Документальне кіно в Гарманівці і Червоновершці

19 лютого Компаніївська громадська організація «Взаємодія» в рамках проекту «Створення осередків громадянської освіти у бібліотеках Компаніївського району», що виконується в межах проекту «Українська регіональна платформа громадських ініціатив» за адміністрування ГО «Територія успіху» при підтримці Європейської Комісії, привезла кіноклуб медіа-просвіти з прав людини Docudays UA «Сварог» в с. Гарманівку і с. Червоновершку Компаніївського району.

Мешканці Гарманівки дивились фільм із нової колекції кіноклубу «Виховання Ульяни» (Чехія, режисер Александр Горєлік). Глядачі відразу після перегляду стрічки жваво почали обговорювати чисельні порушення прав головної героїні – маленької дівчинки Ульяни, котра змушена жити в релігійній общині, яка згідно закону є громадською організацією.

Дівчинка страждає від дискримінації з боку виховательки Тетяни. Та думки з приводу виховання дітей в релігійній общині розділилися. Одні глядачі вважали, що це неприпустимо, що діти живуть в таких умовах, інші –  що невідомо, що було б з цими дітьми, якби вони не потрапили в дану общину, адже діти там не голодні, навчаються і медичною установою контролюється їхнє здоров’я. Та всіх погодилися з тим, що держава ніяк не реагує на дану ситуацію,дійшли висновку: діти мають право на сім’ю, батьківську любов і врешті-решт – на щасливе і безтурботне дитинство.

Мешканці Червоновершки дивилися найпопулярніший в Компаніївському районі документальний фільм польського режисера Павела Височанські «Коли-небудь ми станемощасливими» про підлітка Даніеля і його бабусю. Даніель, як і Ульяна, живе з порушенням свого права на сім’ю. Мати відмовилася від нього, він живе з бабусею. Під час обговорення фільму глядачі відмітили, що у Польщі люди живуть з такими ж проблемами, як і в нас, що в Ліпінах, як і в Червоновершці важко знайти роботу. Також зазначили, що хоча Даніель підвергався насиллю, та душа в нього не зачерствіла і він не втратив віру в людей, тому впевнено йде до здійснення своєї мрії – знімає фільм про своїх однокласників. А ще глядачі зазначили, що нема нічого поганого в тому, що бабуся била свого онука, хоч це є порушенням прав дитини. Глядачка п’ятикласниця сказала, що вона била онука, бо він її не слухав. Усі дійшли висновку, що потрібно більше уваги приділяти власним дітям і допомагати їмдосягати мрій.

День пройшов чудово,  кіноклуб «Сварог» розширив географію показів ще на два села. І хоч нелегко було добратися по місцями засніженим, з ямами та калюжами дорогах легковим автомобілем до віддалених сіл Компаніївщини, та приємно усвідомлювати, що людям документальні фільми подобаються , тому що змушуютьзадуматися над життям і над дотриманням прав людини і прав дітей.