Всесвітній день без тютюну — 2023: переможемо тютюнову епідемію для нового покоління

31 травня Україна відзначає разом з усім світом Всесвітній день без тютюну. З цієї нагоди громадська організація «Життя» провела пресбрифінг «Майбутнє України без тютюну та нікотину». А також у партнерстві з Національним музеєм медицини відкрила виставку нових макетів графічних медичних попереджень, що наноситимуться на сигаретні пачки.

Міністерство охорони здоровʼя України у партнерстві з громадськістю на виконання антитютюнового Закону України № 1978-IX розробило Наказ щодо груп наборів медичних попереджень на упаковках тютюнових виробів для куріння. Нові медичні попередження відповідатимуть стандартам ЄС відповідно до Директиви 2014/40/ЄС. Зокрема, йдеться про збільшення площі медичних попереджень на упаковках сигарет до 65% з графічними зображеннями на двох найбільших сторонах пачки.

«Україна продовжує впроваджувати європейські норми із боротьби проти тютюну. Важливою складовою залишається інформування людей про шкоду куріння, зокрема, для цього буде оновлено маркування пачок тютюнових виробів елементами медичних попереджень (текст та графіка), які показали свою ефективність у таких прогресивних країнах як Канада, Австралія. З 11 липня набувають чинності зміни до законодавства, які забороняють використовувати смако-ароматичні добавки в сигаретах та рідинах для е-сигарет, які, за даними останнього опитування ВООЗ обирають жінки та молодь. МОЗ також підтримує ініціативу народних депутатів України щодо розширення переліку тютюнових виробів в яких заборонено використовувати смако-ароматичні добавки у відповідності з законодавством Європейського Союзу. Ці кроки комплексні, покликані посилити ефект антитютюнових обмежень та зменшити ризики поширення неінфекційних захворювань через куріння», — заявив заступник міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар Ігор Кузін.

У цей же час Рамкова конвенція ВООЗ із боротьби проти тютюну (далі РКБТ ВООЗ), яку Україна ратифікувала у 2006 році, вимагає від Сторін ліквідувати будь-які елементи на упаковці тютюнових виробів, які можуть вводити споживача в оману щодо впливу тютюнових виробів на здоровʼя. Відповідно до Керівних принципів РКБТ ВООЗ сторони впроваджують просту (стандартизовану) упаковку тютюнових виробів.

Крім того, з 11 липня 2023 року, відповідно до ухваленого антитютюнового Закону № 1978-IX, набуває чинності заборона реклами електронних пристроїв для куріння (як електронних сигарет, так і пристроїв для нагрівання тютюну). Ще однією значимою нормою, яка набуде чинності, стане заборона ароматизованих сигарет та рідин до електронних сигарет. 

«Верховна Рада України провела величезну роботу для ухвалення євроінтеграційного антитютюнового Закону № 1978-IX, норми якого спрямовані перш за все на захист здоровʼя дітей та молоді від вживання тютюну та нікотину. Надважливо, щоб Уряд забезпечив найвищий рівень виконання ухвалених норм. Зі сторони Парламенту ми готуємо подальші норми, які захистять здоровʼя людей. Мною був ініційований законопроєкт №9227, який передбачає заборону продажу ароматизованих новітніх тютюнових виробів, які приваблюють до вживання тютюну. Крім того ми все ж маємо покласти край рекламній викладці тютюнових та нікотинових виробів у місцях продажу, яка полює на дітей та молодь», — повідомила народна депутатка України Лада Булах.

Дослідження Київського міжнародного інституту соціології (далі — КМІС), проведене у травні 2022, демонструє: понад 80% дорослого населення України підтримує заборону реклами й видимого розміщення тютюнових виробів у магазинах. Натомість опитування, проведене у квітні 2023 року на замовлення ВООЗ, вказує, що реклама тютюнових та нікотинових виробів у місцях торгівлі є основним джерелом приваблення споживачів до шкідливої продукції. Про це зазначили 23% респондентів, а для дітей віком 13-15 років цей показник становить 63%.

Також дослідження продемонструвало, що 27,4% дорослого населення є теперішніми споживачами тютюну та нікотину, з яких 44% — чоловіки, та 13,7% — жінки. У 2017 році показники були суттєво нижчими. Особливо, це стосується жінок: у 2017 році курило 8,9%, у 2023 — 13,7%. Попри те, що опитування проводилися за різною методологією, а тому не можуть прямо порівнюватися, ми бачимо зростання вживання тютюнових та нікотинових виробів серед жінок на близько 50%.  

«Тютюнова індустрія блокувала ухвалення антитютюнового законодавства для агресивного просування електронних пристроїв для куріння. Як наслідок, в Україні відновилася динаміка зростання поширеності вживання тютюну та нікотину. Діти та молоді жінки є ключовими мішенями тютюнових компаній. Неухильне впровадження Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, її Керівних принципів та рішень Сторін врятує сотні тисяч життів українців від передчасної смерті через хвороби, викликані вживанням тютюну та нікотину», — підсумував Дмитро Купира, виконавчий директор ГО «Життя».

Лікар нейрохірург-онколог, амбасадор антитютюнового руху Антон Шкіряк розповів, що вживання тютюну є причиною розвитку онкологічних захворювань, зокрема раку легень, гортані, підшлункової залози, нирок, шийки матки, лейкемії. Пʼята частина смертей від онкології спричинена вживанням тютюну. Загалом в Україні від хвороб, викликаних курінням, серед яких також ішемічна хвороба серця, інсульт, емфізема, катаракта, аневризма аорти, пневмонія, атеросклероз, імпотенція, щороку помирає 130 тисяч українців. Лікар наголосив, що не існує безпечного вживання тютюну та нікотину, а наслідки для здоровʼя навіть експериментів з курінням можуть бути дороговартісними чи навіть трагічними.

Не меншої шкоди куріння завдає й економіці нашої держави: за розрахунками експертів, щорічні економічні збитки складають 3,2% ВВП України або близько 179 млрд грн (на 2021 рік) внаслідок ранньої втрати працездатності курцями, соціальними виплатами та лікуванням хвороб, викликаних курінням.

Для контактної інформації: Ольга Масна, медіакоординаторка ГО «Життя», 098 353 70 48, [email protected]