Дотримання конституційних прав та свобод в умовах воєнного стану

З 24 лютого 2022 року, у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, цього ж дня затвердженим Верховною Радою України, на території нашої ...

Додано:
polbvpd

Безоплатна правова допомога
Дотримання конституційних прав та свобод в умовах воєнного стану

З 24 лютого 2022 року, у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, цього ж дня затвердженим Верховною Радою України, на території нашої країни введено воєнний стан строком на 30 діб.

В умовах воєнного стану деякі конституційні права громадян можуть обмежуватися задля більш ефективної мобілізації ресурсів держави з метою протидії військовій агресії. Проте, основні конституційні права громадян, які передбачені ст. 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 61, 52, 55, 56, 57, 58, 59. 60, 61. 62, 63 не можуть бути обмежені за жодних умов.

Рішення щодо обмеження прав та свобод населення приймається військовим командуванням разом з іншими органами влади.
Так, під час дії правового режиму воєнного стану можуть бути обмежені, або частково обмежені права, передбачені статтями 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53 Конституції України. Військовим командуванням можуть встановлюватися обмеження та заборони, пов’язані з вільним пересуванням та перебуванням громадян у певній місцевості, запроваджуватися обов’язкова перевірка документів та огляд особистих речей, транспортних засобів, вантажів, житлових та нежитлових приміщень. Під час воєнного стану може бути запроваджено комендантську годину, яка передбачає обмеження перебування громадян на вулицях у певний час доби. Громадянам, які перебувають на військовому обліку може заборонятися змінювати місце проживання або перебування без дозволу військового комісара або керівника відповідного органу Служби безпеки України чи Служби зовнішньої розвідки. В умовах воєнного стану у громадян може примусово відчужуватися майно, необхідне для потреб держави, це можуть бути транспортні засоби, сільгосптехніка, мисливська зброя та інше. Вартість відчуженого майна компенсується на підставі документа, що містить висновок про вартість майна. Компенсація може проводитися одразу, або після закінчення дії правового режиму воєнного стану. Також, на території, де введено воєнний стан може запроваджуватися трудова повинність, яка полягає у виконанні робіт, пов’язаних з організацією оборони, та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій. Забороняється залучати до суспільно корисних робіт малолітніх дітей та дітей віком від 14-15 років, жінок, які мають дітей віком до 3 років, а також вагітних жінок у разі, коли виконання таких робіт може негативно вплинути на стан їх здоров’я.

У жодному разі громадяни не можуть бути позбавлені чи обмежені:
– права мати рівні з іншими конституційні права і свобода та бути рівними перед законом;
– права громадянина України не бути позбавленим громадянства і права змінити громадянство, права не бути вигнаним за межі України, права на піклування та захист з боку держави під час перебування за кордоном;
– права на життя і права захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань (необхідну оборону), права кожної людини звертатися до держави з вимогою захистити її життя і здоров’я;
– права кожного на повагу до його гідності і права не бути підданим катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню, права не бути підданим без власної згоди медичним, науковим чи іншим дослідам;
– права на свободу та особисту недоторканність, права не бути заарештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах і в порядку, встановлених законом;
– права кожного заарештованого чи затриманого зразу ж знати мотиви арешту чи затримання, з моменту затримання мати право на захист і користуватися правовою допомогою захисника;
– права вимагати негайного повідомлення родичів про арешт або затримання;
– права на звернення;
– права на житло і права не бути примусово позбавленим житла інакше як на підставі закону за рішенням суду;
– права на шлюб, права неповнолітніх дітей на утримання від батьків, права непрацездатних батьків на піклування про них з боку їхніх дітей, охорону прав сім’ї, дитинства, материнства і батьківства з боку держави;
– спеціальні права дітей;
– права на судовий захист прав і свобод людини, права звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та в установленому законодавством порядку до відповідних міжнародних організацій, права іншими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи під порушень і протиправних посягань;
– права на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень;
– права знати свої права і обов’язки;
– права не відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення;
– права на правову допомогу та права бути вільним у виборі захисника своїх прав, права на захист від обвинувачення за допомогою адвоката;
– права не виконувати явно злочинні розпорядження чи накази;
– права не бути двічі притягненим до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення;
– права особи вважатися невинуватою у вчиненні злочину і не бути підданим кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду; права не доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; права на те, що обвинувачення не буде грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях і що усі сумніви щодо доведеності вини особи будуть тлумачитися на її користь;
– права не давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом, і не нести за це відповідальність, права підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного на захист, права засудженого користуватися всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.

За захистом своїх законних прав та інтересів в умовах воєнного стану слід звертатися до правоохоронних органів – підрозділів Національної поліції України, прокуратури, Служби безпеки України, а також до інших органів влади, які продовжують працювати у даній місцевості. Також захистити свої права можна звернувшись до суду.

Нагадуємо, що скористатися своїм правом на безоплатну правову допомогу громадяни можуть звернувшись до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 37/40 (на період військового часу працюємо дистанційно) або за телефоном ( 050) 561-77-46, (068) 502-26-54. Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103 (дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні).

Крім того, отримати правову допомогу можна дистанційно:
• скористатися мобільним застосунком «Безоплатна правова допомога», завантаживши його через Google Play чи App Store за посиланням https://bit.ly/3hwwgqR, або завантажити мобільний застосунок «Твоє право», перейшовши за посиланням https://bit.ly/3iorbkE;
• у месенджерах Телеграм http://legalaid.gov.ua/telegram.html та Вайбер http://legalaid.gov.ua/viber.html;
• у кабінеті клієнта на сайті системи БПД https://cabinet.legalaid.gov.ua/;
• правові консультації також можна переглянути на довідково-інформаційній платформі правових консультацій WikiLegalAid, що розміщена за адресою www.wiki.legalaid.gov.ua.


Тематика публікації:  

Останні публікації цього розділу:

Інформаційна платформа "Повертайся додому"

Приміщення для заходів у Дніпрі: простір для ваших подій

Успіх програми "Дітям війни": роль партнерів

«Сексуальність: асексуальність, моногамія, поліаморія»: новий випуск просвітницького подкасту від «Феміністичної майстерні»

Медіаграмотність — це свобода: в Україні запустили комунікаційну кампанію з протидії дезінформації

Свобода слова і відповідальність: чи потрібні правила соцмережам?