Road Ahead — щорічний аналіз мінливих умов діяльності у НУО секторі
Він визначає та пояснює сили та тенденції, які формують сектор та, ймовірно, матимуть вплив на організації в майбутньому. Сара Віберт — директорка з питань членства та залучення NCVO — організації, ...
Додано:
Громадський Простір
Він визначає та пояснює сили та тенденції, які формують сектор та, ймовірно, матимуть вплив на організації в майбутньому.
Сара Віберт — директорка з питань членства та залучення NCVO — організації, що відстоює волонтерський сектор та волонтерство, виклала свої рефлексії про те, що громадські організації усвідомили в 2020 році, і що це означає для сектору. У статті (Looking at the Road Ahead after a turbulent year) для звіту Road Ahead Сара аналізує тенденції в секторі Великої Британії. Говорить про проблеми фінансування організацій, вигорання активістів, бажання бути фізично в одному просторі, незважаючи на свої переваги віддаленої роботи, стрімку діджиталізацію та потребу, попри складнощі, нести віру в те, що завтрашній день буде кращим.
Так, це про досвід іншої країни, але багато в чому — це і про нас, про український третій сектор.
NCVO об’єднує понад 16 000 волонтерських, благодійних організацій, ком’юніті груп та соціальних підприємств по всій Англії. NCVO підтримує своїх членів, розробляючи практичні ресурси, призначені для підтримки повсякденної роботи їхніх організацій, заощаджуючи їм час, щоб зосередитись на своїх бенефіціарах.
“День бабака”
складно планувати майбутнє, коли ти відчуваєш прокляття пережити той самий день
Традиційно, січень — це місяць, коли ми розмірковуємо над минулим роком, відзначаємо наші досягнення та визначаємо цілі та резолюції на майбутній рік. Але 2020 рік не був роком, який хтось міг передбачити. Оскільки ми зараз перебуваємо у розпалі чергового локдауну і карантину, нам прощаються почуття, подібні стану Білла Мюррея у фільмі “День бабака”, адже складно планувати майбутнє, коли ти відчуваєш “прокляття пережити той самий день”.
Однак ми не там, де були в березні минулого року. Ми вже маємо більше уявлення про вірус, рухаємося в сторону вакцинації, і практикуємо нові способи роботи. Це не означає стерти біль і труднощі, з якими ми зіткнулися, чи ігнорувати важкі часи… Але оскільки ми почали новий рік, давайте зупинимося хвилинку, щоб поміркувати про те, що ми дізналися за минулий рік, і що це означає для нас як сектору.
Інновації та співпраця
З початковим локдауну у березні ми побачили неймовірну відповідь спільноти в дії. Багато людей у НУО секторі змінили спосіб своєї діяльності, зокрема, діджиталізувавши процеси. Цей сектор намагався заповнити прогалину, створену обмеженнями щодо дистанціювання (тобто збереження простору між собою та іншими людьми), за допомогою різноманітних інноваційних та креативних діджитал підходів, включаючи онлайн-комунікацію, телефонні служби довіри та групи віддаленої підтримки.
ми мали працювати разом, щоб досягти найкращих результатів
Як сектор ми регулюємо не тільки внутрішню діяльність, але й зовнішню. Реакція на пандемію була відзначена посиленням співпраці між інфраструктурними органами та національними і місцевими благодійними організаціями. Ці нові партнерські відносини дозволили поєднати стратегічне планування найвищого рівня з важливим досвідом, базованим на життєвих реаліях, для покращення прийняття рішень. Мали працювати разом, щоб досягти найкращих результатів. Тож зараз виникає питання: як зберегти ці рівні співпраці? Як нам впроваджувати цю культуру і бути певними, що ці стосунки не є лише особистими або заснованими на індивідах?
Хоча нові робочі процеси мають більше географічного охоплення, що дозволяє нам одночасно спілкуватися з людьми в різних куточків країни, вони не мають такого ж фінансового підгрунтя, як раніше. В результаті обмежень, викликаних дистанціюванням (мається на увазі фізичним), а також через скасовані івенти, фандрейзингові можливості та фінансові резерви зменшуються. Благодійні організації не зможуть продовжувати надавати підтримку громадам у звичному обсязі без додаткової фінансової підтримки.
Наприклад, NCVO разом із партнерами посилили свої заклики серед НУО сектору щодо збільшення фінансування, щоб зокрема благодійні організації мали можливості підтримувати потребуючих протягом усієї кризи та майбутньої фази відновлення.
Цінність волонтерства
внесок волонтерів був вирішальним
Протягом пандемії коронавірусу внесок волонтерів був вирішальним.
Коли стався спалах пандемії, мережа NCVO бачила, як спільноти об’єднувались та пропонували допомогу, де тільки могли. Зокрема, на початку квітня понад 750 000 людей зареєструвались у програмі волонтерів NHS (National Health Service — Національна служба охорони здоров’я) . Місцеві бізнеси долучились до цих зусиль, жертвуючи їжу та пропонуючи доступні послуги. По всій країні було створено тисячі груп взаємодопомоги, оскільки друзі, сім’ї та сусіди об’єднались, щоб підтримати один одного. Ці життєво важливі зусилля не залишились непоміченими — 65% людей у новорічному почесному списку отримали нагороду за видатну роботу у своїх громадах.
З поступовим впровадженням вакцинування починаємо бачити світло в кінці тунелю. Але нас ще чекає довгий шлях. Зважаючи на поточні обмеження та загальнодержавну програму вакцинації, волонтерам необхідно продовжувати підтримувати громади та допомагати переходити до наступного етапу боротьби з COVID-19.
Наприклад, Королівська волонтерська служба (Royal Voluntary Service, RVS) співпрацює зі службою швидкої допомоги St John, щоб підтримати NHS (National Health Service — Національна служба охорони здоров’я) у проведенні програми вакцинації. RVS запрошує всіх доступних членів сектору зареєструватися та взяти участь у одній із багатьох ролей, які терміново необхідні для підтримки країни під час цієї “Години потреби”.
Ще одним викликом зараз є мобілізація доброї волі, яка спостерігалась протягом цієї кризи. Якщо люди хочуть щось змінити, звичайно, вони можуть це зробити самостійно. Але, як ми вже бачили, спільною роботою та спільним використанням ресурсів розвивається почуття спільності, і можна досягти ще більшої синергії. Тут вступає в силу досвід та знання благодійних організацій.
Виснаження емоційних резервів
Ще однією проблемою, з якою ми зіштовхуємося як сектор, є вигорання. Всі втомились. Окрім вирішення проблем повсякденного життя, включаючи домашнє навчання, дистанційну роботу та почуття ізоляції, працівники НУО та волонтери зіштовхуються зі збільшенням запиту на свої послуги, водночас коли зменшуються фінансові резерви. Єдиний спосіб, як зможемо пройти через це — об’єднатися та допомогти один одному. Посилення мереж та обмін досвідом зараз є важливішими, ніж будь-коли.
Люди хочуть змін
Пандемія COVID-19 посилила вже існуючі соціальні нерівності. Однак, оскільки ми на шляху виходу з цієї кризи, громадськість не хоче повертатися до попередніх парадигм. Люди хочуть більш зеленого, справедливого і рівноправного суспільства. Волонтерський сектор має прекрасні можливості фасилітувати цей процес. Але, як продемонстрував звіт Voice4Change та ACEVO “Домашня правда” (“Home Truths” report), нам також є чому повчитися і треба багато чого змінити. Для того, щоб творити глибокі та тривалі культурні зміни, ми повинні жити своїми цінностями.
Подальший фокус
