Громадські простори для громадянського суспільства у час війни. Чому це важливо?

Після 2014 року на сході України розпочався бум громадянської активності, що супроводжувався відкриттям десятків громадських просторів, на базі яких виховувалося нове проактивне суспільство Донбасу. Переймати їх досвід їздили українці з різних областей, зокрема західних, паралельно налагоджуючи зв’язки громадського сектору з різних кінців країни.

Після початку повномасштабної війни створені простори були або знищені, або зачинені на невідомий період через бойові дії. Їх же засновникам довелося переміститися у більш безпечні регіони. А приймають та підтримують колег тепер активісти, які ще до 2022 року були гостями на Донбасі.

Як відбуваються процеси інтеграції переміщених громадських діячів та яку роль у цьому відведено відкритим просторам, поділимося на прикладі Івано-Франківщини.

Труднощі переміщення

Громадським організаціям, які змушені були переїхати з однієї області в іншу, щоб якісно відновити діяльність на новому місці та налагодити зв’язки з місцевим населенням, необхідно попередньо враховувати культурні, побутові, історичні та інші особливості регіону. Бо вони звісно ж присутні. Просто дослідити їх не завжди достатньо, необхідне й певне розуміння.

Допомагають з цим місцеві колеги по громадській діяльності, які більш заглиблені у контекст життя тутешніх населених пунктів. Вони мають змогу підтримати партнерські ініціативи й через свої налагоджені контакти. Показовим кейсом є робота Івано-Франківської обласної організації “Молода Просвіта”, яка з весни 2022 року допомагає переміщеним колегам відновлювати роботу. За декілька місяців повномасштабної війни команда спільно з організаціями Херсонської, Донецької та Луганської областей провела прес заходи, залучивши місцевих представників медіа, й так поширила інформацію для населення про ініціативи громадських діячів, що переїхали, та напрями їх діяльності. Ця співпраця вже переростає від одноразових заходів до спільних проєктів.

Проте, потреби переміщених організацій значно ширші. На новому місці викликом для багатьох стала й відсутність як такого робочого простору. Збільшення числа переміщених осіб та релокованого бізнесу спричинили ріст цін на оренду нежитлових приміщень та дефіцит вільного якісного простору. Відповідно, громадський сектор зіштовхнувся з проблемою як знайти стале місце роботи для команди.

За словами керівника Центру громадянського суспільства “Друкарня” зі Слов’янська Дениса Бігунова, лише за декілька місяців їхнього перебування в Івано-Франківську, команді довелося тричі змінювати приміщення. Причини цьому були різні, але наслідки однаково негативно впливають на діяльність, відволікаючи їх на пошук нового місця, організацію перевезення меблів та їх встановлення.

Вирішити як одну, так й іншу проблеми є змога через спільний громадський простір. На його базі можуть працювати одночасно декілька переміщених та місцевих організацій, а паралельно відбуватися взаємодія через спільні ідеї та партнерства у нових проєктах.

Громадський простір, що об’єднує активістів

Втілити задум спільного простору для різних організацій в Івано-Франківську взялася “Молода Просвіта Прикарпаття” при підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Ще в 2019 році команда мала ряд візитів на Донеччину та Луганщину, тоді ж було налагоджено дружні зв’язки з колегами зі сходу та отримано важливий досвід функціонування громадських просторів. 

“Зараз ми облаштували в Івано-Франківську місце для партнерства, роботи та обміну досвідом організацій, що змушені були переміститися. Ще коли велися ремонтні роботи, отримали десяток звернень від різних активістів на бронювання робочих місць. Тому очікуємо, що громадський простір буде гуртувати, сприяти появі спільних проєктів між місцевими ініціативами та організаціями з інших областей”, – розповідає керівниця “Молодої Просвіти Прикарпаття” Євгенія Бардяк.

Нове місце взаємодії облаштували у приміщенні, яке має історичну цінність для Івано-Франківська. Будівля знаходиться у самому центрі міста та датована 1906 роком. Для команди було важливо зберегти пам’ять будівлі, тому дослідили всі закутки майбутнього простору й з’ясували, що вхідні двері також мають більш як 100-літню історію. Їх відреставрували та встановили на попереднє місце.

Крім історичного спадку, є тут тепер і чимало сучасної техніки для роботи відвідувачів простору – ноутбуки, принтер, мультимедійний проєктор, електрочайник, кавомашина та інше. Приміщення буде виконувати функції коворкінгу для організацій, що не мають змоги орендувати власне. Також тут планується постійне проведення різних навчальних курсів для місцевих та нових жителів міста. Цілями таких занять є не лише нові знання, а й взаємодія між учасниками, налагодження зв’язків, створення та реалізація цікавих ідей.

Зараз для підлітків і дорослих відбуваються паралельно декілька навчальних курсів – з проєктної діяльності, бізнес-планування, відеозйомки та медіаосвіти. Всі вони є безкоштовні для відвідувачів, адже відбуваються на стипендіальній основі.

“Багато хто після початку повномасштабної війни втратив роботу, тому через курси є можливість комусь переорієнтуватися на новий фах, або ж знайти себе. А ще важливо, що є змога познайомити ближче місцевих мешканців з переміщеними українцями. Ми розуміємо, є багато упереджень, які руйнуються саме під час особистих знайомств та комунікації”, – розповідає експерт з курсу відеозйомки та монтажу Віталій Шевелев, який родом зі Северодонецька.

Кожна з груп впродовж занять розробляє творчий продукт, який наприкінці навчання презентують на загал.

Першими відгуками про курс з відеозйомки поділилася учасниця дорослої групи Катерина Борисова, яка переїхала до Івано-Франківська з Харкова. До переміщення вона працювала текстильним декоратором. Зараз жінка хоче навчитися фотографувати і знімати на відеокамеру задля саморозвитку. За словами Катерини, заняття доволі цікаві, бо викладає експерт, який легко розповідає про складні речі. 

Якщо в учасників курсу з відеозйомки ще тільки почалося навчання, то з проєктного керування поступово завершується і вже є частково готові проєкти до втілення.

“Через тривалі канікули у школі у мене багато вільного часу, який немає чим заповнити. Тому батьки записали на це навчання. Я не очікувала, що буде так цікаво. Ми вже придумали ідею, який проєкт хочемо робити, розписали проблеми, які він вирішить, та його цілі. Зараз працюватимемо над бюджетом. На жаль, у школі нас такого не вчать, а хотілося б”, – зазначає восьмикласниця з Івано-Франківська Христина Бачук.

Планується, що у громадському просторі “Молодої Просвіти” будуть відбуватися навчання, тренінги, семінари й інших партнерських організацій.

Матеріал створений у рамках проєкту “Емпатія. Підтримка. Інтеграція”, який організовує Івано-Франківська обласна організація “Молода Просвіта” за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Зміст матеріалу не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).