Громадський Простір

Як ефективно комунікувати в епоху пандемії або ж як перетворити кризу на можливість — про це говорили на масштабному Форумі #SHKALA2021, що пройшов в Україні на початку лютого.

Форум з комунікацій для соціальних та поведінкових змін SHKALA 2021 — це два дні активної програми, 15 секцій, 11 панельних дискусій, понад 40 українських і міжнародних експертів з різних куточків світу та більше ніж 2000 учасників. 

Через коронакризу, подія цього року відбулася у форматі online show, а це — професійна трансляція ефіру зі студії та онлайн-мости з іноземними спікерами. Тема форуму — “Адаптивність до сьогодення. Відповідальність за майбутнє”. Спеціальна тема — “Комунікації в епоху пандемії”. 

Відкривали Форум SHKALA 2021 Сінзіана Пояна, керівниця програми з питань підтримки громадянського суспільства Представництва ЄС в Україні, та Роланд Ковач, директор Програми сприяння громадській активності “Долучайся!” (USAID/ENGAGE). 

“SHKALA — особливий захід. Це спроба розпочати бесіду про те, як ми можемо уможливити поведінкові та соціальні зміни навіть за наявних умов”, — зазначила у вступному слові Сінзіана Пояна. “Необхідна підтримка організацій громадянського суспільства, допомога в адаптації до нових реалій. Людям потрібно бути разом, щоб змінювати суспільство. Тільки спільно ми пройдемо кризові моменти та зможемо перетворити їх на можливості до переходу до кращих практик”. 

“Комунікація — це набагато більше ніж мова, — зауважив Роланд Ковач. — Ми спілкуємося і через жести, і через нашу поведінку. Все це є відображенням того, що ми намагаємося донести. Я про те, що слід бути чесними перед собою, перед своєю аудиторією, слід вчитися на власних помилках, адаптуватися, виходячи з цих помилок, та завжди прагнути до інновацій”. 

Українська аудиторія мала можливість ознайомитися із кейсами та досвідом роботи під час пандемії та криз, а також новими трендами у стратегічних комунікаціях від експертів та науковців із США, Великої Британії, Франції, Сербії, Нідерландів, Гани та Австралії.  Про ключові інсайти, прогнози та кейси від провідних експертів — читайте та дивіться в огляді #SHKALA2021 на Європейському Просторі. 

Виклики для громадянського суспільства у комунікаціях 

Як організаціям громадянського суспільства ефективніше комунікувати, щоб впроваджувати важливі соціальні зміни у суспільстві — одна із тем, над якою дискутували на Форумі Ясенка Перович, керівниця Проєкту ЄС “Підтримка взаємодії ЄС з організаціями громадянського суспільства України”, та Айдер Халілов, старший програмний менеджер Програми сприяння громадській активності “Долучайся!” (USAID/ENGAGE). Модерувала дискусію Катерина Булавінова, медична експертка ЮНІСЕФ Україна. 

 Серед ключових комунікаційних викликів, які окреслили експерти\ки:

•  Розрив між громадянським суспільством та громадянами, породжений частково неправильною комунікацією

“Бачимо, що рівень довіри до громадянського суспільства дуже високий з боку наших громадян, — наголосив Айдер Халілов.  — Але одночасно розрив між тим, яким чином люди беруть участь в заходах громадських організацій, наскільки вони комунікують, залучаються до дій громадських організацій, дійсно великий. Мовою цифр: рівень довіри до громадських організацій десь приблизно 34%, а рівень залучення до дій громадських організацій — десь приблизно 1-2%”. Експерт зауважив, що причиною такого розриву є недостатня або неправильна комунікація з обох сторін — і з боку громади, і з боку громадських організацій. 

• Відсутність спроможностей для ефективної комунікації — кадрових або фінансових / обмежені ресурси

На думку Ясенки Перович, одна з проблем організацій громадянського суспільства у комунікаціях полягає у складнощах практичної реалізації знань з цієї сфери при обмежених ресурсах. Адже для творення соціальних та поведінкових змін потрібно володіти цілою наукою комунікацій.  

“Доволі часто у громадянському суспільстві немає спроможностей — кадрових або фінансових, — зазначила Ясенка Перович. — Тому виникає питання — як організації мають реагувати на певні проблеми чи потреби, як вони мають комунікувати зміни, маючи такі обмежені ресурси? І така ситуація не тільки через COVID-19, це стосується роботи організацій і до пандемії, і протягом пандемії. Така ж проблема буде і після ковіду”. 

• Нерозуміння цільової аудиторії / потреб аудиторії

Як зауважив Айдер Халілов, на сьогодні українські громадські організації не думають про те, як комунікувати стратегічно. Часто комунікація відбувається на примітивному рівні  — лише через пости у соцмережах, без розуміння того, де дійсно знаходиться цільова аудиторія та який продукт вона потребує. Саме тому така комунікація не спрацьовує.  

“Громадські організації дуже часто кажуть, що ‘ми знаємо, що потрібно нашим цільовим аудиторіям’, навіть не питаючи їх, — підкреслив експерт. — І в цьому, я думаю, велика проблема комунікації громадських організацій зі своїми цільовими аудиторіями”. 

То як подолати вищезазначені виклики? Ось кілька рекомендацій від експертів/ок — як для громадянського суспільства, так і для донорів:

• Радитися з цільовою аудиторією, постійно підтримувати комунікацію з громадою, розвивати інтерес цієї громади до вашої організації. Зрештою, організація зможе залучати гроші на власні проєкти та робити їх разом з громадою.       
• Продумати, як мотивувати та утримати в організації людей, які займаються комунікаціями. Якщо є особа, яка має спроможності, надає відповідні послуги, то її робота має оплачуватися відповідним чином.
• Донори мають подумати про те, щоб дозволити розширити певні статті бюджету на комунікацію.
• Організація може використовувати нові технології, які дозволяють відстежувати фідбек або дозволяють використовувати власні інструменти комунікацій. Наприклад, за гроші донорів можна розробити мобільний додаток тощо, що допомагатиме комунікувати.
• Комунікація має стати частиною роботи не тільки професійної людини, яка працює в організації, але й кожного, хто є в громадській організації. Комунікація не має бути “сакральним знанням” однієї людини, яка може це робити професійно. Кожен у команді може займатися комунікацією на достатньому рівні, щоб забезпечувати постійний контакт з цільовими аудиторіями.    

За словами Айдера Халілова, старшого програмного менеджера Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, коронакриза попри все стала шансом для українських організацій громадянського суспільства, щоб навчитися нового та перебудуватися.

“Думаю, для громадських організацій це, з одного боку, був виклик, а з іншого — очищення. І це очищення, я думаю, призведе до нових гарних горизонтів для громадянського суспільства”, — наголосив експерт.  

 Відео Форуму доступні на Youtube-каналі Shkala Forum. 

Форум пройшов під егідою Програми з питань підтримки громадянського суспільства Представництва ЄС в Україні, Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні, та Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ). Співорганізатор події — компанія IdeasFirst.