Свобода слова — це не про слова. Це про достоїнство

Свобода слова — універсальна цінність. IV Громадянський лекторій на тему «Свобода слова в умовах безпекових викликів: чому не можна її обмежувати», організований у столиці Студреспублікою, був дуже на часі.

Наступ на свободу слова — надзвичайно важлива публічна проблема, вона потребує суспільної уваги, обговорення та вирішення. Чому й був присвячений IV Громадянський лекторій по свободі слова*, який відбувся 12 червня 2021р. у центрі Києва, у Товаристві «Знання» України, де зібралися небайдужі громадян(к)и й потужні експерт(к)и — Віра Андріюк, Олександр Мартиненко, Михайло Мінаков (по скайпу), Василь Муравицький (по скайпу), Андрій Окара, Сергій Чернявський, Віктор Щербина, Олексій Якубін. Стислий конспект події — нижче.

 Нагадаємо, що Громадянські лекторії — це простір свободи без цензури і хейтспічу, де кожна думка важлива і де немає правильних чи неправильних позицій. Ця важлива ініціатива Студреспубліки, яка збирає активістів/ок, інтелектуалів/ок, молодих лідерів/ок і просто небайдужих громадян(ок) разом для компетентного діалогу про іна/інноваційний розвиток України й особистісну самореалізацію в нових складних умовах, про розвиток людини й універсальні цінності. Формат події — інтенсивний лекторій у режимі презентації проблемних позицій у вигляді експертних доповідей із подальшим змістовним обговоренням.

Під час відкриття ІV Громадянського лекторію лідер республіканців Павло Вікнянський пройшовся по основним проблемам зі свободою слова в Україні: контроль практичного всього інформаційного поля «грошовими мішками»; позасудове неконституційне закриття медій і «віджим» ліцензій; атмосфера беззаконня і несправедливості; насильство (аж до вбивств) проти журналістів/ок і відсутність якісного розслідування таких фактів; прояви (само)цензури; засилля пропаганди і фейків; переслідування, позбавлення волі, залякування репресіями та вуличним ультраправим насильством критично налаштованих журналістів/ок, публічних діячів/ок і організацій; все більше спроб контролювати інтернет; правителі/ьки регулярно «радують» спробами законодавчого обмеження свободи слова; відсутня системна журналістська солідарність — це сумна правда на всій конституційній території України.

Громадянське просвітництво — це не один одному розказувати «розумні речі», а без страху, без «рожевих» ілюзій і кивання на «інших», які поки є байдужими чи скептиками, здійснювати взаємне навчання і передачу досвіду практик свободи, практик протесту, відстоювання спільних прав, радикально більшої соціальної справедливості, здійснення свободи слова як прямої акції, свободи зібрань як прямої акції — повсякчас. Важливо розуміти, що свобода слова — це про достоїнство людей.

Більше на сайті https://studrespublika.com/slovo-dostoyinstvo/