Сенси в роботі ГО: навіщо потрібні та де шукати?
Звідки береться відчуття приналежності до організації, навіщо лідерам та команді шукати сенси в роботі та що потрібно для сталої діяльності в умовах хаосу? Про це учасники та учасниці Менторської ...
Звідки береться відчуття приналежності до організації, навіщо лідерам та команді шукати сенси в роботі та що потрібно для сталої діяльності в умовах хаосу?
Про це учасники та учасниці Менторської спільноти дізналися під час завершального заняття в межах циклу «Стабілізація ОГС в умовах невизначеності».
Експертка з організаційного розвитку, координаторка Менторської програми Олена Матвійчук продовжила розповідати про вплив екзистенційних фундаментальних мотивацій (ЕФМ) на діяльність організацій, громадських ініціатив та волонтерських спільнот.
Якщо на попередніх зустрічах йшлося про мотивації «Могти бути» та «Любити жити», то цього разу говорили про мотивацію «Бути собою» та «Мати сенс» у контексті організаційного розвитку.
Для того, аби в організації були істинні цінності та місія, вони не повинні формуватися наказовим способом: «Цінності можуть об’єднувати, але не ті цінності, які написані на папері, а ці, за якими ми живемо, за якими приймаємо рішення».
Експертка розповіла, що за теорією організаційного розвитку, визначення поняття «Хто ми» для організації відбувається тоді, коли ГО має багато досвіду спільної діяльності – спільної для розвитку самої організації.
«Якщо ми просто залучаємо людей до діяльності організацій і очікуємо від них, що вони будуть відчувати приналежність до організації, не даючи їм основне – вплив – то відчувати свою приналежність вони не будуть. Розуміння «ми» означає, що ми маємо спільний досвід. При сумісному впливі створюється щось нове. Якщо я буду причетна до визнаного та вагомого, то, швидше за все, я буду мати відчуття причетності до цієї організації».
Отже, чим раніше ГО почне створювати можливості для спільної діяльності всередині організації і команди, тим швидше сформує спільне поняття «Ми».
«Тільки тоді, коли ми розуміємо, які спільні навички й досягнення ми маємо, як ми проговорюємо свої потреби всередині команди, маючи простір і час, – тоді ми будемо «Ми». Без цього всього «Хто ми» визначає лідер, а ГО є лише набором людей, які не відчувають причетності. Якщо немає причетності, то й місія, і стратегічний план буде ідеєю однієї людини».
Для того, аби досягнути четвертого, найвищого рівня фундаментальних мотивацій – «Мати сенс» – потрібно проговорити та пропрацювати три попередні фундаментальні мотивації: «Могти бути», «Любити жити», «Бути собою».
Тобто спочатку треба знайти опори, безпеку, час і простір, вибудувати здорові відносини та сформувати відчуття причетності через спільну діяльність та досягнення.
При цьому Олена Матвійчук радить не поспішати і «набутися» на кожній з фундаментальних мотивацій.
«Перескакувати – це притягувати за вуха те, що ще треба здобути. Треба трішечки більше спільної діяльності. Добудуйте спільне й тільки тоді дивіться на четверту сходинку – «Мати сенси», мати смисли. Це відносини про майбутнє. Ми не можемо говорити про майбутнє, коли немає ще відносин, спільного».
В умовах невизначеності, спричиненої війною та непевним майбутнім, важливо пам’ятати про те, що є наше, істинне, а відтак – незмінне.
«Вперше в історії розвитку людства не люди створюють культуру, а культура каже людям, яким бути. Тобто люди раніше створили культуру, яка зараз живе своїм життям і диктує, якими їм бути», – розповідає експертка.
Йдеться про те, що у зовнішніх рамках організації мають якимось бути. І на це зокрема впливає зміна зовнішніх обставин, трендів, суспільного запиту тощо. Але чим більше фальшифого, «бульбашкового», є в організації – тим більший ризик того, що на рівні «Бути собою» вони «лопнуть».
Тому Олена Матвійчук радить: «Світ завжди буде нав’язувати рамки, казати, якими ми маємо бути. Але чим краще у вас пропрацьовані рівні «Могти бути» та «Любити жити», тим краще ми зможемо захистити себе на рівні «Бути собою». Для команди це значить, що ми знайдемо інший спосіб реагувати на зовнішні обставини, але ми залишимося собою».
Якщо ви/ваша організація також зацікавлені пройти схоже навчання щодо стабілізації ОГС в умовах невизначеності – залишіть ваші контакти за посиланням. Ви отримаєте детальнішу інформацію про навчання та плановані дати.
Менторська програма 3.0 впроваджується в межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ).