Індекс свободи медіа країн Східного партнерства: Україна робить крок вперед

Галина Жовтко

Як показують результати Індексу свободи медіа країн Східного партнерства, є прямий взаємозв’язок між наявністю чи відсутністю євроінтеграційних процесів у країнах СхП та свободою слова.

Ті країни, які швидше почали рухатись у європейському напрямку мають високий рівень свободи медіа, як, наприклад, Грузія та Молдова.

Україна, підписавши цього року Угоду про Асоціацію, помінялась місцями із Вірменією, яка після 3 вересня 2013 року зробила крок назад. Проте до лідерських позицій Україні далеко, оскільки сьогодні професія журналіста в Україні ще є смертельно небезпечною через окупацію терористами територій на сході країни та Криму.

Результати Індексу свободи медіа країн Східного партнерства за перше півріччя 2014-го:

Як відзначив Андрій Кулаков, програмний директор МГО «Інтерньюз-Україна», на нелідерське положення України у даному Індексі має вплив ситуація з правами журналістів, які працюють на окупованих територіях: “У нас пройшов постмайданний синдром охоти на журналістів, коли це було на великій території України, зараз ця тенденція зберігається на окупованих територіях. Тому, коли в журналістів стріляють, коли журналісти продовжують бути ціленаправленою мішенню насильства, то це все сильно впливає на стан рейтингу свободи медіа. Крім того, нас чекають великі реформи, які вже пройшли наші сусіди – це і перехід на суспільне мовлення, це перехід на цифрове мовлення, це забезпечення прозорості медіа-власності. Коли це буде успішно реалізовано, тоді буде змінюватися положення України в цьому рейтингу”. За словами Наталії Сад, координаторки проекту, МГО «Інтерньюз-Україна», у країн Східного партнерства на порядку денному знаходяться зовсім різні проблеми у сфері свободи медіа, проте, так чи інакше є якість спільні виклики, які стоять перед регіоном.

публикация EuProstir.

 

Наприклад, в Грузії, яка є лідером у рейтингу, відзначають обмеження доступу до інформації у прес-службах таких державних установ як МВС, Міністерство економіки та Міністерство фінансів. Також процес при продажі чи купівлі ЗМІ є недостатньо прозорим. Але, звісно, це не ті проблеми, які мають бути першочергово вирішені у Вірменії, Азербайджані чи Білорусі.

Внаслідок проведених після виборів 2012 року реформ щодо свободи преси, Грузія, згідно з останніми даними Freedom House, посіла 49 місце в Індексі свободи преси у світі. “Грузія 18 липня уже ратифікувала угоду, а з 1 вересня для нас уже вступила в силу зона вільної торгівлі, так що ми йдемо вперед. Звичайно мас-медіа це важлива складова якісного розвитку нашої держави”, – зазначив Міхеїл Уклеба, Надзвичайний та Повноважний Посол Грузії в Україні.

Ще одним лідером рейтингу є Молдова. За словами Надзвичайного та Повноважного Посла Республіки Молдова в Україні Іона Стевіле, важливим фактором у забезпечені і подальшому стимулюванні та зміцненні демократії взагалі, свободи слова та преси зокрема, для Молдови є Угода про асоціацію із Європейським союзом.

Рік тому, згідно з Індексом свободи медіа країн Східного партнерства, Вірменія демонструвала високі результати, випереджаючи навіть Україну, оскільки знаходилась в активній фазі переговорів про Асоціацію із ЄС. Але після 3 вересня 2013 року, коли президент Вірменії заявив, що країна рухається у напрямку Митного союзу, країна зробила крок назад.

Борис Навасардян, президент Єреванського прес-клубу (Вірменія), відзначив наступні проблеми: відсутність реформ у законодавчій сфері під час переходу країни на цифрове мовлення; практики цілого ряду структур у вимозі до журналістів відкрити джерела інформації всупереч існуючому законодавству; повне ігнорування всіх інцидентів, що стосуються застосування насильства щодо журналістів. Також експерт зазначив, що проблемою номер один майже всіх пострадянських країн є пропагандистські інформаційні війни.

Що стосується Азербайджану, то ситуація у сфері свободи медіа все більше погіршується. Із 98 політичних в’язнів у країні є 14 журналістів та блогерів за звинуваченнями у шпіонажі чи несплаті податків. Тому, можливо, у наступному Індексі Білорусь “покращить” свої показники за рахунок погіршення ситуації в Азербайджані.

Як розповів заступник голови Білоруської асоціації журналістів (Білорусь) Андрєй Бастунєц, у Білорусі відсутній нормальний медіа-ринок, оскільки переважають ЗМІ із державною формою власності. А через відсутність незалежних телерадіоканалів у державі, їх функцію доводиться виконувати із-за кордону, як наприклад це робить телеканал Belsat TV, Білоруське Радіо Рація, Європейське радіо для Білорусі (єдиний канал, що має легальний статус у країні). Всі інші працюють підпільно, так як законодавство Білорусі вимагає обов’язкової акредитації журналістів, що працюють із іноземними ЗМІ. За словами експерта, починаючи із квітня 2014 року за відсутність акредитації журналістів почали штрафувати. А, наприклад, за два матеріали на сайті Deusche Welle у білоруського журналіста вдома здійснили обшук та вилучили техніку.

Довідка:

Проект «EaP East Media Freedom Watch. Моніторинг свободи медіа країн Східного партнерства» покликаний сприяти захисту свободи слова та медіа у країнах шістки шляхом підвищення обізнаності громадськості на регіональному та міжнародному рівнях щодо ситуації зі свободою ЗМІ та журналістів регіону. Проект реалізується МГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Європейського Союзу та у співпраці з провідними медійними неурядовими організаціями: Єреванським прес-клубом (Вірменія), Союзом журналістів «Єні Несіл» (Азербайджан), Асоціацією «Зелена Хвиля» (Грузія), Центром незалежної журналістики (Молдова) та партнерами із Білорусі. Більше про проект.

публикация EuProstir.