Публічне звернення до Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) щодо виконання місії в Україні

Представники громадянського суспільства звернулися з відкритим Зверненням до президента Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) Петера Маурера з питанням, чому місія покинула Маріуполь, як тільки напади посилилися, а також в цілому щодо слабкості заяв МКЧХ щодо збройної агресії рф в Україні.

The English text is below

Шановний Петер Маурер,

Вже 29-й день війни. Російська армія продовжує вбивати тисячі мирних жителів. Десятки міст переживають гуманітарні катастрофи.

Ви самі зазначали, що гуманітарна операція в Україні є найбільшою, яку коли-небудь переживав Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ).

Милосердні люди з усього світу продовжують жертвувати гроші на підтримку українців у евакуації та гуманітарних потребах.

Сам МКЧХ має єдиний можливий мандат допомагати українцям з евакуацією. Зокрема, відповідно до міжнародного гуманітарного права, МКЧХ може не лише надавати свої добрі послуги для сприяння створенню та визнанню госпітальних і безпечних зон і населених пунктів (стаття 14 Женевської конвенції IV), а й виступати з будь-якою гуманітарною ініціативою, яку він вважатиме необхідною. У зв’язку з цим ми закликаємо вас активізувати свою діяльність у таких сферах:

1. Повномасштабна підтримка зелених коридорів із зон окупації та бойових дій, територій з гуманітарними катастрофами;
2. Допомога в матеріально-технічному забезпеченні гуманітарної допомоги;
3. Припинення примусової депортації людей з Маріуполя, Донецька та інших територій, які тимчасово перебувають або можуть перебувати під контролем Росії, до Росії без їхньої вільно наданої згоди та документів, особливо враховуючи той факт, що місія МКЧХ знаходиться в Донецьку;
4. Запобігання викрадення дітей з дитячих будинків та їх примусової депортації до Росії;
5. Збір тіл російських солдатів і відправка їх назад до Росії;
6. Тісніша співпраця з українськими волонтерами та більша прозорість операційної діяльності МКЧХ, включаючи звіти про кількість залучених співробітників, місця розташування, фінансування, тощо.

Ми цінуємо всі зусилля, докладені МКЧХ на сьогодні, однак ми чекаємо офіційних коментарів з вашого боку щодо того, чому ваша місія покинула Маріуполь, як тільки напади посилилися.

Увесь Маріуполь (450 тис. людей) зараз захоплений у заручники російської армії, місто перетворено на попіл, люди постійно вмирають або вивозяться до Росії без документів. Ситуація в Маріуполі – це сукупність численних військових злочинів та злочинів проти людства. Це також може бути активним актом геноциду проти українців як національної групи.

Не могли б ви повідомити нам, які конкретні дії зробив МКЧХ, щоб запобігти цьому чи допомогти?

Масштаб проблеми вимагає більш активних рішень і невідкладних кроків. Ми є свідками, що нинішні ініціативи з евакуації та підтримки в Маріуполі організовують переважно українські волонтери та державні установи. Будь ласка, дивіться відповідні коментарі нижче:

“Сьогодні гуманітарні конвої, що прямують до міст і селищ в облозі, супроводжують представники ДСНС України, водії. А відповідно до міжнародних стандартів роботи в зонах проведення бойових дій, тут мають бути співробітники МКЧХ, їх транспорт, ї гуманітарні грузи, їх прапори і символіка, яка показує, що це – гуманітарна місія. Але в гуманітарних коридорах України ми цього майже не бачимо. У маріупольських коридорах немає МКЧХ“, – Тетяна Ломакіна, уповноважена Президента України, координує питання гуманітарних коридорів.

“Військова адміністрація Київської області на початку березня надіслала до МКЧХ листа з проханням надати різні способи допомоги. Немає відповідей.

Також ми намагалися встановити особистий контакт, але отримали не більше, ніж “ви повинні зрозуміти”. Усією евакуацію, яка зараз проводиться в Київській області, займається переважно українська сторона (Український Червоний Хрест, українські державні чиновники та волонтери), ми не бачимо особливого МКЧХ.

Ми також засмучені слабкістю заяв МКЧХ. Минулого тижня в Києві президент МКЧХ використав фразу “конфлікт в Україні”. Не війна. Не російське вторгнення. Просто “конфлікт”, – Віталій Власюк, член Військової адміністрації Київської області.

“Наша команда дуже активно працювала на території Донеччини в 2014-15 роках, тому ми знаємо, яку велику роль відіграють міжнародні організації з нейтральним статусом. Саме вони можуть допомагати там, де це не можуть робити ані державні структури, ані українські громадські організації.

Наприклад, так відбувалось в окупованому Донецьку в 2014-15 роках. Ми сподівалися, що до питань евакуації маріупольців, до надання гуманітарної допомоги долучаться агенції ООН та МКЧХ. Але цього не відбулось.

Люди допомагали одне одному, ділилися їжею, водою, вцілілим житлом. Іноді їжу роздавали підприємці, у яких псувався товар. Наприклад, в черзі можна було отримати хлібину та брикет морожених кальмарів.

В умовах абсолютної ізоляції єдиними джерелами інформації були поодинокі телефонні дзвінки, чутки та російське радіо, яке чомусь працювало в Маріуполі.

Телефонний зв’язок працював більш-менш лише до 5 березня. Потім необхідно було йти до єдиного місця в Маріуполі, де ловив зв’язок. Тому про “зелений” коридор більшість з нас почула ще до 5 березня, але після невдалої спроби коридору саме 5 березня більше не було ніякої інформації. Тому частина нашої команди, яка була на безпечній території, надсилала тим, хто був в  Маріуполі, смс з повідомленням того, яка ситуація, які маршрути для самостійної евакуації тощо.

Частина людей вже виїхала до Запоріжжя, частина ще в окупованому Бердянську, який став транзитним. А частина ще досі не отримали ті смс. На всьому цьому шляху ми жодного разу не зустріли МКЧХ”, – Уляна Токарєва, Рада Жінок Донеччини.

Ми закликаємо вас зосередити всі свої зусилля на допомозі Україні, особливо Маріуполю, який зараз є найгіршим місцем на Землі. Кожну можливість потрібно використати без жодної хвилини затримки.

24 березня 2022 р.

Якщо ви підтримуєте це Звернення, тут можна долучитись підписом 

Public Appeal to the International Committee of the Red Cross (ICRC) 

Dear Peter Maurer,

It’s the 29th day of war. Thousands of civilians are killed by the Russian army. Dozens of cities are experiencing humanitarian catastrophes.

You mentioned yourself that the humanitarian operation in Ukraine is the biggest one ICRC has ever experienced.

Compassionate people from all over the world keep donating money to support Ukrainians with evacuation and humanitarian needs. ICRC itself has the only possible mandate to help Ukrainians with evacuation. In particular, according to international humanitarian law the ICRC can not only lend its good offices in order to facilitate the institution and recognition of hospital and safety zones and localities (Article 14 of Geneva Convention IV) but also take any humanitarian initiative that it deems necessary. In this context, we URGE YOU TO INTENSIFY YOUR ACTIVITIES in the following areas:

1. Full-scale support of green corridors from the occupied and combat zones, territories with humanitarian catastrophes;
2. Assistance in logistics of humanitarian aid;
3. Stopping the forced deportation of people from Mariupol, Donetsk and other areas that temporarily are or might be under the Russian control to Russia without their freely given consent and documents, especially given the fact that ICRC has a mission present in Donetsk;
4. Prevention of kidnapping of children from orphanages and their forced deportation to Russia;
5. Collecting the bodies of Russian soldiers and sending them back to Russia;
6. Closer cooperation with Ukrainian volunteers and greater transparency in operational activities of ICRC, including reports on the number of staff engaged, locations, funding, etc.

We appreciate all the efforts ICRC has made to date, however, we are waiting for official comments from your side on why your mission left Mariupol as attacks intensified. The whole city of Mariupol (with 450,000 people) is now taken hostage by the Russian Army, the city has been reduced to ashes, people keep dying or being deported to Russia without documents. The situation in Mariupol is the aggregate of numerous war crimes and crimes against humanity. It may also constitute an active act of genocide against Ukrainians as a national group. Could you please let us know what specific actions has ICRC done to prevent or help with this?

The scale of the problem requires more proactive decisions and urgent steps. We witness that the current evacuation and support initiatives in Mariupol are organised mostly by the Ukrainian volunteers and state institutions. Please see relevant comments below:

“Today, humanitarian convoys heading to the besieged towns and villages are accompanied by representatives of the State Emergency Service of Ukraine and drivers. And in accordance with international standards of work in combat zones, there must be ICRC personnel, their vehicles, their humanitarian aid, their flags and symbols that show that this is a humanitarian mission. But we hardly see it in the humanitarian corridors of Ukraine.There is no ICRC whatsoever in Mariupol corridors”, Tetіana Lomakina, advisor-representative of the President of Ukraine, coordinates the issues of humanitarian corridors.

“The Kyiv Region Military Administration sent ICRC a letter in early March, asking for assistance in different ways. No replies. Also, we tried to make a personal contact, but received no more than “you should understand”. All the evacuation which is done right now in the Kyiv region is handled mostly by the Ukrainian side (Ukrainian Red Cross, Ukrainian state officials and volunteers), we don’t see much of ICRC. We are also upset by the weakness of ICRC statements. Last week in Kyiv, ICRC president used the phrase ‘conflict in Ukraine’. Not a war. Not a Russian invasion. Just a “conflict””, Vitalii Vlasiuk, member of the Kyiv Region Military Administration.

“Our team worked very actively in the Donetsk region in 2014-15, so we know how important a role is played by international organisations with a neutral status. They are the ones who can help where neither state structures nor Ukrainian public organisations can do it. For example, this was the case in occupied Donetsk in 2014-15. We were hoping that now the UN and ICRC agencies would join the evacuation of Mariupol residents and the provision of humanitarian aid. But this did not happen. People helped each other, shared food, water, and housing. Sometimes food was distributed by entrepreneurs who had some supplies. For example, we could have obtained bread and briquettes of frozen squid in the queue. In conditions of absolute isolation, the only sources of information were isolated phone calls, rumors and Russian radio, which for some reason worked in Mariupol. Telephone communication worked more or less only until March 5. Then it was necessary to go to the only place in Mariupol where there was a connection. Therefore, most of us heard about the “green” corridor before March 5, but after an unsuccessful attempt at the corridor on March 5, there was no more information. Therefore, part of our team, which was in a safe area, sent those who were in Mariupol, SMS with a message about the situation, the routes for self-evacuation, etc. Some people have already left for Zaporizhzhya, some are still in occupied Berdyansk, which has become transit. And some still have not received those text messages. We have never met the ICRC along the way”, Ulyana Tokareva, Council of Women of the Donetsk Region.

We urge you to focus all your efforts on helping Ukraine, especially Mariupol which is currently the worst place on Earth. Every bit of opportunity must be used without any minute of delay. 

24 March 2022

Уже підписалися/Signatories:

 [Перелік підписів, який доповонюється]

 + 3000 signatures here

Джерело УП