24 березня з 10.00 до 14.00 у Києві в приміщенні Державного агенства з питань е-урядування відбудеться конференція на тему «Участь громадських організацій у розбудові електронної демократії в Україні», під час якої обговорюватимуться концептуальні засади електронної демократії в Україні, пошук спільного бачення покрокових змін на шляху її впровадження. Також під час заходу відбудеться презентація результатів соціологічних опитувань щодо стану е-демократії в Україні та перспектив її розвитку. Спікери – представники профільних громадських організацій, міжнародних фондів, центральних органів виконавчої влади.
До участі у конференції запрошуються представники громадських організацій, органів влади, викладачі вищих навчальних закладів, ІТ-спеціалісти, журналісти з усієї України. Організатори беруть на себе усі витрати, пов’язані із проїздом (вагон купейного класу) та харчуванням учасників. Кількість учасників обмежена.
Для участі у конкурсному відборі, будь ласка, заповніть коротку реєстраційну форму https://goo.gl/4oVINl до 18:00 19 березня. Результати відбору будуть повідомлені не пізніше 21 березня.
В той час, як в Україні спостерігаються активні процеси реформування державних інституцій та політик, дуже важливо, щоб ці зміни були зваженими та консолідованими. Революція Гідності спричинила появу нових прогресивних громадських рухів та утворень, які, безумовно, посилили роль громадянського суспільства у соціально-політичних процесах та вивели демократичні цінності на новий рівень розуміння. Активна позиція громадян, моніторинг діяльності органів влади та окремих посадовців (watchdogging), боротьба з корупцією у всіх її проявах – усе це сприяє консолідації суспільства. Втім, ці дії не матимуть бажаного результату без сучасних форм електронної комунікації та електронної взаємодії суб’єктів громадянського суспільства, які дають змогу миттєво поширювати інформацію, шукати однодумців та залучати їх до спільної діяльності. Про інструменти електронної демократії – якими вони бувають, і як ефективно їх використовувати, на жаль, обізнані далеко не всі громадські активісти. Оскільки неурядові організації є посередниками між владою та громадськістю, важливо нарощувати їхній потенціал у цій сфері.
Що потрібно знати лідерам громадянського суспільства і звичайним громадянам про можливості електронних запитів, звернень і петицій? Якими відкритими даними вони вже можуть скористатись, і яку публічну інформацію бажають бачити оцифрованою у першу чергу? Яким чином має впроваджуватись електронна демократія в Україні: з ініціативи центральних органів виконавчої влади чи самих громадян? Як популяризувати можливості інформаційно-комунікаційних технологій, що сприяють прямій комунікації між громадянами і органами влади? Ці питання потребують широкої дискусії та напрацювання певних стандартів і принципів, що уможливлять в подальшому розробку відповідної стратегії розвитку електронної демократії на національному рівні.
