Українські громади вчаться фасилітувати діалоги з реінтеграції та соціальної згуртованості

У вересні цього року 5 українських громад стали учасниками проєкту, метою якого є підготовка  професійних фасилітаторів групового діалогу, які здатні будуть вирішувати конфлікти у своїх громадах та працюватимуть з темами реінтеграції, соціальної згуртованості та розбудови “позитивного миру”. З-поміж усіх зацікавлених до участі у навчанні було обрано представників Луцької,  Івано-Франківської, Ужгородської, Павлоградської та Черкаської міських територіальних громад.

Зараз триває активна фаза проєкту. У жовтні представники громад-учасниць вже побували на першому виїзному п’ятиденному тренінгу “Базові навички фасилітації діалогів з реінтеграції та соціальної згуртованості”, після чого розпочали роботу у своїх громадах. А у листопаді всі учасники знову зібралися на другий тренінг, щоб поглибити свої знання та навички фасилітації діалогів з реінтеграції та соціальної згуртованості.

Впродовж усіх етапів навчання та практики на місцях з учасниками працює команда досвідчених експертів ГО “Інститут миру і порозуміння” з фасилітації діалогів та миробудування: Альона Горова – сертифікована медіаторка, тренерка і фасилітаторка з міжнародним досвідом, експертка з організаційного розвитку; Максим Єлігулашвілі – фасилітатор діалогів і дослідник; Альона Копіна – медіаторка, фасилітаторка діалогів, керівниця проєктів Лабораторії мирних рішень (Харків); Тетяна Калениченко – фасилітаторка діалогів, координаторка ініціативи «Діалог у Дії»; Світлана Крот – фасилітаторка діалогів, тренерка, керівниця  ГО «Центр соціальних ініціатив та партнерства», ГО «Країна вільних людей» та керівниця напрямку «Діалог та інтеграція» міжнародної  платформи CivilM +; Олександр Мітьков – медіатор, фасилітатор діалогів, тренер з відновних практик, експерт ГО ІМіП.

За словами експертів, окрім практичних навичок та інструментів ведення групового діалогу та роботи з конфліктом, для ефективної роботи фасилітатора дуже важливим є правильне розуміння понять, які є базовими для роботи з діалогами такої тематики:

• Конфлікт – це зіткнення інтересів сторін навколо обмеженого ресурсу, ситуація, коли вони суперечать один одному (інтереси) або видаються такими, що суперечать. Конфлікт – це сприйняття несумісності інтересів.​
• Діалог (Фасилітований діалог) – це спеціально підготовлений груповий процес, який відбувається за допомогою ведучого – фасилітатора – та має на меті трансформацію і вирішення конфліктів, покращення розуміння/стосунків між учасниками, а також може бути спрямований на прийняття рішень щодо спільних дій або вирішення конфлікту у спосіб, що передбачає рівну можливість учасників зустрічі висловлювати власні думки.
• Реінтеграція - процес створення умов наближення і потенційного досягнення сталого позитивного миру в різних регіонах країни, що перебуває в умовах збройного конфлікту і прагне його завершення. Важливий локальний вимір реінтеграції, адже національна стратегія і політики з реінтеграції і миробудування втілюються на рівні громад. Громади може спіткати поляризація, радикалізація, мілітаризація та парамілітаризація, зростання недовіри всередині спільноти, більш раптові прояви агресії (в т.ч. збройної), зниження спроможності досягнення згоди в критичних для громади питаннях, зниження спроможності до досягнення згоди та інші наслідки збройного конфлікту. В ході втілення зусиль з реінтеграції на місцевому рівні варто звертати увагу на виклики та практичну адаптацію загальних положень до локального контексту. 
• Позитивний мир - це відносини, інституції та суспільні структури, які створюють мир. Концепція позитивного миру передбачає встановлення стійкого миру шляхом відновлення і реконструкції суспільства та порушених соціальних зв’язків та подоланні структурного насилля, суспільної нерівності та інших причин збройних конфліктів. Це поняття використовують на противагу “негативному миру”, який передбачає мир як припинення прямого насилля та встановлення режиму припинення вогню (Galtung, Johan, and Dietrich Fischer. 2013. “Positive and Negative Peace.” In Johan Galtung: Pioneer of Peace Research, edited by Johan Galtung and Dietrich Fischer, 173–78. SpringerBriefs on Pioneers in Science and Practice. Berlin, Heidelberg: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-642- 32481-9_17.; Positive Peace Report 2020, ANALYSING THE FACTORS THAT SUSTAIN PEACE, https://www.economicsandpeace.org/wp-content/uploads/2021/04/PPR-2020web.pdf)
• Соціальна згуртованість – якість відносин між окремими особами та групами у суспільстві (горизонтальний аспект), а також між людьми та інституціями, які їх обслуговують (вертикальний аспект). Також згуртованість визначають як зв’язки та взаємодії, які стимулюють осіб залишатися приналежними до групи, спільноти. Соціальна згуртованість проявляється через членство, зв’язки та ставлення. Наприклад, індикаторами згуртованості може бути поява членства у спільнотах, залучення в організації, приналежність особи до певної ідентичності, міжособистісні зв’язки, структури суспільних мереж та ін. (Friedkin N. E. , Vol. 30:409-425 (Volume publication date 11 August 2004)

“Цим проєктом ІМіП прагне допомогти громадам розібратися в тому, як на місцевому рівні вирішувати конфлікти, що можуть бути спровоковані реінтеграційними процесами. На сьогодні складно визначити напевне, як, коли і чи розпочнеться реінтеграція непідконтрольних територій. Проте вже зараз, в час, коли збройний конфлікт ще не завершений, ми можемо почати працювати над згуртованістю громад, пропрацюванням конфліктогенних тем та знаходженням об’єднуючих наративів. Саме для цього ми навчаємо локальних фасилітаторів проводити керовані групові процеси, що дозволяють вирішити конфлікт і обговорити поляризуючі теми на рівні громади”, – розповіла Ольга Корабльова, експертка з миробудування, керівниця проєкту “Діалог заради реінтеграції та зміцнення соціальної згуртованості».

Експертка уточнила, що зараз робота зосереджена в громадах Центральної та Східної України. “Хоча вони знаходяться не близько до лінії розмежування, але стикаються з наслідками збройного конфлікту і будуть брати на себе виклики, що нестиме з собою процес майбутньої реінтеграції. Наразі, до початку широкомасштабних очолюваних державою процесів миробудування, важливо зрозуміти, які проблеми і конфлікти можуть виникати в громаді і як в майбутньому ми можемо мінімізувати ризики”, – підсумувала Ольга Корабльова. 

Впродовж наступних трьох місяців після завершення навчання робочі групи працюватимуть у п’яти громадах над проведенням діалогів з конфліктогенних тем за підтримки експертів ГО ІМіП.

Проєкт “Діалог заради реінтеграції та зміцнення соціальної згуртованості” реалізується ГО “Інститут миру і порозуміння” за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).