісія отримала 43 скарги, у 2019 – понад 50 скарг, то у 2020-му лише за період січень-серпень уже надійшло 65 скарг.

Комісія з журналістської етики, як орган саморегуляції журналістів і редакцій, з серпня по жовтень 2020 року реалізовує проєкт “Посилення роботи Комісії з журналістської етики, шляхом просування дотримання професійних та етичних журналістських стандартів” за підтримки МФ “Відродження”. У рамках проєкту Комісія здійснює підготовку рішень за скаргами на дії журналістів і редакцій, а також аналітичну роботу щодо узагальнення типових порушень з метою підготовка рекомендацій для журналістів і редакцій. Зокрема, станом на кінець серпня Комісія проаналізувала понад 50 скарг та відібрано чотири для підготовки рішення.

Географія скарг доволі широка, вони надходять з різних регіонів України. Також приблизно однаково скаржники висувають претензії як центральним, так і регіональним ЗМІ.

Велика кількість скарг надходить від осіб, або їх представників (наприклад, адвокатів), які вважають, що ЗМІ порушили їх честь, гідність та ділову репутацію. Такого типу скарги – на матеріали, у яких, як правило, відсутня точка зору тих, кого критикують чи звинувачують у чомусь, відсутня належна експертиза та перевірка фактів із надійних джерел.

Низка скарг стосується розпалювання міжетнічної ворожнечі, ворожнечі на мовному ґрунті, на ґрунті регіональної приналежності.

У 2019 році велика кількість скарг (половина), а відтак і рішень Комісії, стосувалися порушень під час президентської та парламентської виборчих кампаній. У першу чергу йшлося про такі пункти Кодексу етики: п. 2 (служіння інтересам влади чи власників, а не суспільства); п. 6 (повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти і події); п. 7 (інформаційні та аналітичні матеріали мають бути чітко відокремлені від реклами); п. 9 (факти, судження, припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного); п. 10 (точки зору опонентів мають бути представлені збалансовано, мають бути подані оцінки незалежних експертів), п. 11 (викривлення змісту, через вибіркове цитування соцопитування).

Як правило скаржаться Комісії адвокати, судді, представники підприємств чи просто підприємці, які були згадані в негативному світлі в журналістських матеріалах. Також іноді скаржниками виступають представники інших медійних організацій, які здійснюють медіамоніторинг. Натомість практично відсутні скарги від громадян щодо порушення їхніх прав як споживачів інформації (а не як героїв сюжетів).

Велика кількість журналістських матеріалів, на які надходять скарги, справді або дуже низької якості, або містять ті чи інші порушення професійної етики та стандартів. Також варто сказати, що часто скаржники не є відстороненими спостерігачами і у низці випадків, надсилаючи скарги, керуються особистим, а не суспільним інтересом.

КЖЕ не стоїть на сторожі ні чиїх приватних інтересів і не може відстоювати ні чию репутацію. КЖЕ є органом саморегулювання, який покликаний піклуватися про високу якість журналістики, а відтак і про те, щоб медіа виконували свою місію служіння суспільству, а не інтересам власників, чи будь-чиїм іншим приватним інтересам.

Попри відсутність ресурсів та інституційної підтримки Комісія у 2020 році прийняла 10 рішень та заяв, у 2019 – 36, у 2018 – 21 рішення.

Комісія розвиває партнерства з іншими медійними організаціями. Так, у 2019 році КЖЕ входила в коаліцію громадських організацій («Платформа прав людини», «Український інститут медіа та комунікації» та StopFake), які здійснювали медіамоніторинг в період президентської та парламентської кампаній в рамках проектів Ради Європи. Експертиза Комісії мала надзвичайно важливе значення в частині оцінки в рамках моніторингу дотримання журналістами етичних принципів в період виборів.  У 2020 році Комісія також є учасником коаліції, яка здійснюватиме медіамоніторинг під час місцевих виборів.

Комісія співпрацює з професійним журналістським конкурсом «Честь професії». Так, етичні принципи, які закладені в Кодексі етики, є невід’ємною частиною оцінювання журналістських робіт, які подаються на конкурс. В рамках співпраці учасники комісії проаналізували матеріали фіналістів конкурсу і на їхньому прикладі продемонструють використання етичних стандартів та норм. 

Загалом зусилля Комісії спрямовані на покращення ситуації із дотриманням професійної етики в українських медіа з одного боку, а з іншого – на інформування суспільства про те, що таке якісна робота медіа та які є порушення етичних стандартів, що дозволить бути більш усвідомленим медіаспоживачем. Будь-хто може зробити свій вклад у цей процес, звернувшись до Комісії зі скаргою. Порядок звернення до Комісії можна знайти тут.