Оцінка ситуації на Донбасі: 70 % українців вважають, що Росія є державою-агресором

Переважна більшість (70,3%) громадян України вважають, що Росія є державою-агресором, стороною конфлікту на Сході України, а ДНР та ЛНР – терористичні організації, які не мають права  представляти населення відповідних територій (62,2%).

Невизначеною є громадська думка відносно подальших дій щодо врегулювання конфлікту: 29,9% опитаних вважають, що слід продовжувати АТО до відновлення контролю України над окупованими територіями, 22,6% підтримують надання цим територіям особливого статусу у складі України, а 21,5% підтримали б відокремлення цих територій від України. Порівняно з березнем 2015 р. дещо зменшилася частка тих, хто виступає за продовження АТО до відновлення контролю України над окупованими територіями (з 32,8% до 29,9%), більш помітно (з 30,6% до 22,6%) знизилася частка тих, хто підтримує надання цим територіям особливого статусу у складі України, дещо зросла частка тих, хто виступає за відокремлення цих територій від України (17,9% до 21,5%).

Ті громадяни, які виступають за відокремлення зайнятих сепаратистами територій, найчастіше мотивують це небажанням, щоб жителі цих територій впливали на політику України і отримували кошти з українського бюджету (74,9% серед тих, хто підтримує відокремлення цих територій). Лише 17,8% з-поміж них підтримують відокремлення цих територій тому, що вважають, що жителі цього регіону мають право на самовизначення. До того ж, частка таких порівняно з листопадом 2015 р. зменшилася (тоді вона становила 27,2%), а частка тих, хто мотивує підтримку ідеї відокремлення цих територій небажанням, щоб жителі цих територій впливали на політику України і отримували кошти з українського бюджету, зросла (у листопаді 2015 р. вона становила 62,4%).

У ситуації, коли респондентам пропонується вибір між альтернативами стосовно співіснування України і непідконтрольної частини Донбасу: 1) надання Донбасу особливого статусу з можливістю його впливу на політику (у т.ч. і міжнародну) України і 2) припинення будь-яких стосунків (у т.ч. економічних) між Україною та непідконтрольними територіями Донбасу, надання особливого статусу підтримують 23,1% опитаних (це дещо менше, ніж у листопаді 2015 р., коли цей варіант відповіді обрали 27,6% респондентів), а припинення будь-яких стосунків – 45% (стільки ж, скільки і в листопаді 2015 р.).

На запитання «Чи підтримуєте Ви внесення такого положення до Конституції: «Особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом»?» ствердну відповідь дали 21% респондентів, тоді як 49,1% не підтримують внесення такого положення до Конституції. Порівняно з вереснем 2015 р. знизилася  частка тих, хто підтримує внесення цього положення до Конституції (тоді вона становила 24,2%), і зросла частка тих, хто це не підтримує (у вересні 2015 р. вона становила 44,4%).

Частіше громадяни України вважають, що якщо території ДНР та ЛНР будуть повернуті до складу України,  потрібно буде відновлювати зруйновану інфраструктуру цих регіонів головним чином за рахунок Росії (33,5%) або за рахунок лише тих коштів, які збиратимуться на цих територіях (27,4%). 17,9% дотримуються думки, що це потрібно робити за рахунок України. Порівняно з листопадом 2015р. зменшилася частка тих, хто вважає, що це потрібно робити за рахунок України (тоді вона становила 23,5%) і зросла частка тих, хто дотримується думки, що це потрібно робити за рахунок Росії (у листопаді 2015 р. вона становила 29,6%).

Порівняно з березнем 2015 р. в українському суспільстві помітно змінилися оцінки поточних результатів Мінських домовленостей. Якщо у березні 2015 р. позитивно їх оцінювали  34% опитаних, то у лютому 2016 р. – лише 15,4%, тоді як частка тих, хто їх оцінює негативно, зросла з 22,2% до 34,8%. 

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 19 по 24 лютого 2016 року. Було опитано 2021  респондента віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Джерело: Центр Разумкова