В Україні близько 257 тисяч людей живуть із ВІЛ, і майже 43% із них дізнаються про свій діагноз на пізніх стадіях

Щороку в третю неділю травня у світі вшановують пам’ять людей, які померли від СНІДу. Головна мета цього дня – привернути увагу до проблем суспільства, пов’язаних з ВІЛ-інфекцією. Спеціалісти Загальнонаціональної гарячої лінії з питань ВІЛ/СНІДу закликають українців бути свідомими, слідкувати за своїм здоров’ям і вчасно проходити тестування на ВІЛ. А у разі якщо виникають будь-які запитання щодо ВІЛ-інфекції -телефонувати за номером: 0 800 500 451, цілодобово, безоплатно та анонімно!

Україна посідає друге місце в Європейському регіоні ВООЗ (серед 53 країн) за оціночною кількістю випадків ВІЛ-інфекції. Перше місце у Росії, на яку припадає майже 50% випадків  інфікування ВІЛ. За оціночними даними Центру громадського здоров`я, станом на 01.01.2023 рік, в Україні проживає близько 257 тис. ВІЛ-позитивних людей. З них лише 79% знає про свій статус, а АРТ отримує лише 77%. Майже половина людей із ВІЛ-інфекцією (43%) дізнається про свій статус на пізніх стадіях.

За даними ВООЗ/ЮНЕЙДС у світі з початку епідемії 79,3 млн людей інфікувалися ВІЛ та 36,3 млн померли від хвороб, обумовлених СНІДом. Сьогодні в світі з ВІЛ-інфекцією живуть майже 37,7 млн людей і майже 6 млн із них не знають, що інфіковані. Антиретровірусну терапію отримують майже 28,2 млн ЛЖВ. В разі недостатніх дій з боку країн щодо профілактики та лікування ВІЛ, ЮНЕЙДС попередила про ризик 7,7 млн смертей, пов’язаних зі СНІДом протягом наступних 10 років.

З початком повномасштабної війни на території України постали проблеми щодо забезпечення епіднагляду за ВІЛ-інфекцією, ускладнилася логістика надання послуг із профілактики, тестування, лікування від ВІЛ-інфекції та клініко-лабораторного моніторингу перебігу ВІЛ/СНІДу серед людей, які живуть з ВІЛ (ЛЖВ), насамперед у південно-східних регіонах. Негативні наслідки, як і відновлення послуг населенню в контексті епідемії ВІЛ-інфекції, будуть нерівномірними з огляду на оперативні зміни, пов’язані з активністю бойових дій, наслідками руйнації медичної інфраструктури, міграцією населення, моніторингом ВІЛ-позитивних ВПО тощо.

За оперативними даними, впродовж перших трьох місяців 2023 року виявлено та офіційно зареєстровано 2 931 випадок ВІЛ-інфекції (7,1 на 100 000 населення), найвищі показники захворюваності на 100 000 населення — у Дніпропетровській (23,8), Одеській (20,7), Миколаївській (11,9), Київській (9,7) та Кіровоградській (9,1) областях.

Показник захворюваності за цей квартал 2023 року на 13% більший порівняно з аналогічним періодом 2022 року, що передусім зумовлено меншим охопленням скринінговими дослідженнями у 2022 році. Найбільше ці зміни відчутні на сході країни, де у Луганській області показник зменшився на 100%, у Донецькій — на 48% та Херсонській — на 82%. Загальна позитивна динаміка складається за рахунок Чернівецької (+ 450%), Харківської (+ 258%), Миколаївської (+ 155%) та Хмельницької (+ 145%) областей.

За даними офіційної реєстрації, найвищій рівень поширеності ВІЛ-інфекції на 100 000 населення — в Одеській (1 150,6), Дніпропетровській (955,9), Миколаївській (747,4), Херсонській (442,9), Київській (458,4), Чернігівській (432,0) областях та у м. Київ (633,3). Порівняно з аналогічним періодом 2022 року диспансерна група по Україні збільшилася на 10%, за рахунок не повністю наданих відомостей у 2022 році. Найвищий приріст відбувся у м. Київ (+ 40%), Рівненській (+ 22%) та Львівській (+ 12%) областях.

Антиретровірусна терапія

Антиретровірусна терапія (АРТ) є одним з вирішальних факторів впливу на зменшення ризику передачі вірусу та зниження захворюваності й смертності, пов’язаних з ВІЛ-інфекцією серед ЛЖВ. Попри наявні виклики тривають заходи з подальшого розширення АРТ і утримання на лікуванні тих, хто вже його отримує.

Загальна кількість ЛЖВ, які отримують АРТ, зменшилася станом на 01.04.2023 на 6% і становить 120 980 осіб (на 01.04.2022 — 129 194). Однією з проблем після повномасштабного вторгнення РФ в Україну є доступ ВІЛ-інфікованих пацієнтів до АРТ та здійснення системи профілактики поширення ВІЛ.

Варто зазначити, що під час активних бойових дій зростають ризики інфікування ВІЛ-інфекцією. Крім загально визначених способів (статевий шлях та спільне використання голок і шприців), під ризиком – незахищений контакт з великою кількістю крові, зокрема і екстрене пряме переливання крові.

Тестування на ВІЛ

Тестування на ВІЛ — найкращий спосіб профілактики ВІЛ. Адже щойно людина дізнається про свій позитивний статус, вона зазвичай змінює свою поведінку і приймає рішення про використання бар’єрної контрацепції та початок прийому антиретровірусної терапії і таким чином припиняє передачу ВІЛ іншим людям.

За даними сероепідмоніторингу поширення ВІЛ-інфекції (СЕМ), за перші три місяці 2023 року обсяг послуг із тестування на ВІЛ (ПТВ) збільшився порівняно з аналогічним періодом 2022 року з 318 000 до 482 000 (+ 51,4%), але не досяг довоєнних цифр (2021: 498 000).

Показово, що під час воєнного стану в Україні побільшало тестувань на ВІЛ з використанням швидких тестів (ШТ) порівняно з 2021 роком (Тпр + 18,9%).

Тестування на ВІЛ в Україні безоплатне. Отримати послуги з тестування на ВІЛ-інфекцію можна:

• В закладах охорони здоров’я, що гарантовано 13 пакетами програми медичних гарантій. Це сімейні лікарі, заклади амбулаторного та хірургічного профілів та інші.
• На базі неурядових організацій, що працюють з ключовими та уразливими групами людей.
• Також можна пройти тест на ВІЛ-інфекцію самостійно за допомогою оральних тестів, замовивши їх безоплатно на сайті: test-vdoma.com.ua, prozdorovia.in.ua, http://oraltest.org.ua/.

Інформація про пункти тестування можна дізнатися на Загальнонаціональній Гарячій лінії з питань ВІЛ/СНІД за номером 0800500451. Також знайти найближчий пункт тестування на ВІЛ можна у чат-боті #ТЕСТпоруч https://t.me/HIVfree_bot та на сайті https://testporuch.phc.org.ua/. Тут можна зрозуміти власні ризики щодо ВІЛ, а також дізнатися де і як пройти тестування: у медичному закладі, дружній неурядовій організації чи самостійно вдома.

Профілактика ВІЛ

Доконтактна профілактика ВІЛ (ДКП) — це прийом антиретровірусних препаратів для зниження ризику інфікування ВІЛ. ДКП є додатковим, до бар’єрної контрацепції, методом профілактики для людей, які мають високий ризик інфікування ВІЛ. Разом із презервативами людина, яка приймає ДКП, має понад 99% захисту від передавання ВІЛ статевим шляхом. ДКП приймають перорально щодня по одній таблетці. Із вересня 2015 року Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує ДКП як додатковий до бар’єрного захисту метод профілактики ВІЛ для людей, які мають високий ризик інфікування.

Постконтактна профілактика ВІЛ націлена на попередження розвитку ВІЛ-інфекції після імовірного контакту. Якщо людина мала професійний контакт з ВІЛ або існує його висока ймовірність, лікар може порадити постконтактну профілактику ВІЛ. Зазвичай це стосується медичних працівників та працівників екстрених служб. Професійним контактом з ВІЛ вважається контакт з кров’ю або рідинами, що містять кров, потрапляння крові під шкіру, на ушкоджену шкіру або на слизові. Важливо пам’ятати, що постконтактну профілактику ВІЛ необхідно розпочати якомога швидше протягом перших годин та не пізніше 72 годин після контакту.

Де можна отримати інформацію та допомогу

В умовах війни для зручності пацієнтів із ВІЛ працюють спеціальні сервіси:

• Цілодобова, безоплатна Гаряча лінія з питань ВІЛ/СНІДу: 0 800 500 451
• Пошук АРТ-сайтів: https://t.me/HIV_AIDS_bot
• Сервіси для отримання допомоги з доступом до лікування ВІЛ, ТБ гепатиту по всьому світу: тут
• Контакти лікарів, до яких можна звернутися по телефону та онлайн: тут
• Отримати безкоштовну правову допомогу: 0 800 213 103
• Отримати соціальну підтримку за кордоном: тут
• Перелік медичних установ за кордоном, які надають медичну допомогу ВІЛ-інфікованим пацієнтам з України? https://www.eceenetwork.com/patients
• Національна програма доконтактної профілактики (PrEP) для людей, які мають високий ризик інфікування ВІЛ: тут
• Постконтактна профілактика (ПКП) для профілактики ВІЛ-інфекції після контакту або при високій імовірності контакту з даним збудником тут

Додаткова інформація:

ВІЛ-інфекція – це соціально небезпечне інфекційне захворювання, що розвивається внаслідок інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), довготривалого перебування (персистенції)  ВІЛ в лімфоцитах, макрофагах  та клітинах нервової тканини. Хвороба характеризується прогресуючою дисфункцією імунної, нервової, лімфатичної та інших  систем організму. Відповідно до сучасних уявлень ВІЛ-інфекція відноситься до невиліковних хвороб, має тривалий хронічний перебіг і, в разі відсутності  ефективної терапії, закінчується смертю хворого.

СНІД – синдром набутого імунодефіциту – це кінцева стадія інфекційного захворювання, викликаного вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). Цей вірус вражає спеціальні клітини крові (лімфоцити), які відповідають за захист організму людини від різних мікробів та пухлин і поступово вбиває ці клітини. Імунітет організму повільно, протягом багатьох місяців і років, знижується, і це призводить до виникнення різних захворювань, перш за все інфекційних, що вражають легені, органи травлення, шкіру, нервову систему та ін. СНІД уперше виявлений у США у 80-х роках і за декілька років поширення набув характеру всесвітньої епідемії, що охопила населення практично усіх країн.

* За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України