Чи потрібні громадським організаціям комунікаційники?

Український громадський сектор неймовірний! Навіть у таких складних умовах війни організації змінюють напрям своєї роботи. Якщо раніше одна ГО наглядала за впровадженням реформи у відповідному Міністерстві, то сьогодні вона може ще й розвивати місцевий бізнес чи роздавати гуманітарну допомогу в своїй громаді. Така вже суперсила українців. Ми працюємо добре, але розповідаємо про свою роботу — мало. А від цього залежить дуже багато. Адже, якщо вас не знають — вам не так сильно довіряють.

Чи потрібен комунікаційний спеціаліст_ка до грантового проєкту та навіщо ГО взагалі займатися комунікаціями?

Дайте собі відповідь на запитання — навіщо комунікувати свої проєкти, розповідати, що ми робимо публічно? Особливо, коли всі перевантажені роботою, стресом від воєнної реальності, жорсткими дедлайнами, а донедавна — постійними відключеннями електрики й Інтернету. Нерідко трапляються випадки, коли організації ставлять комунікації ледь не на останню сходинку у пріоритетах реалізації грантових ініціатив. Адже головне, що ми робимо добру справу і допомагаємо людям. Але чи цього досить?

Кілька причин, чому громадським організаціям необхідно регулярно розповідати про свою роботу і займатися промоцією реалізованих грантових проєктів: 

Ви підвищуєте спроможності фандрейзингу

Донори можуть охочіше надавати кошти, якщо попередні проєкти якісно представлені у публічному полі, навіть якщо це лише ваші інформаційні майданчики (сайт, соцмережі). А якщо ви збираєте кошти через краудфандинг, то публічно звітувати про свою роботу та її результати — обов’язково, адже людям хочеться отримати певну емоцію від дії та допомоги, яку ви реалізували на їхні гроші. Фінансові звіти — це правильно і потрібно, але жертводавцям, як і системним донорам, важливо бачити, куди пішли їхні гроші, яку користь вони принесли, кому стали підтримкою чи допомогли. Крім того, великі донорські організації так само звітують перед своїми стейкхолдерами. 

Десь за тиждень після початку повномасштабного вторгнення Фонд запустив проєкт “Шелтер”, ми писали і системним донорам, і друзям по всьому світу, і вперше залучали кошти приватних жертводавців. Тоді ми писали ледь не про кожну фуру, посилку і вантаж, який дістався до громади. Розповідали про маленьких благодійників із різних країн, які продавали печиво чи робили вишивані сердечка на продаж і спрямовували кошти на підтримку людей, яких війна вигнала з дому. Бо розуміли — людям важливо знати, куди пішли їхні кошти, надихатися прикладом, розуміти, що маленької допомоги не буває.

Організація позиціонується як активна та діяльна

Така, що здатна адаптувати свою роботу під виклики сучасності та заслуговує на довіру. Чи спроможні ви виконувати грантові проєкти? Чи знайшли себе у вирі викликів великої війни? Які новини постите, про що тепер, у цій новій реальності, ваша робота? Люди, які стежать за вашою сторінкою, розробляють проєкти, шукають партнерів, часто із публічного поля складають певне враження — бачимо історії людей, яким допомогли, читаємо про закупівлю та передання обладнання, дописи про волонтерів та команду тощо — і розуміємо: організація не просто працює, а й встигає розказувати про свою роботу, залучає партнерів, показує себе спроможною (та живою) в очах своєї аудиторії.

Комунікації — один із маркерів рівня організаційного розвитку

Наявність комунікаційника(-ці) та інформаційні кампанії як частина грантового проєкту є одним із маркерів рівня організаційного розвитку. Комунікаційник(-ця) у штаті та інформаційна кампанія для підсилення, досягнення цілей грантового проєкту — для донора це може свідчити про те, що ви досягли певного рівня інституційної спроможності. Вочевидь, команда укомплектована, є розуміння потреби та ролі комунікацій; та й загалом комунікації — як одній із функцій управління — надається важлива роль. Це дає змогу оцінити рівень інституційного розвитку потенційного партнера.

Комунікації — потужний голос адвокації України у світі

Ви допомагаєте утримати увагу міжнародної спільноти навколо війни та необхідності відновлювати Україну вже зараз. Ми у Фонді збираємо історії людей від наших грантоотримувачів та публікуємо на своїх ресурсах, у ЗМІ, презентуємо міжнародним донорам у різних форматах. Показуємо, що український громадський сектор зараз виконує надзвичайно важливу роботу. А ми як організація заслуговуємо на підтримку. Йдеться не лише про присутність у медіа. 

У перші місяці великої війни співробітники Фонду відвідували благодійні заходи по всьому світу (США, Франція, Іспанія, Шотландія, Польща) і разом із закликом підтримати пожертвами саме наш гуманітарний проєкт розповідали про події в Україні, нагальні потреби громадян. Комунікація представників громадського сектору – це ще один потужний голос адвокації, нарівні з офіційною інформаційною роботою держави. Нашими історіями, історіями тих, кому ми допомогли, та всіма публічними проявами проєктів засвідчуємо — вони мають значення, Україна все ще потребує підтримки, громадський сектор продовжує свою роботу під час воєнного стану.

Через вибудування комунікацій організація має змогу підвищувати власні стандарти, пробувати, вчитися найкращих практик, здобувати досвід. Дивіться, як комунікують інші громадські організації, уважно читайте гайдлайни від донорів, вивчайте безкоштовні ресурси та курси, подавайтеся на програми посилення організаційної спроможності, навчайте команду організації.

Можна зрозуміти причини, чому комунікацією саме зараз займатися складно — бракує фахівців, бюджету, часу. Але, розуміючи певну потребу, варто шукати підтримку та працювати, щоб цю потребу задовольнити. Додавайте роботу комунікаційного спеціаліста у грантові заявки, обґрунтуйте необхідність інформаційної кампанії / інформаційної підтримки як частини грантового проєкту. І тоді ви знайдете можливість комунікувати свої проєкти регулярно та якісно.

Ольга Мілянович, старша комунікаційна координаторка Фонду Східна Європа