Безпека журналістів на порядку денному експертного обговорення

17 вересня 2020 року, у тиждень  вшанування пам’яті загиблих українських журналістів, відбулось онлайн-обговорення щодо безпеки журналістів в Україні, яку організувало Міністерство культури та інформаційної політики України у співпраці з проєктом “Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні”.

Під час дискусії представники органів державної влади, правоохоронних органів, громадянського суспільства та Ради Європи обговорили поточну ситуацію у сфері безпеки журналістів в Україні, стан розслідувань справ, порушених за фактами перешкоджання професійній діяльності журналістів та обговорили подальшу роботу в цій сфері.

Станом на сьогодні 57 активних повідомлень щодо загроз свободі слова та безпеці журналістів в Україні розміщено на Платформі Ради Європи для захисту журналістики та безпеки журналістів. Уряд надав відповіді на 51 повідомлення, 6 повідомлень очікують  на відповіді. Сама Платформа має на меті  захист журналістів та надання кращої відповіді на загрози і випадки насильства щодо працівників медіа і створення механізму раннього попередження і можливостей реагування в рамках Ради Європи.  Про це розповіла Олена Литвиненко, заступниця Голови Офісу Ради Європи в Україні. 

Також пані Литвиненко додала: «Зобов’язання держави захищати життя та безпеку журналістів, а також ефективно розслідувати злочини, вчинені проти журналістів, закріплені в Європейській конвенції з прав людини та підтверджені практикою Європейського суду з прав людини, і є обов’язковими до виконання Україною». 

«В тиждень, коли виповнюється 20 років після вбивства Гонгадзе, тема продовж цих 20 років щодо захисту журналістів, на жаль, жодною мірою не стала менш актуальною»,- зауважив Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики України. Також міністр зазначив, що Міністерство культури та інформаційної політики підтримує ідею Ради Європи щодо створення в Україні онлайн-платформи, яка б містила всі випадки порушень прав журналістів в Україні  і прогрес по кожній справі. 

«Такі випадки, коли журналісти стають жертвами атак, неважливо, чи вони пов’язані з розслідуванням корупції, або під час масових суспільно-громадських заходів, всі без винятку є неприпустимими, якого би медіа це не стосувалося, яких би журналістів це не торкалося. І наші головні зусилля мають бути сконцентровані у двох напрямах. По-перше, ми маємо не полишати жоден випадок перешкоджання або прямих нападів на журналістів поза увагою і тиснути на правоохоронні органи, щоби такі випадки ретельно розслідувалися і отримували належну правову оцінку», – підкреслив Микита Потураєв, Голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики. 

Олег Пелепюк, заступник начальника Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора України розповів, що за 8 місяців 2020 року перебувало у провадженні всіх правоохоронних органів 484 кримінальних провадження, що стосуються порушень безпеки журналістської діяльності, триває розслідування у 242 провадженнях, 21 обвинувальний акт скеровано до суду, на розгляді у судах перебуває 60 кримінальних проваджень, винесено 11 вироків.  

Павло Пушкар, начальник відділу департаменту виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального директорату прав людини та верховенства права Ради Європи  зазначив, що на думку Ради Європи і Комітету Міністрів Ради Європи, є досить явні проблеми в положеннях Кримінального кодексу України, які стосуються того, хто є журналістом. Рішення Комітету Міністрів Ради Європи, які ухвалювалися раніше, вимагають від України розв’язати  питання звуженого визначення поняття журналістської діяльності для того, щоб посилити ефективність розслідувань. 

Водночас Оксана Романюк, виконавча директорка ГО «Інститут масової інформації», представниця в Україні міжнародної організації «Репортери без кордонів», зауважила: «Безкарність і фізична агресія є однією із ключових проблем української журналістики і нашої свободи слова». Також Людмила Опришко, медіаюристка ГО «Платформа прав людини», наголосила, що на фоні постійного збільшення кількості правопорушень проти журналістів рівень покарань лишається дуже низьким.

Також спікери звернули увагу на рекомендації парламентських слухань “Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення”, які були схвалені Постановою Верховної Ради 14 січня 2020 року. Саме ці рекомендації можуть слугувати об’єднавчим документом для всіх сторін, які прагнуть спільно працювати над поліпшенням безпеки журналістів. 

Так, проєкт  «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні» вже надає підтримку для впровадження деяких рекомендацій. Зокрема Проєкт підтримує створення  спеціального навчального курсу щодо безпеки медіапрацівників у співпраці  з трьома спеціалізованими навчальними закладами – Національною школою суддів України, Національною академією внутрішніх справ та Національною академією прокуратури.  У період карантину понад 100 суддів пройшли дводенні тренінги,  організовані разом з Національною школою суддів. 

Повний запис обговорення за посиланням. 

Проєкт «Європейський Союз і Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні» має на меті зміцнити роль медіа, їхню свободу та безпеку, а також суспільне мовлення як інструментів для досягнення консенсусу в українському суспільстві. Проєкт фінансується Європейським Союзом та Радою Європи.

Слідкуйте за новинами Проєкту на Facebook https://www.facebook.com/CoEUPSIS/.