Волинські НУО не забувають про публічне звітування навіть в час турбулентності

Безумовно, 2020-й став роком потрясінь для всього третього сектору. Ми задавалися питаннями: як організувати віддалену роботу для команди, що робити з запланованими офлайн-подіями, як працювати зі ...

NEW_slider_ГП(75)

Громадський Простір

Безумовно, 2020-й став роком потрясінь для всього третього сектору. Ми задавалися питаннями: як організувати віддалену роботу для команди, що робити з запланованими офлайн-подіями, як працювати зі своїми аудиторіями, як відповідати на потреби, які невпинно наростають? Врешті, як пильнувати власне психологічне здоров’я та піклуватися про близьких?

Організації Волині — не стали виключенням у доланні цих викликів. А проте, переживши первісний ступор, який у всіх стався на початку, активісти дійшли висновку: криза — це крутий поштовх до відкриття власних прихованих ресурсів і можливостей. Про те, як волинські НУО впоралися з 2020-м  можна було довідатися, завітавши на “ГаРмИдЕр ангар-stage” — на спільне публічне звітування громадського сектору Волині.

Уже третій рік поспіль організовує цю ініціативу Волинський Інститут Права. Ірина Гайдучик, виконавча директорка організації, розповіла Громадському Простору про цей нетиповий кейс: як публічно звітувати у часи турбулентності, кому і навіщо це взагалі потрібно. Ми також поспілкувалися про те, як загалом пандемія впливає на життя сектору. 

people_int(19)

***

Публічне звітування: ідея та цілі

У 2018 році завдяки ПРООН в Україні ми отримали підтримку та, власне, більше ніж два роки розвивали організацію як хаб для інститутів громадянського суспільства. За цей час з’являлось безліч ідей, які б сприяли мережуванню громадського сектору Волині, підвищенню їхньої професійності та інституційного розвитку. Саме за ці роки нам вдалось познайомитись із лідерами тих організацій, які горять своїми ідеями та проєктами. І саме у цей час наша організація запровадила практику публічного звітування. Хоча  підготовка та публікація річних звітів у нашій організації практикуються з 2014 року.

отримували “закиди” про безрезультатне “проїдання” грантових коштів громадськими організаціями

Чим більше ми знайомились із діяльністю громадських організацій, тим більше розуміли, скільки хороших ініціатив впроваджується, про які знає дуже обмежене коло людей. Крім того, неодноразово, отримували “закиди”, як від влади, так і від ЗМІ, про безрезультатне “проїдання” грантових коштів громадськими організаціями. І, як реакція на ці виклики, виникла ідея спільного публічного звітування.

79434069_2771881559557357_5918252285762207744_o

Насправді, ідею публічних звітувань ми нізвідки не запозичували, повністю вигадували її самостійно. Все дуже банально: в перший рік ми провели публічне звітування нашої організації, запросили наших друзів, партнерів, все було чудово. Ми зрозуміли, що цю практику треба підтримувати. Але я збагнула, що якщо ми кожного року будемо проводити публічне звітування лише нашої організації, запрошувати наших партнерів і тих людей, які хочуть долучитися, то якогось року це може стати нецікавим. Потрібно було шукати якісь нові формати представлення. В той момент ми вирішили, що немає кращих форматів, ніж об’єднати наші зусилля з іншими організаціями, з креативом інших організацій, і робити ці публічні звітування, виходячи з того, що в кожного є свої ідеї і ці ідеї можна втілювати в життя.

 ідея публічного звітування виникла через потребу шукати нові формати

Тобто ідея публічного звітування виникла через потребу шукати нові формати. Перший рік вийшов достатньо пробним, у нас було всього 5 організацій, які долучилися, і не так багато людей, як би ми хотіли. Але ми після того сіли, проаналізували наші помилки, і розуміємо, що сьогодні ми могли би збирати більше людей, хоча очевидно, що карантинні вимоги нам би просто цього не дозволили.

Разом завжди легше. Ти в цей момент заряджаєшся історіями, заряджаєшся якимись успіхами, і розумієш, до кого тобі потрібно звернутися, якщо в тебе навіть виникає питання розвитку онлайн-комунікацій та в інших питаннях. 

dsc_0141-8

Для мене цей захід — про довіру, впізнаваність, нових партнерів та про запровадження принципів прозорості, підзвітності та публічності. Щороку до спільного публічного звітування долучається все більша кількість нових організацій. Цьогоріч нас було вже дев’ять.

щороку на звітуванні маємо організацію-відкриття, про діяльність якої раніше не здогадувались

На початку ми отримували підтримку від ПРООН в Україні на реалізацію цієї ідеї. Проте, звітування про наш 2020-й рік – це уже власна ініціатива, яка фінансово не підтримувалась ніким, крім самих звітуючих організацій. Для мене це уже про затребуваність заходу. І, як показує практика, звітування — хороший спосіб мережування громадського сектору. Щороку на звітуванні маємо організацію-відкриття, про діяльність якої раніше не здогадувались, а тепер хочемо робити спільні проєкти та заходи.

***

Публічне звітування: чим цікавий та примітний формат

Традиційно, на початку року ми кинули клич серед громадських організацій Волині про спільне публічне звітування. Зголосилась чимала кількість організацій. Підготовка до цього заходу – це теж виклик. Адже, важливо не просто його провести і поставити галочку на сторінках організацій, а зробити його максимально корисним, не занудним та інформативним. Тому ми придумуємо різні інтерактивні форми комунікації, які б цьому сприяли. Для прикладу, цього разу спікери мали особливий дрескод — захисні одноразові медичні халати. Таким чином ми хотіли передати особливі умови, в яких доводиться працювати у часи поширення COVID-19. Крім того, проводили вікторину, яка більше дала змогу дізнатись про організації та їх результати.

Цього року участь в заході взяло 9 громадських організацій: Волинський Інститут Права, Молодіжна Платформа, Центр журналістських розслідувань “Сила правди”, Розвиток мікрорайонів міста, Розвиток Волині, Луцький відокремлений підрозділ Фундації регіональних ініціатив, Станція Добра, Княгининівська спілка учасників АТО, Волинський осередок Федерації дебатів.

Кожна із цих організацій має різні сфери діяльності та цільові групи. Проте, у нас є загальні стандарти, яких має притримуватись звітуюча організація. Ми не розповідаємо про кожен проведений захід за рік, більше зосереджуємось на здобутках та змінах, яких вдалось досягнути.

Звичайно, розповідаємо про команду та фінанси, і на все кожен виступаючий має максимум 7 хвилин.

Кожна зі звітуючих організацій запрошує своїх соціальних партнерів та цільові групи, і це можливість для інших розширити своє коло прихильників та партнерів. Нашим заходом почали цікавитись представники ЗМІ і цьогоріч уже маємо згадки у новинних публікаціях на телеканалах та радіо. Це уже наша перемога у приверненні уваги до діяльності громадського сектору Волині.

Ми довго з колегами розмірковували — в онлайн чи офлайн- форматі буде проходити цьогорічне звітування. Усі зійшлись на думці про гібридний формат, який обов’язково має містити особисту комунікацію, за якою всі дуже сумують. Завдяки нашому надійному партнеру Творчому об‘єднанню “Гармидер” уже другий рік поспіль проводили звітування у креативному просторі ГаРмИдЕр ангар-stage, тому вдалось дотриматись усіх карантинних умов по кількості учасників. І, звичайно ж, маски, антисептики та відсутність симптомів хвороби були обов’язковими атрибутами. Крім того, ми домовились з іншими організаціями, скільки учасників кожен може запросити до офлайн зустрічі і тому дотримання карантинних вимог не було проблемою.

Під час зустрічі робили стрім у фейсбуці, що дало змогу тим, хто не міг до нас прийти фізично, поспостерігати в онлайні.

dsc_0106-7

Для нас це вже другий доволі масштабний захід, який ми проводили офлайн. У першому заході, який ми проводили, ми були партнерами ІСАР “Єднання”, проводили Форум розвитку громадянського суспільства в області. Я розумію, що такої кількості людей, які реєструвалися наприкінці року на Форум, в нас не було, напевно, жодного року (адже ми не перший рік цим займаємося). Коли ми проговорювали між собою формат, зокрема, публічного звітування, то в 99% лідерів організацій навіть не стояло питання про те, як це має бути — говорили про офлайн, адже ми потребуємо живого спілкування. І кожен, хто представляв діяльність організації, починав свій виступ зі слів: “Як добре, що ми маємо можливість все-таки зібратись, поспілкуватися, побачити одне одного“. Адже всі вже втомилися від онлайнів і розуміють, що хоча онлайн насправді — це можливості, але разом з тим, це забирає багато внутрішніх ресурсів. Неможливість перейнятися емоцією інших людей, виключені чорні екрани — це не завжди сприяє тому, щоб ти відчував справді якусь потрібність. А публічне звітування — це захід однодумців.

Насправді, в тому, щоб він проходив саме в офлайн форматі, була гостра необхідність. Коли перерозподіляли зони і в нашої області був ризик потрапити в помаранчеву,  то ми не думали про те, як перевести все в онлайн, а говорили про те, на коли суто теоретично можна перенести нашу офлайн зустріч. Тому що всі наполягали на тому, що особиста зустріч і спілкування, обмін думками, така жива комунікація — є зараз першочерговими  потребами, і це надихає на те, щоб чекати на якісь нові варіанти. 

***

Чим ваш кейс може бути корисним для НУО в інших регіонах

жартували, що хочемо збирати стадіони

Впевнена, що наш досвід публічного звітування може бути корисним для тих регіонів, які розуміють, що мережування та вироблення спільних позицій громадського сектору — це не забаганка, а потреба. Ми переконані, що ця практика у нашому регіоні буде продовжена і в наступному році. Жартували, що хочемо збирати стадіони.

dsc_0249-21

Спільне звітування — це прекрасна можливість показати, що громадські організації діють не лише в обласних центрах, і їх участь у змінотворенні дуже відчутна.

Ми хочемо “заряджати” своїм прикладом, тим більше, слідкуючи за результатами, які приносить спільне публічне звітування у ставленні від влади, партнерів, ЗМІ та бенефіціарів. Тому, якщо у інших організацій виникне ідея впровадити подібну практику у себе, з радістю проконсультуємо про наші уроки, виклики та здобутки.

***

Пандемія та третій сектор Волині: криза як поштовх до активізації

Пандемія усіх вивела із зони комфорту, змінила звичний стан речей та можливості здійснення діяльності. Громадський сектор не став у цьому виключенням. 2020-й став роком пошуку нових моделей роботи та комунікації із цільовими групами. Частина організацій на певний час призупинила свою діяльність, не розуміючи, як адаптуватись до нових умов.

Проте пройшов час і ми знову бачимо неймовірну активність. Проєкти та ініціативи – усе відновилось, але з більшою завзятістю. Зараз, на прикладі волинських громадських організацій, ми спостерігаємо потребу та практики мережування, не лише для реалізації спільних ідей, а й для переймання досвіду роботи у нових умовах.

Що ж до нашої організації, то на початку нам було складно пристосуватись, адже, основний фокус нашої діяльності — це територіальні громади Волині. І було складно уявити, як можна проводити, для прикладу, навчальні заходи для жителів громад, які не мають надійного чи хоча б доступного цифрового покриття. Зараз ми активно поєднуємо офлайн та онлайн заходи, зрозуміло — виходячи із особливостей цільових груп. Тому останній час для нашої організації став часом впровадження нових підходів, навчань, змін, пошуку нових партнерів та трансформування команди, і не завжди все вдавалось легко. Проте, на сьогодні визнаємо, що 2020-й став роком можливостей для нас.

А що стосується формули ефективної роботи, то тут ми постійно знаходимося у її розробці. І не через виклики пандемії, а через те, що багато уваги приділяємо власному організаційному розвитку та дослідженню потреб цільових груп. Для нас важливо впроваджувати діяльність максимально ефективно, і умови досягнення цієї ефективності змінюються щоденно.

169461832_302877751199296_7885227310291521107_n

команда Волинського Інституту Права під час IX Форуму розвитку громадянського суспільства “Імунітет до ілюзій”

Деякі з організацій під час публічного звітування казали, що пандемія жодним чином не відобразилася на їхній діяльності. Це стосувалося аналітичних організацій, які працюють з аналітикою, вебсайтами, даними, тому є організації, які наголошували, що на них жодним чином не вплинула пандемія, вони не відчули ніяких негативних чи позитивних наслідків. Єдине — у них з’явилося більше тем для дослідження, зокрема, потреба дивитися, як працюють органи місцевого самоврядування або окремі посадовці над попередженням, боротьбою з пандемією на місцях. Проте ряд організацій, зокрема наша організація в тому числі, гостро відчули на собі негативні наслідки з початком карантинних обмежень. Адже, як я вже згадувала, наше основне завдання — це спілкування з жителями громад. Ми розуміли, що для їхньої та нашої безпеки, це спілкування треба якимось чином зменшити. І це не лише стосується нашої організації, а й тих НУО, які надають прямі послуги.

До прикладу, організація Станція Добра (волонтерськиий рух Ківерцівської громади), яка працює не в обласному центрі, а в місті районного значення,  займається тим, що збирає вживані речі і кошти, у них є багато підопічних сімей, яким вони допомагають речима, ліками тощо. Вони відчули дуже гостру потребу цих сімей, і також те, що кількість цих сімей різко збільшилась. На публічному звітуванні вони розповідали, що набагто більше включилися в роботу з бізнесом і з організаціями, які можуть надавати різну благодійну допомогу. Насправді, за рік пандемії вони зросли і розширили свою діяльність приблизно в два рази. 

Всі організації, які представляли свою діяльність і розповідали про те, як на них вплинула пандемія, згадували про те, що на початку у них був певний ступор щодо того, як вести свою діяльність, як це далі розвивати… Але буквально декілька місяців — і всі прилаштувалися. На сьогодні вони визнають, що пандемія — це потужний поштовх до розвитку. Тому насправді чимало організацій зосередились на тому, що зараз їхня діяльність стала набагато активнішою. 

Наприклад, у нас звітувалася одна молодіжна організація — Молодіжна платформа. Зараз організації, які шукають комунікаційних інструментів, навчаються в них. Тому що це мололь, а в молоді є багато креативних ідей з приводу використання різних інструментів комунікацій, зокрема зумів. Їхній основний меседж полягав у тому, що вони б ніколи не навчилися робити таких крутих заходів в онлайні і тримати аудиторію, зацікавлювати, робити інтерактиви, якби не було цієї кризової ситуації. 

 криза може бути поштовхом до розвитку

Тож, так — криза може бути поштовхом до розвитку. На етапі підготовки до звітування ми обговорювали, чи варто скаржитися на те, як пандемія вплинула на наші дії, але потім вирішили, що це не стільки про скарги, скільки про можливості і поштовхи до того, що ми раніше не розуміли, не усвідомлювали. Наприклад, раніше ми не розуміли, як можна спілкуватися з нашими цільовими аудиторіями, які знаходяться достатньо далеко. Ти розумієш, що можеш набагато ефективніше планувати діяльність і залучати певних людей, яких ти ніколи не міг залучити, тому що вони не могли приїхати.

Для мене відкриттям якраз стала організація “Станція Добра”. Коли вони розповідали, як у них за рік зросла кількість речей і фінансів, які їм передають… Наразі вони співпрацюють і з Рівненською областю, покривають частину сімей там. Але насправді, вони говорили про те, що цей поштовх до розвитку відбувся виключно завдяки пандемії. Тому що до того вони більше зосереджували свою діяльність більше в місті, а за рік змогли розростися до достатньо серйозних масштабів — через потребу. 

***

І трішки про неприємне: вигорання та інші “бонуси” пандемії…

Так, відчували на собі симптоми вигорання. Пройшло десь півроку і ми вже мали, як на мене, адаптуватись, але ми зрозуміли, що всі заходи, до яких є приставка “онлайн”… туди просто не хочеться долучатись. В той самий час, ти розумієш, що в тебе немає іншого вибору — якщо ти хочеш далі розвивати свою організацію, якщо хочеш працювати в сферах, в яких ми працюємо, то дуже важливо долучатися. 

Як я казала, нас тривалий час підтримував ПРООН і завдяки цій підтримці у нас була змога ще закупити техніку, обладнання для віддаленої роботи. І це теж дуже нам допомогло. Адже я розумію, що багато хто не був до цього готовий. Стаціонарний комп’ютер ти не перенесеш додому, а якщо й так, наскільки ефективною буде ця робота? Тобто нам вдалося технічно підготуватися. Ну а вже сплески: “Не хочу більше онлайнів”  — присутні до сьогоднішнього дня. Але все більше і більше, напевне, приходить розуміння того, що світ вже іншим не буде і ми будемо й далі так спілкуватись. Тому намагаємося зустрічатися з колом наших однодумців, з нашими партнерами, з нашими громадськими організаціями і заряджаємося від них енергією для того, щоб максимально до всього долучатися. 

***

Як багато ми робимо, як мало іншим про це відомо

як багато ми робимо, як мало іншим про це відомо

Один із моїх постійних висновків – як багато ми робимо, як мало іншим про це відомо… Нам потрібно вміти більше розповідати про себе, здобутки, виклики – це один із потужних поштовхів до розвитку. Постійна комунікація про себе дає можливість розширити коло прихильників, партнерів та донорів і, відповідно, розвиватись.

dsc_0066-4

Ще один із висновків з публічного звітування і діяльності в умовах пандемії: наш громадський сектор Волині став набагато ближчим один до одного. Тобто ми зараз набагато більше й тісніше спілкуємося, набагато більше довіряємо один одному, набагато більше долучаємо один одного до наших спільних заходів. Зникло оце питання конкуренції. Можливо, ще не в усіх, принаймні, у тих, з ким ми спілкуємося — я розумію, що цей кейс достатньо добре вплинув на комунікацію, спілкування і на довіру всередині сектору. 

Вихід із зони комфорту — це складно, але це завжди поштовх до розвитку, саме це нам показала практика діяльності в карантинних умовах. “Як раніше” уже не буде і не варто жити очікуваннями.

Ті, хто не бояться змінюватись, помилятись, пробувати нове, креативити – досягають успіхів.

Не потрібно інші громадські організації розглядати як конкурентів, адже насправді ми усі працюємо над однією метою – захист прав та представлення інтересів своїх цільових груп. Потрібно мережуватись, ділитись досвідом та разом змінювати наші територіальні громади, регіони та країну.

………………………………………………………………………………….

Підготувала Любов Єремічева
Фото з архіву Волинського Інституту Права

 


Тематика публікації:          

Останні публікації цього розділу:

Культурна євроінтеграція та опір стиранню: про що говорили на Шостому Міжнародному Ярмарку Грантів у Сфері Культури

Безоплатна правова допомога для військових: контакти та ресурси

Як «Молода Просвіта» підтримує громади та переселенців на Івано-Франківщині

Діалог та підтримка: як ГЦ "Нова генерація" зміцнює громади Херсонщини

Євген Глібовицький: ми з вами не в кінці великих потрясінь, а на початку великих відкриттів

Юрій Антощук: працюємо над створенням рекомендацій херсонським громадам та відновленням соціальних зв'язків