“Не грантами єдиними”: чим живуть громадські організації Житомирщини

Громадський Простір

Локальні перетворення та громадські організації, які працюють в регіонах, завжди у фокусі Громадського Простору. На черзі Житомирщина. Зізнаємося, про активний громадський сектор цього регіону ми знаємо не так багато. Дякуючи експертним коментарям Жанни Соловйової, виконавчої директорки ГО  “Сучасний Формат” (м. Житомир), а також даним опитування місцевих ОГС, яке проводила її організація, ми можемо розповісти більше про місцевий ландшафт громадського життя цього регіону — в чому його сильні/слабкі сторони та зони росту.

Чим характерне громадське життя регіону? Оцініть, будь ласка, ОГС активність.

Інституційну та оргспоможність організацій громадянського суспільства в Житомирській області можна охарактеризувати як таку, що перебуває на етапі свого початкового розвитку. Представники місцевих організацій в цілому усвідомлюють необхідність стратегічного та операційного планування, вдосконалення системи належного врядування у своїх організаціях, важливість посилення професійного рівня своїх команд тощо. Водночас більшість громадських діячів задіяні у своїх громадських інституціях у позаробочий час (тобто у більшості є основна робота), а отже, час на громадську діяльність, в т.ч. на налагодження інституційних процесів, виділяється “за залишковим принципом”. Цей аспект відповідним чином позначається і на ефективності роботи місцевих НУО.

Організації громадянського суспільства в Житомирській області, порівняно з іншими регіонами України, не дуже активні в залученні грантових ресурсів. Багато з них звертаються за фінансуванням до органів місцевого самоврядування та місцевої влади. До прикладу, у Житомирі є грантові конкурси для громадських організацій, ініційовані управлінням культури і туризму Житомирської міської ради, управлінням у справах сім’ї, молоді та спорту Житомирської міської ради, започатковані гранти Житомирського міського голови. Підтримку діяльності ОГС в області надає також Житомирська обласна державна адміністрація, проводячи щорічну підтримку проєктів (програма) у сфері молодіжної політики, що розроблені інститутами громадянського суспільства.

Загалом НУО Житомирської області мають хороший потенціал для розвитку: громадські діячі мають цікаві ідеї, налаштовані впроваджувати громадські ініціативи. У регіоні добре працюють волонтери та волонтерські спільноти, в т.ч. мова йде про підтримку ветеранів та учасників АТО/ООС та їхніх родин, участь в організації та проведенні різного роду спортивних заходів та соціальних ініціатив.

Але водночас представники громадського сектору потребують своєрідної підтримки та менторства, в частині налагодження процесів демократичного врядування у своїх організаціях, підготовки стратегічних планів діяльності, розробки проєктних пропозицій на залучення грантових ресурсів, а також підготовки фахівців із фандрейзингової роботи. А ще потужної системної побудови комунікаційної роботи НУО із “зовнішніми світом” (своїми цільовими аудиторіями, прихильниками, донорами, місцевою владою, спонсорами тощо).

Якщо заглиблюватися у “внутрішню кухню” місцевих організацій у Житомирі, то більшість із них не має власного бухгалтера, або ж керівники організацій ведуть бухгалтерський і податковий облік самостійно. Відсутність фахівця, який міг би допомогти з розробкою кошторисів та бухгалтерією, для багатьох НУО була і залишається серйозною проблемою. Непоодинокі випадки, коли керівники місцевих організацій відмовлялися від реалізації власних проєктів, фінансування для яких було затверджено з місцевого бюджету після їхньої перемоги у грантовому конкурсі. Останнім часом є тенденція того, що місцеві ОГС винаймають бухгалтера на аутсорсі, який/ка веде паралельно бухгалтерський облік для кількох місцевих ОГС.

Наскільки місцеві організації співпрацюють? Що можна додати до картини місцевої активності (зокрема, в контексті пандемії)?

“Як спрацювало громадянське суспільство на Житомирщині в умовах пандемії?” — відповідь на це питання свого часу дізнавалася команда ГО “Сучасний Формат”, провівши опитування представників 39 організацій громадянського суспільства, з яких 28 ГО географічно розміщені у Житомирі, а 11 зареєстровані та здійснюють діяльність у містах, малих громадах та селищах Житомирської області.

У ході опитування було проаналізовано основні показники діяльності громадських організацій регіону, за період січень-листопад 2020 року. Відповіді продемонстрували, що пандемія COVID-19 та карантинні умови діяльності у 2020 році особливо не вплинули на динаміку надходження ресурсів місцевих громадських організацій.

“Не грантами єдиними” живуть ОГС на Житомирщині — саме цю тезу засвідчили результати опитування. Найбільше надходжень у 2020 році неурядові інституції отримали від благодійних пожертв фізичних осіб та членських внесків. Гранти від міжнародних громадських організацій займають третє місце у рейтингу джерел надходжень.

Важливо, що саме навичок та вмінь із розробки та підготовки проєктів на грантові конкурси бракує представникам житомирських організацій. Саме про цю потребу громадські діячі звертаються найчастіше, і саме про брак таких знань найчастіше згадувалось в ході інтерв’ю та фокус-груп.

Проблемно для житомирських ГО мати власне приміщення або ж винаймати приміщення для офісу. Раніше в Житомирі і області була змога для громадських і благодійних організацій отримувати в оренду приміщення під статутні цілі організацій на пільгових умовах (під 1 грн. за 1 м2). Законодавча база змінилися — і таку можливість громадські організації втратили. Таким чином, більшість ГО або ж налагодили дистанційну роботу (значним рушієм до цього стала пандемія COVID-19), або ж шукають партнерств із бізнесом, іншими організаціями тощо. Коворкінгових центрів у Житомирі немає, тож громадські активісти шукають виходи, кооперуючись із партнерами.

У ході опитування громадські організації підкреслювали важливість співпраці із місцевим бізнесом та органами місцевого самоврядування/місцевої влади.

Прикметно, що в семи громадах Житомирської області у 2019-2020 рр. громадські діячі активно долучилися до розробки планів громадської безпеки та соціальної згуртованості, в рамках яких вже втілено понад 15 громадських ініціатив із підтримки ветеранів АТО/ООС та їхніх родин, а також молодіжної спільноти в громадах.

Така робота здійснювалася в рамках проєкту із Підвищення місцевої соціальної згуртованості та громадської безпеки в громадах Житомирської області. Важливо, що такі проєкти дають змогу розвивати ініціативи в малих громадах, зокрема сільських та селищних. В цілому після реформи децентралізації територіальні громади на Житомирщині зрозуміли актуальність створення та підтримки роботи громадських організацій. Оскільки органи місцевого самоврядування мають змогу спільно із ГО втілювати важливі для громад проєкти, програми та ініціативи, залучати при цьому додаткові ресурси,  бюджетні кошти спрямовуючи на інші актуальні потреби в громадах. Таким чином, органи місцевого самоврядування все частіше співпрацюють із громадськими і благодійними організаціями на місцях, залучаючи останніх як партнерів.

У комунікаційному ж полі громадські організації у Житомирській області мають “прогалини”, оскільки мало присутні в медіа-просторі та соціальних мережах, в більшості ГО досі відсутні веб-сторінки. Безперечно є організації, які постійно комунікують зі своїми прихильниками через свої сторінки в соціальних мережах та в спільнотах, але їх не так багато. Більшість не є послідовними в комунікаційному плані. Наприклад, ставлять оголошення про захід, але не повідомляють про його результати, або навпаки – повідомляють тільки про результати заходів, до яких уже не можна долучитись. Такий стан справ ускладнює комунікацію громадських організацій зі ЗМІ та зі своєю цільовою аудиторією.

Таким чином, яскраво прослідковується необхідність посилення комунікаційного потенціалу місцевих ОГС, і на це є запит. Оскільки від представленості організації в інформаційному просторі та її відкритості залежить і ефективність фандрейзингу, залучення коштів на виконання статутних цілей.

Як наслідок, громадські організації повідомляють, що відчувають складнощі у залученні журналістів для висвітлення їхніх заходів.

В ході дослідження було виявлено, які ОГС в Житомирі та області респондентам відомі, як такі, що мають позитивну репутацію та системно працюють. Серед таких ОГС називались: НУО “Сучасний Формат”, Місія в Україну, ЖОМГО “Паритет”, БО “Фонд громади Житомира”, ГО “Перспектива”, ГО “Скриня корисних справ”, ГО “Центр креативних інновацій”, ГО “Творчий вимірювач”, ГО “АСЕТ”, ГО “Територія здоров’я, краси та успіху”, БО “Берегиня Полісся”, ГО “Надія Є”, ГО “Молодіжна фундація європейських ініціатив”, ГО “Надія Високого” та ін.

Замірювання потреб справді важливі для розвитку громадського сектору. А які фактори створюють ключові проблеми для третього сектору Житомирщини наразі?

Проблеми місцевого третього сектору кардинально не відрізняються від організацій громадянського суспільства в інших регіонах України. Влітку 2021 року команда НУО “Сучасний Формат” проводила дослідження діяльності ОГС у Житомирській області, де окремо аналізувалисть складнощі, з якими зіштовхуються громадські діячі та організації у своїй роботі.

Громадські організації громадянського суспільства виокремили такий перелік проблем:

1. Неможливість здійснювати заплановану діяльність через пандемію COVID-19 та інші подібні форс-мажори

Більшості респондентів довелося цілком і повністю переформатувати свою діяльність у зв’язку із пандемією COVID-19. Багато хто зазначав, через коронавірус та карантинні обмеження ускладнили можливість роботи, здійснення комунікації з цільовими аудиторіями, проведення оффлайн-зустрічей та заходів. Проте для більшості пандемія відкрила і нові можливості в організації, зокрема використання діджитал-інструментів для проведення заходів і зустрічей. Деякі команди ще більше згуртувалися, але є і випадки, коли команди “розпалися” через ситуацію та відсутність фінансування.

         2. Зміна керівництва громад, в тому числі вплив політики

Представники місцевих ОГС, особливо сільських та селищних, вважають загрозою зміну керівництва громади, що може суттєво вплинути на функціонування громадських організацій в малих громадах. І навпаки, підтримка діяльності громадських організацій з боку органу місцевого самоврядування є дуже важливою для організацій, що працюють в малих громадах Житомирської області. Є також випадки, коли громадська організація чи благодійна організація (фонд) створені суто для провадження політичної діяльності окремого депутат чи партії. Безперечно, що такі організації працюють суто під політичні потреби.

3. Нерозуміння ролі ОГС у суспільстві, а також з боку органів влади

Дуже часто виникають ситуації, коли є нерозуміння з боку громадськості щодо впливу та ролі діяльності організацій громадянського суспільства. Іноді в таких ситуаціях накладає негативний відбиток репутація деяких місцевих громадських активістів та організацій. У Житомирі траплялися випадки, коли громадські організації називали “грантоїдами”, тим самим роблячи закиди, що вони суттєвої ролі в суспільстві не відіграють.

Деякі ЗМІ у Житомирі ставлять громадські організації на один щабель із бізнесом. Саме тому ГО в Житомирі буває досить складно організувати висвітлення інформації про свої ініціативи, діяльність тощо. Ось і виходить, що місцевим організаціям громадянського суспільства доводиться використовувати власні зв’язки, контакти, щоб доносити важливі меседжі до цільових аудиторій, інформувати про свою діяльність тощо. Якщо домовленості не спрацьовують, то висвітлення інформації може бути після оплати, а цінник такий же, як платить бізнес.

4. Зменшення кількості донорських організацій, які підтримують громадські ініціативи

Більшість представників громадських організацій зауважують, що зменшується кількість можливостей від донорських організацій, які підтримують громадські ініціативи та проєкти організацій громадянського суспільства в регіоні. Як показує практика, донори все більше зацікавлені співпрацювати із коаліціями, мережами та консорціумами організацій громадянського суспільства. Це несе за собою ризик того, що новостворені громадські та благодійні організації вже на старті мають думати про те, до якої коаліції приєднатися, оскільки шанс отримання грантової підтримки напряму від донора зменшується в рази.

5. Відсутність зовнішнього системного фінансування ОГС

Відсутність фінансування організації — це виклик, який може призвести до неможливості сплачувати оренду офісу, тягне за собою плинність кадрів тощо. Це один із ключових викликів, про який наголошували практично усі респонденти — представники громадських та благодійних організацій. Де-факто громадські діячі готові працювати за ідею, тобто без грошей, але всі в один голос говорять про те, що досягнути системних позитивних змін без ресурсів неможливо.

6. Конкуренція

ОГС із сільських та селищних громад важко конкурувати із міськими організаціями в розробці успішних проєктів та залученні грантового фінансування через недостатню кількість знань/досвіду та відсутність фахівців у команді. Крім того, на перший план виходять організації, які не пропонують конструктивні рішення, а діють радикально і не завжди стоять на захисті інтересів громади.

7. Загальна пасивність частини жителів громад, небажання брати участь в суспільно важливих проєктах та ініціативах

В цілому ж в області є факт загальної пасивності жителів громад. У ході фокус-групових зустрічей учасники наголошували на тому, що ще не сформована критична маса громадсько свідомих людей, які можуть здійснювати системні позитивні зміни в громадах.

8. Кадрові виклики

Недостатній професійний рівень членів команди, відплив професійних кадрів, проблеми з підвищенням кваліфікації (часто це відбувається через недостатню кількість ресурсів). 

Громада-влада: наскільки зараз є діалог чи навпаки?

Співпраця між громадськими організаціями та органами місцевої влади має відбуватися за рахунок збільшення довіри громадськості до державних органів. З метою вдосконалення взаємодії необхідно скоротити корупційні ризики, забезпечити ефективне використання коштів та фінансову підтримку ОГС. Також необхідно закріпити в законодавстві європейські принципи та стандарти щодо взаємодії органів влади з ОГС, забезпечити уніфікацію та стандартизацію правил і процедур відносин органів влади з громадськістю.

Житомирський громадський сектор часто тримається на ентузіазмі їхніх лідерів та активістів, а ентузіазм — це, як відомо, непостійний емоційний стан. Не відчуваючи підтримку з боку суспільства, представники неурядових інституцій потрапляють у професійне вигорання та поступово починають втрачати запал до роботи. Деякі організації стають політичною платформою для того чи іншого політика, що також дискредитує громадський сектор в очах суспільства.

У наступній публікації ми розповімо про саму діяльність ГО “Сучасний формат”, яка має багатолітню історію діяльності та чимало ініціатив за плечима. Тож слідкуйте за оновленнями.