Шлях до кліматичної нейтральності: дорожня карта для країн Східного партнерства

1 грудня 2021 року в рамках щорічної Асамблеї Східного партнерства, яка з огляду на карантинні обмеження пройшла онлайн,було проведено інформаційний захід під назвою “Шлях до кліматичної нейтральності: дорожня карта для країн Східного партнерства”. Ініціатором обговорення цієї вкрай актуальної теми виступила РГ2 УНП ФГС СхП “Економічна інтеграція і узгодження з політикою ЄС” у партнерстві з РГ3 УС ПГС «Економічна інтеграція, зона вільної торгівлі, транскордонне співробітництво». Членам Форуму була надана можливість запропонувати власні теми та заходи, які було б доцільно провести в рамках щорічної Асамблеї, і пропозиція УНП СхП за конкурентних умов отримала підтримку організаторів.

Країни-члени Європейського Союзу сьогодні мають чітке розуміння того, якими є цілі та шлях докліматичного нейтралітету. Ще в 2019 році Єврокомісія представила амбітну політику Зеленого курсу, яка передбачає перетворення Європи на кліматично нейтральний континент, підвищення добробуту громадян, захист біологічного різноманіття, екологізація економіки. Наразі опрацьовуються та реалізуються законодавчі та економічні механізми цієї політики.

Але що із цього приводу думають країни Східного партнерства? Чи принаймні країни Асоційованого Тріо – Грузія, Молдова та Україна? Адже економічна  реальність, потреби у захисті клімату у країнах Східного партнерства зовсім не такі як у ЄС…

В ході підготовки та проведення заходу виявилося, що, перш за все, країнам Східного партнерства, членам їхніх євроінтеграційних платформ бракує комунікації. З іншого боку, розробка власної дорожньої картимогла б допомогти скоординувати зусилля, підвищити ефективність дій, спрямувати процес досягнення кліматичної нейтральності в конструктивне русло – принаймні для країн Асоційованого Тріо.

Організатори та учасники заходу впевнені, що він ставвідправною точкою якщо й не у розробці власне дорожньої карти, то принаймні у налагодженні дієвої комунікації між представниками профільних робочих груп Платформ громадянського суспільства країн Східного партнерства, які прагнуть реалізації відповідних політик у своїх країнах. Сподіваємося, що питання CBAM для України та інших країн Східного Партнерства, запровадження та формування механізмів реалізації політики “від лану до столу”, повного спектру питань кліматичної політики України, яка має на меті досягнення кліматичного нейтралітету та головних драйверів змін у напрямку низьковуглецевої економіки знайдуть свій подальший розвиток в рамках Дорожньої карти країн Східного партнерства з досягнення кліматичної нейтральності. 

Захід в рамках щорічної Асамблеї Східного партнерства модерувала координаторка РГ 2 УНП ФГС СхП Ірина Куропась (Агенція місцевого економічного розвитку Яворівщини). Представники організації-членів РГ2 УНП СхП та РГ3 ПГС «Україна-ЄС» виступили з доповідями.

Основними тезами доповіді представниці Європейської бізнес асоціації Ольги Бойко полягали у тому, що Україна є однією з країн, які потенційно будуть найбільш схильні до впливу CBAM, що на даному етапі існують можливості ведення діалогу та співпраці щодо впровадження окремих елементів CBAM в Україні і частиною такого діалогу є пропозиція про спрямування доходів, отримані від CBAM для зеленого відновлення країн СхП і, зокрема, України.

Член УС ПГС від громадського сектору, представниця РГ2 УНП СхП та РГ3 УС ПГС, голова правління ГО «Аналітичний центр Аграрного союзу України» Лариса Старікова зазначила, що концепція «від лану до столу» є складовою Зеленого курсу ЄС, а відтак у складі дорожньої карти до кліматичної нейтральності потрібно передбачити окрему стежку для розвитку цієї теми. Наразі в країнах СхП, принаймні в Україні, це питання, хоча частково й представлене в національному законодавстві, на практиці виглядає фрагментарно, відповідні норми, як правило не розкриті на рівні підзаконних актів і не дотримуються бізнесом. Більше того, бізнес не зацікавлений в нав’язуванні йому правил та норм, які збільшують його витрати. Тож для реалізації цілей Зеленого курсу, і зокрема, концепції «від лану до столу» потрібно шукати зацікавлені кола, які стануть рушійними силами цього процесу. Також потрібні прості в користуванні практичні інструменти і один з них – кластер доброчесних операторів ринку харчових продуктів FairFood-Ukraine– вже розроблений в Україні.

Представник Грузинської національної платформи Манана Тцулая, (РГ 2) звернула увагу присутніх на необхідність приділення окремої уваги розвитку органічного виробництва і у сфері рослинництва, і в галузях тваринництва як одному з ключових компонентів досягнення кліматичної нейтральності. 

Представник української професійної громадської організації «Клуб економістів» Олександра Правдива зробила доповідь на тему «Кліматична політика України: ключові трансформації», в якій були проаналізовані кроки та досягнення, які зробила Україна за останній час і які були презентовані на СОР26, який відбувсяцього року у Глазго. Зазначалося, що рушієм змін у напрямі до низьковуглецевої економіки став оновлений Національно визначений внесок України (НВВ2) до Паризької угоди та плану заходів на його виконання. Також були запропоновані напрями можливої співпраці в рамках Східного партнерствау напрямі низьковуглецевої економіки  та адаптації до змін клімату.

Матеріал підготували:

Лариса Старікова
Ірина Куропась