“Забудьте про пільги” – керівники інклюзивних пекарні та IT-компанії поділилися своїм досвідом, як робити соціальний бізнес

Під час першого вебінару European Pro Bono Week 2021 Виконавчий директор Inclusive IT Роман Боренько та засновник “Good Bread From Good People” Владислава Малащенко розповили про перші кроки у створенні соціального підприємництва, його переваги та обмеження.

З 22 по 26 листопада проходить щорічний міжнародний European Pro Bono Week. Під час цього тижня експерти з різних сфер розповідають про шляхи розв’язання правових проблем, з якими найчастіше до них зверталися представники громадських організацій та активісти в пандемію COVID-19. Представляємо вам конспект та відео-запис першого вебінару “Про соціальне підприємництво на реальних кейсах”.

Про свій соціально орієнтований бізнес

Inclusive IT – виробляє доступні для кожного, інклюзивні продукти. На підприємстві працює два програмісти та тестувальниця, які практично повністю втратили зір. Серед робіт компанії – сайти Національного музею Голодомору-геноциду та Музею Ханенків. Частину свого прибутку соціальне підприємство реінвестує у розвиток соціальних ініціатив.

Good Bread From Good People. Перша пекарня в Україні, в якій навчають та працевлаштовують людей з ментальною інвалідністю (80% працівників). Власник підприємства створив також громадську організацію, яка допомагає психоневрологічним інтернатам.

Пільги для соціального підприємства

За словами засновника “Good Bread From Good People” Владислава Малащенко, пільг безпосередньо для соціальних підприємств в Україні немає, тому що у нашому законодавстві не існує такого поняття, як “соціальне підприємство”.

“Пільги є щодо влаштування на роботу людей з інвалідністю, але їх дуже складно отримати. Наприклад, щоб отримати соціальні замовлення потрібна ціла команда, яка буде тільки цим займатись”, – зазначив соціальний підприємець.

Виконавчий директор Inclusive IT Роман Боренько також наголосив на відсутності будь-яких суттєвих пільг. Хіба що ЄСВ для працівників з інвалідністю становить не 22%, а 8,41%.

“Це досить відчутно, але є нюанси. Для отримання цієї пільги потрібно раз на два тижні ходити до податкової, записуватись на отримання довідки, потім приходити туди за цією довідкою, потім із нею йти до банку. Є також механізм компенсації, який начебто дозволяє проходити весь цей шлях рідше – раз на два-три місяці. Найближчим часом плануємо випробувати цей механізм”. – зазначив другий спікер.

Що було раніше: соціальний інтерес чи бізнес?

З чого краще починати, з бізнесу чи соціальної ідеї? На думку речників, все залежить від кожної конкретної ситуації. Роман розповів, що у його випадку ідея соціального підприємства органічно вписалася у соціальний проект громадської організації. Потім підприємство відокремилося від ГО, при цьому було укладено домовленість, що частину доходів бізнес спрямовуватиме на розвиток соціальної ініціативи.

Експерт уточнив, що відділення пройшло м’яко, а так буває не завжди.

“Створюючи соціальний бізнес, потрібно враховувати безліч факторів. Гроші надходитимуть на рахунок ГО, або буде створено окреме підприємство, яке належить ГО, або взагалі окремий ФОП, який частину доходів інвестуватиме у ГО. На мій погляд, підприємницька діяльність у межах громадської організації має багато різних обмежень”, – зазначив спікер.

Владислав зізнався, що коли відкривав пекарню, то насамперед дивився на неї як на бізнес, який має працевлаштовувати людей з ментальною інвалідністю та приносити дохід. Він навів приклад, що якщо не заробляти, то підприємство просто закриється і люди залишаться без роботи.

“З чого починати створювати свій бізнес? Мені здається, – із навчання самого себе. Я, наприклад, перед відкриттям пекарні виграв грант на бізнес-навчання”, – згадує він.

Експерт вважає, що загалом, потрібно розуміти соціальну складову і від початку її вводити, але потроху, більше зосередившись на продажах, маркетингу, умовах роботи. Проте структура соціального підприємства та структура громадської організації дуже різні.

Де шукати гроші, якщо соціальний проект закінчився?

Роман порадив одразу починати продавати. А вже потім доводити продукт до досконалості. Також важливо всі процеси максимально оптимізувати. Якщо потрібно, наймати людей під певний проект, а не тримати їх у штаті.

Владислав порадив займатися краудфандингом та шукати людей, які вас фінансово підтримають.

Яким має бути партнер з бізнесу?

Виконавчий директор Inclusive IT упевнений, що партнерів для соціального підприємництва, як і для бізнесу, шукати потрібно насамперед серед тих, з ким у вас збігаються цілі.

“Дуже важливо на початку домовитися про всі нюанси. Причому ці домовленості варто закріпити як мінімум у меморандумі, а краще – у договорі”, – порадив він.

Статус неприбуткової організації після відкриття соціального підприємства.

При відкритті підприємства функція неприбутковості у ГО не втрачається, пояснив Роман Боренко. Але необхідно, щоб прибуток не розподілявся між засновниками ГО. Все, що підприємство отримало за товар чи послугу, слід спрямовувати на витрати. Також ГО потрібно буде обов’язково поміняти статут та відкрити додаткові кведи.

“На мій погляд, простіше відкрити ФОП та письмово узгодити з ним відносини, – вважає соціальний підприємець, – У будь-якому випадку, подумайте, яку бізнес-модель вибрати та вже далі відштовхуйтеся від неї. Рекомендую книжку Аліни Бочарникової про соціальне підприємництво, де всі ці моделі добре розписані”.

Що є перевагою, а що обмеженням для соціального підприємства відповідно до актуального законодавства.

На думку виконавчого директора Inclusive IT, плюси та мінуси соціального підприємства відчуваються більше з моральної точки зору. Приємно розуміти, що ви робите хорошу справу і, відповідно, якщо ви взяли на себе соціальну функцію, ви так просто не закриєтеся, як би вам не хотілося. Та й швидше за все, вам хтось почне допомагати, щоб хоч якось утримати підприємство на плаву.

Владислав повністю погодився з висловлюванням Романа щодо відсутності якихось матеріальних бонусів для соціального підприємства.

“Ми живемо не у Швейцарії, не в США, тому чекати на якісь конкретні пільги не варто. Ви точно за їхній рахунок багатими не станете. Тож не забивайте пільгами голову. Думайте, кому продаватимете свій продукт і навчайтеся комунікації – це 60 відсотків успіху”, – підсумував він.

Нагадаємо, що у київській програмі European Pro Bono Week – три вебінари. Конспект та відеозапис з двох інших «Адвокація: невдачі та успіхи на реальних кейсах» та «Віддалена робота: які питання актуальні сьогодні?» ми опублікуємо наступного тижня.

Організатор European Pro Bono Week 2021 – Міжнародна організація PILnet. В Україні захiд відбувається за підтримки Pro Bono Lab. Ця програма курується Українською фундацією правової допомоги та реалізується в межах Ukrainian Access to Justice School of Practice спільно з експертами міжнародної організації PILnet, ZMINA. Центр прав людини та ІРЦ Правовий простір за підтримки програми “Права людини та правосуддя” Міжнародного фонду “Відродження”.