Україна – не Фінляндія

Тривалий час, принаймні останнє десятиріччя так точно, Фінляндія утримується на лідируючих позиціях серед країн світу, де корупція практично викоренена. Ця інформація підтверджується щорічними звітами міжнародної організації Transparency International, яка проводить глибокий аналіз законодавства та його відповідності вимогам часу, ефективності адміністративної системи та адекватності соціальних принципів.

Для підвищення об’єктивності інформації щодо рівня корупції використовуються не тільки позиції-місця, а й позиції-бали (так як місце країни може змінитися, наприклад, через зміну кількості досліджуваних країн). Число балів, отримане країною, відображає рівень сприйняття корупції в державному секторі за шкалою від 0 до 100, де 0 означає, що рівень корупції в державному секторі вважається дуже високим, а 100 – вкрай низьким.

Ну так ось, відповідно до результатів останнього дослідження, Фінляндія займає 2-ге (!) із 168 країн світу з найнижчим рівнем корупції, а балів вона набрала аж 90. Першою ж найчастіше стає Данія.

Ми, чомусь, як завжди, плентаємося у хвості, 130 місце з 168. Але прикро не за це, адже ми як сильна нація (чи ні?), яка має сильних та розумних громадян (чи ні?), з часом обов’язково покращимо свої результати (і буде нам #перемога). Лякає інше, навіть Російська федерація нас перегнала (!!!), у них 119 місце… (але це так, для роздумів на майбутнє).

От тепер виникає питання, і навіть не одне: який секрет успіху? як Фінляндія отримала таку репутацію? невже фіни більш чесні ніж переважна більшість населення земної кулі? чи, можливо, все пояснюється набагато вищим рівнем життя? чи у фінів і немає можливостей (тобто умови не сприяють) стати корупціонером?

На щастя, ці питання не є риторичними. Відповідаючи на них, фіни кажуть, що успіх у цій царині їм забезпечують три «кити»: соціальний фактор, високий рівень гласності та прозорості, адміністративна культура. Далі трішки детальніше про кожного кита.

Не дарма соціальний фактор ми поставили на перше місце (самі фіни особливо не виділяють якийсь з факторів), адже менталітету українців властиво жалітися на уряд, на президента, на керівництво, на… коротше кажучи, на будь-кого крім себе, а насправді багато чого залежить і від самого населення, від рядових громадян. А от у Фінляндії негативне ставлення до корупції вбирається, як то кажуть, з молоком матері. Цьому сприяє й система освіти, яка визнана однією з найефективніших в світі. Цей фактор обумовлює можливість громадян розуміти свої конституційні права, розпізнати факти корупції та в кінці-кінців довести справу до суду.

Високий рівень гласності та прозорості забезпечують ЗМІ. Громадяни цієї країни читають дуже багато газет та новин в Internet, тому завжди поінформовані навіть про найменший злочин. Для фінських ЗМІ властиво розмістити інформацію про правопорушення, навіть за рахунок упущення більш важливих новин, тим самим викликаючи негативну реакцію громадськості.

Адміністративна культура, як вже можна було здогадатися, на належному рівні. До основних адміністративних принципів фіни відносять принцип об’єктивності (посадовець не може бути долученим до прийняття рішення, внаслідок якого матиме вигоду), рівності (зокрема гендерної) та пропорційності (немає величезного розриву між рівнями доходів). Тут все як в нас, тільки в них це працює, а в нас на папері… Загалом, фінська адміністративна культура має багато цікавих особливостей, на які нам слід було б звернути увагу. Тому розглянемо це питання трішечки детальніше.

От наприклад, що стосується принципу об’єктивності, ми з’ясували, що для посадовця не повинно бути власної вигоди або якихось суттєвих переваг для його близького оточення (родичів, друзів) в результаті прийнятого ним рішення. Ну це логічно, в принципі в кожній країні намагаються культивувати такий підхід. А от особливістю Фінляндії є референдативна система прийняття рішень. Тобто для розгляду певного питання обирається відповідальна особа (чиновник меншого рангу у відповідній галузі), яка розглядає справу та пропонує варіанти дій. Керуючись цими рекомендаціями високопосадовці приймають рішення, яке може і відрізнятися від запропонованих референдарієм, проте без підпису останнього воно не матиме юридичної обов’язковості.

Згідно з дослідженнями, які були проведені Всесвітнім банком (World Bank), представництво жінок в парламентах корелює з більш низьким рівнем корупції (хто б міг подумати, що у присутності жінок хабарі так не беруться). У 1906 році Фінляндія стала першою країною в світі, яка надала жінкам право на участь у виборах. На сьогодні, більше третини членів парламенту і муніципальних рад Фінляндії, а також половина членів фінського кабінету міністрів – жінки.

Важливим фактором, що впливає на рівень корупції є пропорційність та адекватність оплати праці. У Фінляндії популярний вислів: «Шматок хліба державного посадовця може й тонкий, але він буде постійно». Наприклад, заробітна плата державного службовця складає близько 3,300 євро, для порівняння, лікарям платять в середньому 7,000 євро.

Тепер нам відомі головні секрети успіху фінів, у той же час, важливо пам’ятати що кожна країна має свій власний шлях розвитку та унікальний набір обставин (у тому числі й історичних). Фінський приклад не є зразком для копіювання, проте, кожен  зацікавлений у боротьбі з корупцією, вивчивши досвід Фінляндії, може винести загальні уроки.

Кожна мисляча людина обере свої засоби, а ось як це коментує  програмний директор ІПІДу Михайло Войтович: «Зараз не просто модно боротись з корупцією, зараз якраз той час, що подолання цієї зарази – це найважливіша передумова збереження Україною суверенітету. І як це часто буває, шанси у нас хороші. В листопаді минулого року понад 60 учасників ТехФоруму у Києві працювали над антикорупційними ІТ-інструментами… і нам теж є що запропонувати.

Це використання соціальних технологій розвитку людського потенціалу, навичок соціальної взаємодіїї, прийняття рішень, спільної роботи тощо (це той випадок, коли ми пропонуємо зміну парадигми прийняття суспільно-політичних рішень – а саме, використання різноманітних форм взаємодії з громадянами в процесі напрацювання цих рішень). На рівні прозорості – нами розроблено щонайменше три проекти, які спрямовані на сприяння прозорості реалізації політик, бюджетів і взагалі розвитку громад а також проект “SMART Партія” (останній – свіжак, трохи згодом про нього детальніше але мова йде про прозорість діяльності політичних партій). На адміністративному рівні – ТРАНАЙ як платформа для прийняття ефективних рішень та партнерські проекти у сфері громадянської освіти.

Фіни круті неймовірно, і в нас неймовірно мало часу щоб стати такими ж, тому йти треба дуже швидко».