Європейський високопосадовець зверне увагу українських політиків на проблеми переселенців

21 січня європейська делегація зустрілася з представниками Агентства ООН у справах біженців, громадською організацією «КримSOS» і людьми зі сходу і Криму, щоб визначити ключові проблеми вимушених переселенців в Україні та донести їх у майбутньому до українського політикуму.

21 січня в Україну прибула делегація Європейської комісії на чолі з Жаном-Луї де Брауером, директором відділу операцій департаменту гуманітарної допомоги і захисту. Члени делегації проведуть оцінку гуманітарної ситуації в країні і обговорять із владою положення внутрішньо переміщених осіб.

Відразу по приїзду делегація провела зустріч з представниками КримSOS, УВКБ ООН та вимушеними переселенцями. Пан де Брауер відзначив важливість такого спілкування для розуміння загальних тенденцій в ситуації з переселенцями:

«Для мене привілей зустрітися з вами і обговорити ваші проблеми є шалено важливим. Це потрібно для того, що ми, зрозумівши Ваші умови проживання, можливо, могли внести зміни в нашу [міжнародну] стратегію допомоги вам, будучи впевненими, що й українська держава робить все можливе зі свого боку для того, щоб вас підтримати».

Вано Нупек, заступник голови Агентства ООН у справах біженців в Україні, акцентував увагу на подвійності роботи українського уряду щодо переселенців. «З одного боку були прийняті багато законодавчих актів, стратегія з прав людини та інше. Але з іншого боку, залишаються невирішеними багато адвокаційних питань, немає єдиного державного органу, який працював би з переселенцями, або національної стратегії », – підкреслив пан Нупек.

Таміла Ташева, координатор КримSOS, висвітлила ключові тенденції щодо ситуації на територіях, непідконтрольних Україні. Зокрема, мова йде про придушення інакомислення будь-якими засобами та погіршення загального рівня життя населення,що проживає на цих територіях.

Лілія Сеітаблаєва, переселенка з Криму, підтвердила, що багато кримських татар, котрі залишилися на півострові, регулярно піддаються дискримінації, обшукам і навіть переслідуванням. Про це безпосередньо свідчить і статистика, представлена у форматі інтерактивної карти порушення прав людини в Криму.

Східні непідконтрольні території продовжують страждати від безперервних обстрілів, також зазначила координатор КримSOS. Лише за останню добу позиції України обстріляли 29 разів. Серед інших питань, що викликають серйозне занепокоєння, виділили:

● втягнення дітей у збройний конфлікт;

● міни і заміновані області;

● беззаконня і необмежені законом дії воєнізованих формувань;

● переслідування певних груп населення, включаючи релігійні та етнічні меншини і тих, хто підтримує Україну.

Люди зі сходу та Криму, присутні на зустрічі, відзначили яскраву тенденцію з дискримінації переселенців. Приміром, Юлії з Донбасу протягом довгого часу відмовляли в здачі житла через «донецьку прописку». На її думку, місцеві жителі просто втомилися від  проблеми з переселенцями, чим і викликане недоброзичливе ставлення багатьох із них.

Пан Жан-Луї де Брауер підсумував почуте під час зустрічі, виділивши основні проблеми внутрішніх переселенців України, зокрема:

● відсутність системного працевлаштування переселенців;

● поширене дискримінаційне ставлення місцевих жителів до людей зі сходу і Криму;

● брак публічних інтеграційних програм для переселенців.

Основоположною передумовою для більшості цих проблем є відсутність єдиної державної стратегії як по окупованих територіях, так і по переселенцям. Це питання буде підніматися зокрема на майбутніх лютневих парламентських слуханнях, присвячених стану дотримання прав переселенців і громадян України, які проживають в Криму чи зоні АТО.

Отриману в ході зустрічі інформацію європейська делегація спробує винести на політичний рівень під час майбутніх зустрічей з українськими політиками та держслужбовцями, які відбудуться в найближчі дні.

Нагадаємо, що на сьогодні в Україні налічується понад 1,7 млн переселенців із Криму та сходу країни. Основні проблеми є соціальними: забезпечення житлом і працевлаштуванням. До проблем правового захисту також відносяться доступ до адміністративних послуг, обмін і отримання документів, свобода пересування, доступ до правосуддя, виборчі права, оформлення соціальних виплат і доступ до освіти.