Про блокаду Криму подбали, а про кримчан – українських громадян забули!

На думку правозахисників і громадських активістів,  українська влада у минулому році практично не займалася питаннями захисту прав громадян України,  котрі зареєстровані у Криму і м. Севастополі. Адже нормативні акти, що були прийняті у 2015 році й мали врегулювати означені питання, не враховували рекомендацій правозахисників та громадських експертів. Відтак, у деяких аспектах захисту наших громадян –  кримчан, ситуація навіть погіршилася.

Зокрема, за словами  очільниці Кримської правозахисної групи Ольги Скрипник, 2015 рік  в цьому сенсі можна назвати навіть антигуманістичним: «В українській політиці склалася тенденція підходу до Криму як до території, але не як до людей, що постраждали від окупації. Основна частина рішень української влади так і не торкнулася створення реальних механізмів захисту прав та інтересів своїх громадян, навіть на підконтрольній території». Як приклад правозахисниця навела постанову КМУ № 1035 про обмеження поставок товарів: «Вона вводить ще один вид дискримінації наших співгромадян кримчан, створює умови для корупції на пунктах пропуску, порушує права власності. Крім того, постанова порушує Конституцію України, Цивільний кодекс, і навіть закон «про вільну економічну зону». Ця постанова може регулювати тільки економічні відносини, а замість цього безпідставно обмежує цивільні, майнові та інші права звичайних людей».

Водночас Ольга Скрипник повідомила, що весь минулий  рік представники громадянського співтовариства, серед яких і багато кримчан – вимушених переселенців, розробляли і пропонували проекти нормативних актів, що спрямовані на захист людей. Але багато пропозицій і досі проігноровані депутатами і чиновниками. «Ми будемо і далі консолідовано і наполегливо примушувати нашу владу працювати на захист людей», – зазначає правозахисниця.

За словами ж, експерта Регіонального центру прав людини, адвоката Романа Мартиновського: «Протягом року тривала боротьба правозахисників за право кримчан бути резидентами у власній державі. Адже скандальна постанова НБУ від 3 листопада 2014 № 699 закрила перед громадянами України з кримською і севастопольської реєстрацією двері вітчизняних банків. Ця постанова не мала ні правових підстав, ні законної мети. Навіть під час тих трьох місяців, коли рішенням Київського апеляційного адміністративного суду кримчанам повернули статус резидентів, НБУ та інші банки ігнорували це рішення і продовжували дискримінацію».

До того ж 24 грудня 2015 Вищий адміністративний суд України скасував рішення попередніх судових інстанцій і скерував справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. «Це рішення фактично знову повернуло статус нерезидентів громадянам з кримською і севастопольської реєстрацією», –  зауважує Роман Мартиновський Адвокат також додав, що на підконтрольній України території так і не була відтворена адвокатура Криму. Це призвело до того, що адвокати та нотаріуси, які покинули Крим, позбавлені можливості брати участь в адвокатському самоврядуванні..

Натомість Андрій Щекун, член Координаційної Ради громадської організації “Кримський центр ділового та культурного співробітництва “Український дім” вважає, що минулий рік продемонстрував посилення громадської активності україноорієнтованих кримчан та їх впливу на центральні органи влади. За його словами, це був рік активної просвітницької боротьби активістів з чиновницькою байдужістю у питаннях вирішення майбутнього півострову, насамперед, у сфері освіти. Наприклад, були внесені зміни до Положення про дистанційне навчання – на сайті Міносвіти вже позначені школи для дистанційного навчання на виконання вже прийнятого закону, який передбачає допомогу в отриманні вищої та професійної освіти дітям – внутрішньо переміщеним особам. Проте за інформацією громадського активіста, цей закон так і не почав працювати. Державна служба з питань АР Крим та м. Севастополя, котра має опікуватися цими питаннями, хоч і  існує, однак Громадська рада при ній так і не була створена, і діяльність цієї служби наразі є не публічною.

Відтак, правозахисники сподіваються, що у 2016 році кримська тематика таки  вийде на стратегічний курс державної політики, і до реалізації цього курсу зрештою будуть долучені фахівці та громадські активісти.

Ігор Галущак