Журналісти Прикарпаття знайомилися з життям ромів Ужгорода та Мукачево
Дев’ять журналістів познайомилися на Закарпатті з життям та побутом ромської спільноти. Учасники відвідали міста Ужгород та Мукачево. Там зустрілися з місцевими політиками, освітянами, пастором ...
Додано:
MolodaProsvita_IF
Дев’ять журналістів познайомилися на Закарпатті з життям та побутом ромської спільноти. Учасники відвідали міста Ужгород та Мукачево. Там зустрілися з місцевими політиками, освітянами, пастором християнської спільноти, побували у найбільшому ромському поселенні, а також завітали на мистецький захід від художньої школи “Ром-АРТ”.
Престур відбувся у рамках проєкту “Різноманітна Івано-Франківщина. Робота з медіа”, який реалізує Івано-Франківська обласна організація “Молода Просвіта” за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
“На Прикарпатті проживає декілька національних спільнот, але чи завжди між нами є порозуміння та прийняття? Усі ми маємо певні відмінності у культурі, традиціях. Часто, у налагодженні взаємодії важливу роль відіграють саме медійники. Тема досить складна, тому ми взялися разом із журналістами її дослідити”, - розповідає координаторка проєкту Тетяна Пігурська.
Однією з локацій в Ужгороді, яку відвідали медійники, було ромське поселення у мікрорайоні Радванка. Там учасники побували у декількох освітніх закладах, серед яких – соціальний центр “Благо”. Його засновницею і керівницею є ромка Елеонора Кулчар. Тут дітей уже 8 років готують до навчання у школах. За словами пані Елеонори, на початку було складно. Приміщення, яке надала міська рада, мало занедбаний стан, усе доводилося відновлювати своїми силами. Засновники самі ходили по хатах і запрошували дітей на навчання, проте зараз ромські сім’ї стають у чергу, аби їхні діти здобули гідну освіту.
“Ми працюємо з управлінням освіти Ужгорода, з місцевими школами підписані договори про співпрацю. Тобто діти, які пройшли підготовку у нас, далі йдуть у ці навчальні заклади, – розповідає Елеонора Кулчар. – Ромська спільнота розуміє наскільки важливою є освіта у теперішній час. Без неї не зможеш працювати, а відповідно, й прогодувати сім’ю. Якщо декілька років тому ми пояснювали для чого потрібна освіта, то тепер до центру дітей приводять самостійно”.
Студентка-журналістка Прикарпатського національного університету Вікторія Богдан поділилася своїми роздумами та враженнями: “Я знайшла відповідь на найважливіше питання: до яких наслідків приводять упередження. Діти залишаються без освіти, дорослі не можуть знайти роботу. У суспільстві сформувалося негативне ставлення до ромської громади. У престурі я подолала певні свої стереотипи, адже жебракують чи крадуть не лише роми, а й угорці, росіяни, українці… Неважливо, яка національність у злочинця”.
У Мукачево діти з двох художніх шкіл впродовж декількох годин розмальовували гіганські великодні писанки та спілкувалися з журналістами. До слова, зараз усі роботи прикрашають центральні вулиці міста.
За словами організатора Тиберія Йонаша, частина учасників мистецького заходу є його вихованцями: “Чотири роки тому я заснував школу “Ром-АРТ”, щоб діти отримали спеціальність і мали за що жити. Навчаються тут безкоштовно, бо не всі сім’ї можуть забезпечити художнім приладдям. Воно дороговартісне”.
Журналістка Тетяна Куліковська підсумувала: “Для себе я зрозуміла, що у ромів та українців багато спільного. Усі ми хочемо жити у мирі, мати хорошу роботу, отримувати повагу і найголовніше – щоб наші близькі були здорові і щасливі”.