У Кишиневі відбувся Форум громадянського суспільства Східного партнерства

4-5 жовтня у Кишиневі пройшла п’ята щорічна зустріч Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства. У зустрічі взяли участь понад 250 представників організацій громадянського суспільства з шести країн Східного партнерства та ЄС, а також представники урядів, європейських установ та міжнародних фондів. Мета – обговорити пріоритети громадянського суспільства та його внесок у процес реформ в рамках Східного Партнерства. Європейський Простір здійснював інформаційний супровід Форуму з Кишинева.

Великим викликом стане винесення на новий рівень взаємовідносин між ЄС та країнами Східного партнерства. Хоча нічого поганого в словах та деклараціях немає, необхідно, щоб з часом вони перетворювалися у реальні дії, зауважив Єврокомісар з питань розширення та Європейської політики сусідства Штефан Фюле, виступаючи під час першого пленарного засідання Форуму громадянського суспільства Східного партнерства у Кишиневі.

Як переконаний Єврокомісар, “громадянське суспільство є серцем цієї ініціативи”, і воно повинне кожен день активно працювати над її розвитком.

“Хотілося, щоб громадянське суспільство було все більш залучене до комунікації з населенням країн. Чому веб-сайти делегацій ЄС є єдиним джерелом інформації? Цей інструмент повинен бути також і в руках громадянського суспільства. Адже воно має надавати зворотню реакцію щодо того, як працює політика Східного партнерства. Це не тільки робота бюрократів в Брюсселі, але й представників громадянського суспільства. Кожен захисник прав людини є важливішим, ніж десять єврокомісарів. Тому що вони є тими, хто змінює ситуацію на місцях“, – підкреслив Єврокомісар.

Наразі всіх хвилює питання, як забезпечити підписання Угоди про асоціацію – Олександр Сушко, Координатор української національної платформи.

Проте чи готові ми працювати в цих нових інституційних рамках, коли вони будуть створені?

“Давайте уявимо, що Угода про асоціацію в нас вже є. Що говорить цей документ про роль громадянського суспільства? З однієї сторони Угода говорить багато, але з іншої – практичний набір інструментів не настільки широкий та специфічний, і ми повинні розуміти логіку цієї Угоди. Моє особисте враження – Угода – продукт європейської та української бюрократії, з усіма їхніми особливостями. Громадські експерти не брали участь в переговорах. Це типово для міжнародних угод, і це накладає свій відбиток. Якщо подивитися на окремі глави та статті, які говорять про роль громадянського суспільства, то побачимо, що вони виписані в контексті бюрократичної логіки. Але це звична реальність, і ми можемо лише добре вивчити нові можливості, визначити наявні ніші, та навчити громадськість ефективно користуватись ними”.

Дмитро Шульга: “європейські закони” не завжди втілюються на практиці

Незважаючи на те, що український парламент приймає закони, що відповідають вимогам ЄС, вони не завжди покращують реальну ситуацію, відзначив директор Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження” Дмитро Шульга, говорячи про результати України, відображені в Індексі європейської інтеграції країн Східного партнерства. 

На думку Дмитра Шульги, тривалий час ключовою проблемою України були протиріччя серед владних еліт. Сьогодні ми бачимо, що Президент прийняв кінцеве рішення щодо курсу інтеграції України. Спостерігається також досягнення в роботі парламенту, який проголосував за закони, що необхідні для виконання ключових завдань для підписання Угоди про асоціацію.

Що ж до складностей, то основною, за словами експерта, є “розумна імітація проведення європейських реформ”. У той час, коли у нас є “дуже європейський закон”, на практиці нічого не змінюється. І це є ключовим викликом для України, вважає він.

Багатосторонність Східного партнерства потребує підтримки – таку думку висловив Спеціальний посланник з питань Східного партнерства Міністерства закордонних справ Чеської Республіки Петр Мареш.

“Уряди приходять і йдуть, але основу основ складає громадянське суспільство і саме від нього залежить успіх всіх наших дій. У нас у всіх є очікування від цього Форуму, і я сподіваюся, що вони справдяться. Адже саме від Вас ми можемо отримати необхідну інформацію щодо того, що насправді відбувається в Ваших країнах. Багатосторонність Східного партнерства потребує закріплення і підтримки, і я не бачу їх без Вашої підтримки. Ви повинні донести інформацію до тих, хто знаходиться далеко від Брюсселя. Мені подобається тенденція, закладена в Кишиневі, і я сподіваюся, що прийде момент, коли ми всі побачимося у Мінську”, – наголосив Спеціальний посланник з питань Східного партнерства Міністерства закордонних справ Чеської Республіки Петр Мареш.

“Я сподіваюся, що нам вдасться підписати Угоду про асоціацію до того моменту, який був поставлений Європейським Союзом. В даному випадку я виражаю як свою позицію, так і бажання грузинського народу. Громадянське суспільство відіграє важливу роль в спілкуванні з нашими партнерами. Для грузинського уряду укріплення громадянського суспільства є однією з ключових цілей, і за останні 11 місяців ми досягли певних успіхів. З огляду на майбутні президентські вибори, всі ці дії є дуже важливими. Ситуація в Грузії наразі покращилася порівняно з минулим роком, і укріплення громадянського суспільства є однією з причин цього. Так, прем’єр-міністр заявив, що він переходить на роботу в громадський сектор, адже бачить реальні результати таких зусиль”, – підкреслила Міністр закордонних справ Грузії Майя Панджікідзе.

Заступник міністра закордонних справ і євроінтеграції Молдови Наталія Герман зазначила, що сьогоднішнє засідання дасть змогу оцінити внесок громадянського суспільства в політику Східного партнерства.

“Для нас бути першою країною Східного партнерства, яка приймає Форум громадянського суспільства Східного партнерства – велика честь. Ми дуже покладаємося на цей інструмент. Сподіваюся, що сьогоднішнє засідання дасть нам змогу оцінити внесок громадянського суспільства в політику Східного партнерства. На мою думку, він є величезним, адже ми отримуємо користь від Вашої експертизи та аналізу. Особливо підкреслю Індекс європейської інтеграції та Індекс лібералізації візового режиму. Вони дають нам можливість моніторити те, в якій точці ми знаходимося. і наскільки глибоким є процес реформування. Тому в кінці Форуму ми будемо очікувати Ваші рекомендації”, – відзначила Наталія Герман.

Вона погодилася з Єврокомісаром Ш. Фюле, що ці зусилля повинні бути ще інтенсивнішим, а співпраця та комунікація з населенням країн ще активнішими. Вона запропонувала уряду та громадянському суспільству попрацювати разом та розробити програму “від Вільнюса до Риги”, адже наступний саміт Східного партнерства відбудеться саме там. На думку Н. Герман, це консолідує та покращить програму роботи для країн Східного партнерства, особливо тих, для яких кінцевою ціллю є вступ до Європейського Союзу.

Проведення реформ є важливим і тому, що їх незворотність не дасть змогу країні звернути з євроінтеграційного курсу. Таку думку висловив експерт Інституту світової політики Леонід Літра, коментуючи результати Молдови під час презентації Індексу європейської інтеграції країн Східного партнерства на Форумі громадянського суспільства в Кишиневі.

Найбільшим проривом Молдови за минулий рік стало прийняття антидискримінаційного закону, відзначив Леонід Літра. Таким чином Молдова стала першою країною в регіоні Східного партнерства, яка прийняла подібний закон. Цей процес є досить болючим, проте всі держави повинні пройти через нього, вважає експерт. Разом з тим, не можна допустити нав’язування, лише шляхом компромісу можливо досягнути результату, впевнений він. Розчаруванням ж, за його словами, є закон про фінансування політичних партій, який парламентарі не хочуть прийняти, що, на думку Л. Літра, пов’язано насамперед з високим рівнем корупції в Молдові.

Він також зауважив, що під час політичної кризи прозорість процесу прийняття рішень урядом викликала сумнів, адже досить рідко влада залучала представників громадянського суспільства до розробки законодавства. Експерт наголосив на необхідності здійснення реформ, адже їх незворотність не дасть змогу країні звернути з євроінтеграційного курсу.

Основою рушійною силою успіху Грузії, зокрема, трансформуючих виборів минулого року, які дали змогу здійснити мирний перехід влади від однієї до іншої політичної сили, стало громадянське суспільство, відзначила Манана Кочладзе, Зелена альтернатива, Грузія. Так, завдяки йому, ряд опозиційних каналів могли донести свою інформацію до виборців. Окрім того, за її словами, з приходом нового уряду почала вирішуватися і проблема з пенітенціарною системою, зокрема переповненням тюрем.

Обидва уряди активно підтримували європейську інтеграцію, і в цьому напрямку нічого не змінилося, підкреслила експерт. Таким чином новий уряд зараз має змогу “зривати плоди” здійсненої роботи.

Говорячи про успіхи, М. Кочладзе зауважила, що вперше судді обирають своїх голів секретним голосуванням. Окрім того, на новий рівень вийшло обговорення корупційних проблем в Грузії. На її думку, швидкість реформ в країні є досить високою, що наближує її до Європейського Союзу.

Усі зміни, продемонстровані Індексом європейської інтеграції, є набагато нижчими очікувань, зауважив Віорел Урсу, Інститут відкритого суспільства в Брюсселі. На його думку, Вільнюський саміт стане прекрасною можливістю для ЄС переглянути свою власну політику та інструменти.

“Потрібно подивитися, наскільки вони дійсно сприяють трансформаціям. Так, є питання, чому окремі уряди реагують позитивно і починають активно проводити реформи, в той час як інші ні. Всі ми знаємо, що ЄС застосовує принцип “більше за більше”, – каже Віорел Урсу.

Окрім того це виражається в додатковому фінансуванні для особливо успішних у реформуванні країн. Так, минулого року Єврокомісія виділила додаткове фінансування для Молдови, Грузії та Вірменії, які продемонстрували найкращі результати в питаннях демократичного розвитку.

Водночас, для України фінансування було частково заморожено, що демонструє також принцип “менше за менше”. Залишається питання – яка частина реформ була здійснена через тиск ЄС”, – зауважив експерт. На його думку, більш важливим в питаннях здійснення реформ країнами Східного партнерства є саме внутрішній фактор та прагнення влади, а не зовнішній тиск.

Під час паралельних сесій учасники обговорили низку пріоритетів у контексті тематичних платформ і панелей, включаючи такі ключові теми форуму, як вибори, свобода ЗМІ та боротьба з корупцією.

Коментар Європейському Простору Андрія Кулакова про практичне наповнення роботи підгрупи зі свободи медіа в межах Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства 

Цього року в центрі уваги Форуму громадянського суспільства – роль громадянського суспільства в контексті підписання/парафування Угод про асоціацію з низкою країн програми, а також загальна оцінка громадянським суспільством процесу реформ в цих країнах напередодні саміту Східного Партнерства у Вільнюсі (28-29 листопада – eu.prostir.ua).

Репортаж підготовував Європейський Простір