Як спілкуватися з близькими на передовій?
Війна змусила сотні тисяч українців піти на захист власної держави. У кожного та кожної з них в тилу залишилися рідні та друзі, перед котрими неодмінно постало питання: як спілкуватися з близькою ...
Додано:
healthrightorgua
Війна змусила сотні тисяч українців піти на захист власної держави. У кожного та кожної з них в тилу залишилися рідні та друзі, перед котрими неодмінно постало питання: як спілкуватися з близькою людиною, яка знаходиться на передовій? Що розказувати, про що запитувати та як підтримувати моральний дух військового/військової? Психологиня однієї з наших мобільних бригад соціально-психологічної допомоги, що працюють на Сході України, поділилася власним досвідом та порадами.
«Як мама військового, я сформувала два основних правила щодо спілкування телефоном: попри все, зберігати спокій та підтримувати дружній тон», — ділиться психологиня. — «Тому перше, на що я раджу звернути увагу перед розмовою — це ваше особисте самопочуття. Чи достатньо у вас ресурсу для діалогу? Чи контролюєте ви зараз свої емоції? Вашій близькій людині по той бік телефону потрібна підтримка та теплі слова — тож якщо ви в дану секунду не зможете їх дати, краще відкласти розмову».
У самому ж спілкування психологиня радить дотримуватися наступних семи принципів:
«Ні» образам та звинуваченням у розмові. Навіть якщо ви переконані у провині близької людини (наприклад, бачили її в мережі, але так і не отримали відповіді на свої листи) — не починайте з’ясовувати стосунки телефоном. Зараз вся енергія та думки військового мають бути спрямовані на бойові завдання, а не на переживання через сварку з вами.
Приготуйтеся говорити. З одного боку, дзвінок додому для військового — це можливість хоча б на кілька хвилин повернутися до попереднього життя та відволіктися від війни. Тож будьте певні, він або вона будуть раді почути про ваші будні, навіть якщо нічого особливого не відбувається. З іншого боку, з міркувань безпеки військові дуже обмежені у тому, що вони можуть розповідати телефоном — тому випитувати про хід операцій, позиції, постачання зброї й таке інше є безглуздим.
Зосередьтеся на позитиві. Звісно, ніхто не радить вам приховувати погані новини від військового. Та, за можливості, варто концентруватися на хороших речах, що з вами стаються. Гарна погода, достиглі огірки на городі, нова стрижка пса — саме ці речі дозволятимуть вашій близькій людині пересвідчитись, що життя триває і вдома все гаразд. Фото або відео у цьому випадку також будуть дуже доречні.
Слухайте спокійно. Якщо ваша близька людина наважилася розповісти історію зі своїх буднів — важливо уважно вислухати, не перебиваючи. Своїми враженнями від почутого слід ділитися обережно: оцінювальні фрази на кшталт «Який жах» або «Який ти нещасний» краще не вживати. Натомість можна щиро поділитися своїми почуттями: «Мені сумно, що це трапилося», «Я б хотів/ла обійняти тебе зараз» тощо.
Будьте собою. З огляду на новини з фронту, іноді може здаватися, що наші військові — супергерої, які вимагають належного тону розмови. Та якщо красномовні епітети, шаблонні цитати та гасла раніше не були частиною вашого спілкування, утримайтеся від них і зараз. Ваші щирі слова будуть дорожчими за найвишуканіші звороти.
Уникайте критики та порад, особливо щодо війни. Яких би військових чи політичних експертів ви не читали, їхні думки у вашому переказі навряд чи принесуть багато користі людині на фронті. Ймовірніше за все, вони викличуть роздратування або агресію.
Не порівнюйте ваші стосунки з іншими та не беріть все близько до серця. Спілкування на відстані завжди залишає простір для непорозумінь. Тож якщо ваша близька людина різко зреагувала або відмовилася виходити на зв’язок — не поспішайте впадати у відчай. Можливо, за сваркою стоять виснаження та стрес, а за рідкісними дзвінками — поганий зв’язок чи складні бойові завдання.
Пам’ятайте: ваше завдання — підтримати людину, що захищає нашу державу. Тож не забудьте розказати їй, як пишаєтеся, любите та чекаєте на зустріч.
Діяльність мобільних бригад соціально-психологічної допомоги на підконтрольних територіях Донецької та Луганської областей забезпечує МБФ «Українська фундація громадського здоров’я» у партнерстві з UNICEF Ukraine за фінансової підтримки уряду Сполучених Штатів Америки в рамках проєкту «Комплексний підхід до вирішення гендерно зумовленого насильства та насильства проти хлопців, дівчат, чоловіків та жінок у східних регіонах України».