Рада ВПО у Кривому Розі: історія успіху

Ідея створення Ради ВПО у місті Кривий Ріг з’явилася ще у грудні 2020 року, але через перестороги місцевої влади процес формування ради всіляко відкладався. Так чиновники мали на меті створити ...

обкладинка
Рада ВПО у Кривому Розі: історія успіху

Ідея створення Ради ВПО у місті Кривий Ріг з’явилася ще у грудні 2020 року, але через перестороги місцевої влади процес формування ради всіляко відкладався. Так чиновники мали на меті створити Громадську Раду й вважала, що не має потреби створювати ще й Раду ВПО. Завдяки консультаціям між Stabilization Support Services та представниками міськвиконкому, були знайдені влучні аргументи «за» створення Ради ВПО. 

22 квітня 2021 року, у Кривому Розі відбулась презентація проєкту СИЛА (Єднання через спільні дії молоді) та прикладні історії існуючих Рад ВПО в інших громадах.  Саме ця зустріч позитивно вплинула на місцеву владу. Тоді, серед стейкхолдерів були присутні наступні: 

Павлов Костянтин, міський голова; Бєліков Костянтин, заступник міського голови; Лавренко Світлана – директорка Департаменту у справах сім’ї, молоді і спорту; Гайдар Тетяна, головний спеціаліст відділу у справах сім’ї і молоді та спорту; Благун Інеса, директорка Департаменту соціальної політики.

За місяць після презентації, 21 травня 2021 року, розпорядженням криворізького міського голови було створено координаційну раду з питань внутрішньо переміщених осіб. Головою Ради призначено заступника міського голови Костянтин Бєліков, а заступницею голови Ради стала  координаторка програми СИЛА у Дніпропетровській області Нінель Сидоренко.

“Завдяки ініціативі Stabilization Support Services та проєкту СИЛА сьогодні  наша громада отримала Раду ВПО. ЇЇ мета вирішити питання, пов’язаних із реалізацією державної та місцевої політики у сфері захисту внутрішньо переміщених осіб. Наразі, ми плануємо працювати над місцевими та обласними програмами що пов’язані із житлом та молоддю. Разом з іншими членами та членкинями хочемо провести роботу над помилками щодо житлових програм для переселенців та негайного вдосконалення їх”, — наголосила Нінель Сидоренко,  під час прес конференції  28 травня 2021 року.

Також у склад Ради увійшли освітяне, громадські активісти, що опікуються проблемами ВПО, представники місцевої влади та профільних департаментів й молодь-випускники Advocacy Youth Academy.

“Маю дуже чітку мотивацію, чому я приєдналася до складу Ради ВПО.  Я сама є переселенкою й хочу безпосередньо знаходити рішення тих проблем, з якими ми стикаємось щодня у приймаючій громаді. Нещодавно я завершила навчання у Академії молодіжної адвокації, де отримала всі необхідні знання для роботи у Раді. Впевнена, що маю до кого звернутися за консультаціями щодо впровадження нормотворчих змін”, — прокоментувала Дарина Трифонова, аспірантка Державного університету економіки та технологій, випускниця Advocacy Youth Academy.

Нагадаємо, що Рада ВПО — це консультативно-дорадчий орган з питань представництва інтересів переселенців, покликаним сприяти взаємодії органів державної влади, місцевого самоврядування та людей що перемістились з тимчасово окупованої території. Наразі функціонують чотири Ради, а саме:

  • Обласна рада з питань внутрішньо переміщених осіб у Луганській області.
  • Координаційна рада з питань внутрішньо переміщених осіб при Виконавчому комітеті Краматорської міської ради.
  • Координаційна рада з питань внутрішньо переміщених осіб у місті Харкові.
  • Консультаційна рада внутрішньо переміщених осіб при Запорізькому міському голові.

Ця діяльність стала можливою завдяки підтримці Державного департаменту США та IREX. Вміст є “виключною відповідальністю благодійного фонду “Стабілізейшен Суппорт  Сервісез” і не обов’язково відображає погляди IREX або Державного  департаменту США.


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Новий безоплатний курс про терапевтичне письмо від Ірени Карпи

В американському університеті презентували виставку з історії «Щедрика»

Клуб Добродіїв шукає менторів/ок для участі в проекті підтримки підлітків

"Майбутнє конкурентоспроможності Європи" та його уроки для євроінтеграції України

Рейтинг інституційної спроможності відновлення малих і середніх громад до 150 тис. мешканців на прикладі Дніпропетровської області (пілот)

Кодимська громада розпочала розробку стратегії розвитку