Ночував на автовокзалі: як кримчанин чекав на ID-картку в Херсоні
З 2014 по 2020 роки кримчанами було оформлено 170 тис. біометричних закордонних паспортів та 46,7 тис. громадянина України, з них – 37 тис. ID-карток. З вересня 2021 року змінились деякі правила ...
Додано:
Анна Дерев'янко
З 2014 по 2020 роки кримчанами було оформлено 170 тис. біометричних закордонних паспортів та 46,7 тис. громадянина України, з них – 37 тис. ID-карток. З вересня 2021 року змінились деякі правила оформлення цих документів. Юристи громадської організації КримSOS одні з тих, хто впливав на ці зміни разом з іншими правозахисниками. Проте досі на «гарячу лінію» організації продовжують звертатись кримчани, які стикаються з проблемами оформлення паспорту.
Поїхав за паспортом та залишився жити на вокзалі – одна історія про оформлення ID-картки
До КримSOS в листопаді позвонив Віталій, який виїхав з окупованого Криму. До свого 45-річчя він виїхав до Херсону, щоб оформити паспорт для виїзду за кордон. В сервісному центрі він збирався вклеїти фото в свій український паспорт-книжечку, але до дня народження залишався місяць, тож йому відмовили. Запропонували обміняти старий паспорт на ID-картку. І це стало початком його «пригод».
«Взагалі, паспортистка сказала, що мій український паспорт недійсний. Нібито друге фото я вклеїв не у 25, а у 27 років – і це грубе порушення. Хоча я ж якось жив усі ці роки з ним?! Натомість жінка запропонувала мені обміняти паспорт на ID-картку, – ділиться Віталій, – Я був розгублений та погодився. Вже потім мені пояснили, що по суті підстав міняти паспорт не було. Та я вже погодився, адже у будь-якому разі фото вклеїли б мені тільки через місяць, після мого дня народження. Тобто потрібно було б їхати ще раз».
У сервісному центрі чоловіку видали довідку за формою №5, що потрібна для перетину адмінмежі з окупованим Кримом. З нею він поїхав додому. Українські прикордонники пропустили без проблем, а от з боку окупантів виникли питання. Російські окупаційні службовці відмовились пропускати Віталія.
«Здавалось, вони не знають що зі мною та з цією довідкою робити. Я не мав “кримського паспорту” та закордонного українського. На руках була тільки довідка, що видали мені в обмін на документи для оформлення ID-картки, – розповідає чоловік, – Мене протримали на російському пункті чотири години і виписали адмінштраф за “спробу перетину кордону”. За це”порушення” маю заплатити 2 тис. рублів. На оскарження виділили 10 днів, але де ж я буду це робити, якщо до Криму мене не пустили?».
У Віталія не залишилось інших варіантів як повертатись назад до Херсону і там вже чекати, поки видадуть ID-картку.
«Ще проблеми – на російськомі КПВВ не працюють українські мобільні оператори. А мене ще чекав автобус дві години. Якось до мене дозвонились та я попросив не чекати, бо не пройшов кордон. У кишені я мав трохи більше 1000 рублів, що заплатив водію автобусу, що відвіз мене назад до Херсону», – розповідає чоловік.
Де провести час в очікуваннях ID-картки?
Віталій спробував вирішити проблему з документами та за декілька днів поїхати додому. Ходив до сервісного центру, дзвонив у різні служби. Але результату не було.
«У групах мені казали, що “російські прикордонники” вчинили неправильно та мали мене пропустити, – розповідає чоловік, – У перші дні я ще не вірив, що доведеться мені чекати декілька тижнів».
20 робочих днів – це стандартний строк оформлення ID-картки. Тобто, Віталій мав жити десь місяць, щоб потім з новими документами повернутись додому. На жаль, немає державних гуртожитків та хостелів або організацій, що допомагають у таких ситуаціях.
«Я брав з собою гроші тільки на дорогу. Тож я опинився на автовокзалі – без фінансів та документів. Не було за що зняти кімнату десь, – розповідає Віталій, – Виявилось, що мої рідні з Криму не можуть мені навіть на картку переслати грошей, бо кримські банки не можуть переказувати гроші кудись, крім Росії. Та й я зі свого депозиту теж не зміг перевести гроші».
Кілька днів чоловік ночував на автовокзалі, поки не зв’язався з КримSOS. У херсонському офісі йому допомогли юридичною консультацією та допомогли з тимчасовим проживанням у хостелі.
«Просив милостиню, займав у когось гроші. Але, врешті решт, не було за що купити собі їжі. А на роботу не брали, бо не було сертифікату вакцинації. Добре, що знайомий через два тижні привіз грошей від двоюрідного брата. Вони допомогли протриматись деякий час», – ділиться Віталій.
Зараз чоловік вже отримав свої документи та успішно повернувся додому. Але розповідає, що пригод з їх оформлення йому вистачило надовго.
Ще трохи про проблеми, з якими стикаються українці з ТОТ при оформленні головних документів
За роки окупації законодавство щодо отримання паспортів міняли та «адаптували» до умов збройного конфлікту. У 2014 році прийнято окрему Постанову КМУ 302, якою було визначено особливий порядок отримання паспорту громадянина України для жителів тимчасово окупованої території (ТОТ). Наприклад, якщо українець з окупованого Криму оформлює паспорт вперше – потрібно надати оригінали паспортів батьків. Проте іноді такі документи втрачають, чи там не вклеєне фото та документ вважається недійсним, чи дитина сирота.
«Реформи у сфері отримання паспортних послуг в межах країни часто не включають особливості життя громадян в умовах окупації. Зокрема, якщо людина стикається з процедурою ідентифікації особи, то зобов’язана самостійно залучити свідків. Як правило, у ролі свідків виступали родичі або сусіди. Привезти таких людей з Криму проблемно, особливо через карантинні обмеження, введені державою-агресором», – зазначає Ольга Куришко, керівниця юридичного напрямку КримSOS .
З вересня 2021 року у Постанову КМУ 302 внесли зміни та більшість окремих вимог до мешканців з ТОТ перестали існувати. Відтепер у разі обміну паспорта, що у день звернення дійсний, його, на вимогу громадянина, повертають, після прийому документів.
«Якби кримчани знали про це – уникнули б деяких проблем при проходженні КПВВ та значно спростити собі життя. Хоча варто зазначити, що мешканці Криму, опинившись в окупації, вимушені були досить добре розбиратись в нюансах чинного українського законодавства. Це дозволяє їм більш активно відстоювати свої права у взаємодії з державними органами», – зазначає Олексій Тільненко, координатор Херсонського офісу КримSOS.
Але є й не дуже приємні змінти. Раніше, за день можна було вклеїти фото у паспорт-книжечку у 25 та 45 років. Наразі ж цю умову скасовано і вклеювання проводиться на загальних умовах протягом 5 днів. Весь цей час людина має десь жити без паспорту.
«Щоб уникнути проблем, як було у випадку з Віталієм, потрібно спростити процедуру по оформленню документів. Адже це призводить до порушення прав кримчан, потенційних ризиків для життя та здоров’я, цеякщо не зважати на обставини, в яких опинились українці на окупованих територіях», – вважає Ольга Куришко.
Якщо Вам потрібна допомога , чи інша юридична консультація – радимо звернутися на «гарячу лінію» КримSOS. Дзвінки у київському офісі приймаються з понеділка по п’ятницю з 10:00 до 19:00 на будь-який з номерів: (096) 684-88-47, (063) 077-16-19, (095) 031-53-97. Контакти відділу у Херсоні – (095) 277-53-55 пн.-пт. з 9:00 – 18:00 (Viber з 11:00 до 16:00).