Запрошення небайдужих до пошуків та досліджень невідомих пам’яток культури та архітектури України

Керівництво ГО”Центр-ЮНЕСКО” запрошують небайдужих людей, які люблять і поважають культурну та історичну спадщину свого народу до цікавої співпраці щодо пошуків та досліджень невідомих пам’яток культури та архітектури України.

Просимо надавати інформацію (фото, відео, документальні свідчення) на сторінку групи ГО”Центр-ЮНЕСКО”, а також, будемо раді, якщо фахівці з історії, культури та мистецтва приєднаються до такої громадської ініціативи.

Дуже цікавим та маловідомим памятником культури та мистецтва історичної спадщини, можна назвати родовий замок та парк роду Фредро-Шептицьких. Неподалік Львова, дорогою на Самбір, у зелені тамтешніх лісів потонуло село Вишня. У цьому селі, у величезному парку (площа якого сягає 12 га), заховався розкішний палац родини Фредрів-Шептицьких. Перед входом у парк, який оточує палац, стоїть покинута стара однокімнатна будівля, в якій колись сиділи сторожі. Парк доволі занедбаний – вкрився травою і бур’янами, які час від часу підкошують місцеві мешканці. Крізь асфальт, прокладений його алейками кілька десятиліть тому, проросла трава. У заглибині біля палацу видніється ставок, у якому колись плавали лебеді, а нині плесо через водорості відбиває жовто-коричневими барвами. Місцеві дітлахи тут залюбки рибалять.

Колись давно, 1835 року, в тодішньому родовому селі шляхетної родини Фредрів Бенькова Вишня «польський Мольєр» Олександр Фредро звів великий двоповерховий літній палац у стилі англійського бароко для себе і родини. Фредро саме повернувся додому з тривалого військового походу в армії Наполеона на Москву й одружився. «Виїхали ми разом, але з різних мотивів: Наполеон на Ельбу, а я собі до Рудок», – написав на початку ХІХ століття Фредро. Рудки – містечко поруч, у якому, власне, і похований в костелі Олександр Фредро.

Палац будували перш за все для коханої дружини Софії, якій Фредро хотів облаштувати природну ідилію та затишок. Із ранньої весни до пізньої осені, а інколи аж до Різдва, в маєтку вирувало життя. Знатні люди з усієї Європи гуляли колись тутешніми алеями під липами і дубами з широкими кронами. Тут, у маєтку, Фредро написав свої найкращі твори. Парк досі дивує квітучим тюльпановим деревом, дивовижним деревом із листям дуба і граба водночас, а ще березою, щепленою корінням догори…

Всередині дім, у якому було 15 кімнат, колись блищав розкішшю. На першому поверсі були їдальня, спальня, великий салон. Одну з кімнат прикрашав камін зі скульптурою Венери Медічі. Меблі були оббиті англійським сукном із квітковим орнаментом.

У кімнаті господаря стояло велике ампірне ліжко на лев’ячих лапах із мідними обручами. Навколо шість книжкових шаф. Частину стін кімнати прикрашали італійські щити. Протягом ХІХ сторіччя мистецька колекція Фредрів розширювалася. З часом її розподілили між онуками драматурга. Те, що залишилося, разом із бібліотекою у 10 тисяч томів, було знищене в часи І світової війни.

Біля палацу стоїть колишня конюшня. Навпроти неї будинок із вежею, в якому колись жила обслуга. Доглядали за маєтком близько десяти осіб: кухарі, покоївки… Між конюшнею і домом прислуги стоїть помпа, яка й донині працює.

На фасаді палацу – герб родини Фредрів, у центрі якого єдиноріг. Схожі єдинороги є також на ліпнині всередині будівлі. Вхід, до якого колись під’їжджали карети, замурували і тепер тут коридор. Маєток зберігся, але в плачевному стані.

Історична довідка:

Олександр Фредро (1793–1876) – польський комедіограф, мемуарист, поет. Автор поем «Дами і гусари», «Іноземщина», «Мистецтво обмацування». Батько двох дітей – Яна Олександра та Софії. Дочка Фредро Софія 1861 року вийшла заміж за графа Яна Шептицького. Від цього шлюбу народився Роман Шептицький – майбутній митрополит Андрей.

Як дістатися туристам:

Маршрутка Львів – Самбір ходить із автовокзалу, що біля головного залізничного вокзалу у Львові. Ціна – 23 грн. Їхати до містечка Рудки. Перед містечком є вказівник до палацу. Від нього йти 1,5 км. У самому селі Вишня слід спитати місцевих, тому що вказівника до палацу немає. Щоби потрапити всередину будівлі, слід знайти в селі сторожа палацу. У навчальний час він є у самій будівлі.