61% миколаївців підтримують застосування української мови в публічному просторі – опитування

Миколаївці майже не помітили українізацію культурної сфери та не вбачають в мовному законі бар’єр для відвідування культурних заходів.

Про це свідчать результати дослідження «Аналіз культурних політик та рівня задоволеності культурних потреб миколаївців: «Миколаїв: культурний контекст», яке проведено Агенцією розвитку Миколаєва у партнерстві з експертами Центру інноваційного розвитку територій (ЦІРТ) за підтримки Українського культурного фонду.

«Так, мовний закон, як фактор впливу на відвідування культурних заходів майже не вплинув на миколаївців. Перевага тих, хто підтримує використання української мови в сфері культури і мистецтв в 1,5 рази перевищує тих, хто не підтримує», – зазначають експерти.

За даними опитування 54,5% миколаївців не звернули увагу на повсякчасне використання української мови в культурній сфері, в той час, як 45,5% помітили таку українізацію. В цілому, загальний рівень підтримки застосування української мови в публічному просторі складає 61% або серед тих, хто висловив власну думку – показник підтримки становить 2,7 балів.

Що ж до реальних причин низької культурної активності миколаївців, більшість називає брак вільного часу – 50% респондентів.

«Окрім того, що у фокус-групах переважно брали участь представники креативних індустрій, ми також запрошували пересічних громадян. І люди казали, що «просто не має часу. Коли я повинна відвідувати культурні заходи, якщо в мене робочий день завершується о 7 годі. В мене вже немає бажання іти і відвідувати якусь подію», – коментує результати дослідження Дінара Локтіонова, експертка ЦІРТ.

Опосередковано про брак часу говорить й дистанція: для 18% людей перепоною є місце проживання та віддаленість від культурних заходів. Найбільш актуальним це питання є для мешканців Корабельного району – 56% з тих, хто зазначив дистанцію, як перешкоду для відвідування культурних заходів, проживають у цьому районі.

Наступним бар’єром для відвідування культурних подій стала епідемія COVID-19, її як чинник назвали 48% респондентів. Цей фактор став вагомим майже для кожного другого або третього незалежно від віку та статі, проте серед людей у віці 50-59 років майже для 60% опитаних.

Матеріальний фактор є вагомою перепоною для відвідування культурних подій та закладів для 41% респондентів. У середньому він має значення для: кожного другого від 50 років; для кожного третього у віці від 18 до 29 та 40-49 років; для кожного четвертого у віці від 30 до 39 років.

Також серед бар’єрів відвідуваності культурних заходів миколаївці назвали «нецікавість» таких події – 23% опитаних. Найбільш вибагливою до контенту є молодь.

«Деякі учасники помічали непривабливість культурних послуг установ для аудиторії. Наприклад, на деяких музичних концертах є цікаві класичні речі, але сама упаковка, продукт, який представлений аудиторії і для масового споживача, він непокупабельний. Він не продається масовій аудиторії», – зазначає Дінара Локтіонова.

При цьому, 14% мешканців міста говорять, що відвідують культурні заходи стільки, скільки хочуть, та не відчувають жодних перепон для цього.

Опитування мешканців міста було проведено методом особистих інтерв’ю («face-to-face») у період з 16 по 23 липня 2021 року. Усього було опитано 400 осіб за вибіркою, репрезентативною за показниками віку, статі, району проживання. Похибка вибірки у межах 5%.