Мовний закон: новації-2021, імплементація, подальші кроки

Українці звикають до нової реальності, обумовленої набранням чинності статті 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Відтепер обслуговування споживачів та надання інформації про товари чи послуги має відбуватися першочергово українською мовою. Хоча на прохання споживача мова спілкування може бути змінена, а інформація на цінниках, квитках, меню тощо може дублюватися будь-якою іншою мовою.

Наразі порушників не штрафують.

Як роз’яснює дніпровська адвокатка, експертка Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN Майя Сергєєва, спочатку застосують попередження з вимогою усунути порушення протягом 30 днів з дати складання акта.

Якщо ж порушення здійснити повторно протягом року, то вже буде застосовуватися штраф у розмірі від 5100 грн до 6800 грн, за подальше порушення протягом року розмір штрафу складе від 8500 грн.

«Хоча форма протоколу про порушення і форма постанови про притягнення до відповідальності набули чинності з 16 січня 2021 року, та відповідальність за такі порушення за новими статтями КУпАП (ст. 188-52 і 188-53) настане тільки з 16 липня 2022 року», — зазначає Майя Сергєєва.

Як реагувати на порушення

Мовний омбудсмен Тарас Кремінь радить першочергово спробувати владнати ситуацію на місці та попросити працівника обслуговувати вас державною мовою. У разі відмови — звернутися до керівництва закладу або на «гарячу лінію» установи.

Якщо знову відмовлять — зафіксувати факт відмови та дані суб’єкта господарювання.

Скаргу слід подавати до Уповноваженого із захисту державної мови на поштову адресу 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12, електронну скриньку або через відповідну форму.

До речі, за тиждень дії нових мовних правил надійшло близько 200 скарг на порушення. Переважно це були скарги з Києва та Київської області, найменше — з півдня та сходу України.

За словами Тараса Креміня, частина з них мають рекомендаційний характер, частина — з підтвердженням конкретного факту. Здебільшого йдеться про відсутність написів українською мовою на вивісках і цінниках окремих закладів, та відсутність україномовних версій інтернет-магазинів.

Як відбувається впровадження мовного закону

Мовний закон, ухвалений у травні 2019 року, набув чинності 16 липня 2019 року. Його імплементація відбувається поступово.

У 2020 році школи з російською мовою навчання перейшли на українську з першого класу.

Також набули чинності 5 норм закону, відповідно до яких застосування державної мови передбачено у сфері реклами (ст. 32), науки (ст. 22), у технічній та проєктній документації (ст. 31), у сферах охорони здоров’я (ст. 33), транспорту (ст. 36), діловодства, документообігу, листування і звітності (ст. 37).

У 2021 році, окрім вже згаданої сфери обслуговування (ст. 30), зміни відбудуться у сфері культури (ст. 23) та книговидання й книгорозповсюдження (ст. 26).

Крім того, з 16 липня 2021 року кандидати на отримання громадянства України та претенденти на посади в органах державної влади чи місцевого самоврядування повинні будуть скласти іспит на знання української мови (ст. 7, 10).

Ще низку норм буде впроваджено у наступні роки.

Де покращити свої знання

Закон передбачає створення мережі безкоштовних курсів із вивчення української мови.

Та за словами мовного омбудсмена, сьогодні діють лише курси, організовані волонтерами, а вони не можуть покрити всіх потреб держави. Тому серед завдань на 2021 рік — запровадити мовні курси на всій території України за рахунок бюджету.

А поки що підтягнути знання рідної мови можна самостійно:

1. Є-Мова — освітня онлайн-платформа громадської організації «Український світ», яка має на меті створити українськомовний культурний простір.

Тут можна пройти перший курс з української мови елементарного рівня «Українська за 27 уроків», а для досягнення рубіжного рівня мовних навичок — продовжити навчання на курсі «22 уроки до мовної впевненості».

2. EdEra — студія онлайн-освіти, де можна пройти курс «Українська мова (від фонетики до морфології)» або «Лайфхаки з української мови».

Як мовний закон імплементується у Дніпрі

На вулицях міста вкрай рідко можна почути розмови українською, а сфера обслуговування не поспішає виконувати нові вимоги. Перехід до повноцінного функціонування державної мови в різних сферах суспільного життя відбувається тут дуже повільно.

І хоча навчання в закладах освіти здебільшого проводиться державною мовою, без скандалів не обійшлося.

Широкого розголосу набув інцидент у НТУ «Дніпровська політехніка». Тоді професор філософії відмовився проводити лекцію українською мовою. Провести оцінку ситуації мала комісія, створена університетом на підставі скарги, яку подала студентка. Але фігурант подав заяву на звільнення, тож інцидент було вичерпано.

Наталя Головата,
комунікаційна менеджерка Громадської мережі публічного права
та адміністрації UPLAN у Дніпропетровській області