Експерти: Децентралізація в Україні відбувається за планом “Б”

Галина Жовтко

У Києві проходить дводенний Громадський форум “Чи й досі відкрите вікно можливостей? Майбутнє конституційної реформи України”, організований Democracy Reporting International (DRI). Чи залишатиметься реформа децентралізації в Україні конструкцією без конституційного фундаменту та чи відстрочується конституційний процес загалом – це ті актуальні питання, які обговорювалися у перший день Форуму експертами, представниками громадянського суспільства та влади. Як завжди, Громадський Простір  пропонує до уваги найважливіші тези…

Згідно з чинною Конституцією, для того, щоб попередньо схвалений Парламентом законопроект змін до Конституції щодо децентралізації влади став законом, необхідна підтримка щонайменше 300 народних депутатів до закінчення поточної парламентської сесії, а саме до 2 лютого. Незважаючи на активні зусилля Президента та Голови Верховної Ради України, значна частина народних обранців не підтримує запропонований пакет змін та закликає внести зміни до поточного законопроекту, що таким чином призведе до відтермінування цієї нагальної реформи. Разом з тим багато законів, які стосуються децентралізації, зокрема щодо префектів, статусу місцевих депутатів, автономію місцевих бюджетів та ін., вже було розроблено або схвалено. Чи залишиться децентралізація конструкцією без конституційного фундаменту?

Пропонуємо Вашій увазі ключові думки спікерів форуму.

Ян Томбінські, Голова Представництва ЄС в Україні, наголосив на тому, що навколо процесу внесення змін до Конституції відбувається багато маніпуляцій, і це не дозволяє громадянам мати чіткість в розумінні того, що відбувається насправді. Всі ці процеси мають бути чітким та зрозуміли для громадян, і громадяни мають справді відчувати, що вони включені в цей процес.

“I prefer to call it not decentralization, but the powering of people, delegation, devolution of power from state administration, from people who are rather nominated to people who are elected, not only elected on the level of Parliament but also elected on the level of local self-governments. The process has been started but it should be now solidify and even reinforced by farther devolution by  certain powers and not only powers, tasks and different objectives, delegated to local self-government, there should be also devolution of means… It is happening… I notice every day how difficult it is to explain to those who had been elected what are their rights, possibilities, powers and how they should act. I am almost every day asked by different local representatives to help them to find funds for school… or to hire some equipment for this or other office. And they are adressing these demands to the EU Delegation. Second, these demands are mostly comming from people from the local state administration. At least, I see two misunderstandings”.

В’ячеслав Негода, Перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства:

“Хотілося б тим, хто інколи пов’язує децентралізацію чи мету децентралізації… прив’язує це до подій, які в нас відбуваються (війни – авт.), то це йде спекуляція, а з іншого боку, йде намагання прив’язати противниками децентралізації якесь питання, яке абсолютно не має відношення до самої теми децентралізації. Яке відношення має Мінський процес до децентралізації? Я от собі ніяк не можу дати відповіді, слухаючи таких поважних експертів, з різних рівнів – “Децентралізації ні! Бо це Мінський процес”. Та ні, децентралізація почалася … процес десять років назад, ми довго до цього йшли, концепція була перший раз прийнята ще 29 липня 2009 року. Інша справа, що тоді змінився уряд і тоді цю концепцію … поклали під сукно… і надовго.  Не має відношення “Донбас” до децентралізації, хоч, з іншого боку, ясно, що децентралізація розповсюдиться на всю територію України – і на Донбас, і на Крим, і на всіх…”.

Ігор Коліушко, голова правління Центр політико-правових реформ:

“Мені до цих пір незрозуміло, для чого було об’єднувати ці дві проблеми в один законопроект (децентралізацію та мінські домовленості – авт.), а якщо вже навіть і об’єднали, то для чого Президент, представляючи цей законопроект, власне, постійно наголошував на тому, що цей законопроект спрямований на виконання Мінських домовленостей. Більш того, 31 серпня, після голосування в першому читанні, Президент заявив, що якщо на Донбасі бойовики не будуть виконувати Мінські домовленості, будуть продовжувати порушувати мир, то ніякої децентралізації  не буде. Я взагалі перестав розуміти, що відбувається в нашій країні… Так децентралізація, це бойовикам? Чи це нам, щоб ми могли розвиватися?”

Юрій Ганущак, експерт Реанімаційного пакету реформ:

“Не можна генерувати зміни до Конституції, коли йдуть виборчі процеси. Ми попали в цуґцванґ. Чому? Тому що кожна політична партія витягує якісь речі і каже – “слухайте, така прекрасна знахідка на вибори…18 пункт (у змінах до Конституції – авт.)… зрада”, і пішло. А уявіть собі, що немає виборчого процесу, і немає 18 пункту, і треба обговорювати питання про префектів…”. 

Олексій Філатов, заступник Глави Адміністрації Президента України, Голова робочої групи Конституційної комісії з питань правосуддя, розповів про три основні напрямки роботи, які визначила для себе Конституційна комісія – децентралізація, правосуддя та права людини: