Серія відео “Історія мого дому” — про неймовірних українців

ВІ “Активна Громада” запускає серію відео під назвою “Історія мого дому”, аби познайомити вас з історіями надзвичайних українців, які, втративши все, зберегли в собі найголовніше: єдність, силу духу та віру в нашу якнайскорішу Перемогу. Прем’єра першого відео із серії “Історія мого дому” відбулася у вівторок, 1 серпня, на нашому YouTube-каналі та на сторінці у Facebook. Загалом запланована публікація 100 відео-історій! 

Війна принесла величезний страх, біль, руйнування у нашу спільну домівку – Україну. 

Велична кількість українців були вимушені покинути свої домівки: хтось перемістився в інший регіон, хтось – виїхав закордон, шукаючи прихистку і безпеки для себе та своїх рідних. У зв’язку з цим, багато людей залишилися без найдорожчого – без відчуття своєї домівки. Та, де б ми не були, де б тимчасово не знаходилися, наш дім – це Україна. 

Бо українці – незламні! Навіть, у таких надскладних психологічних обставинах, вони об’єднуються, плетуть сітки, займаються волонтерською діяльністю, роблять окопні свічки, долучаються до зборів для закупівлі техніки та амуніції військовим, готують та передають смаколики хлопцям на передову…

ВІ “Активна Громада” запускає серію відео під назвою “Історія мого дому”, аби познайомити вас з історіями ініціативних груп, в які об’єдналися надзвичайні українці! Вони, втративши все, зберегли в собі найголовніше: єдність, силу духу та віру в нашу якнайскорішу Перемогу”!

“Ми зрозуміли в той момент, що нам треба об’єднуватися, робити щось для нашої Перемоги. Ми почали крутити окопні свічки, закупляли смаколики й точно так само передавали хлопцям туди – на передову”, – Олена Поливяна, голова ГО “Взаємодія Полтавщини”. 

“Якщо ми всі долучимося, якщо ніхто не залишиться осторонь… Воювати в борг країна не може. Так вибрали, так знайшли товаришів, яким теж щось болить, щось пече. Ми самоорганізувалися. Навіть не держава нас організувала, ми самі самоорганізувалися”, – Ірина Мариніна, художня керівниця БК “Здовбиця” та Олег Трофімчук, керівник інструментального ансамблю “Козачок” с. Здовбиця. 

“Підтримка, в першу чергу, військових. Кожен повинен починати з себе і робити вклад в нашу спільну Перемогу. Не заважав іншому і допомагав ближньому. Ти завжди знайдеш ту людину, яка готова тебе підтримати й піти з тобою разом тією стежкою, яка доведе нас до Перемоги”, – Анна Овчаренко, активна діячка в галузі культури. 

“Я пішла у військову частину, до командира і спитала: “Що потрібно робити? Як допомогти?”. Коли мені подзвонив військовий вночі й сказав: “Мені дуже потрібен автомобіль тому, що той, що був, його вже немає”, зрозуміло, що формат допомоги тоді трохи змінився. Волонтерство – це не частина життя. Це – все життя”, – Світлана Білоброва, засновниця волонтерської ініціативи “Все буде Україна”. 

“Ми зрозуміли, що необхідно об’єднатися. Ми приносили старі речі, ми їх різали, сітки ми постійно в’яжемо. Дівчата, ініціативна група в нас. Думаю, що наша мрія перемогти – здійсниться”, – Оксана Семенчак, волонтерка, мешканка Полтавської області.

З початком повномасштабної війни поняття дому значно розширилося. Це і фізичний будинок, у якому зберігаються дорогі нам речі, і рідне місто, де ми виросли, і оточення близьких друзів, і незнайомі нам люди, які захищають країну в лавах ЗСУ. Багато українців втратили свій дім через повномасштабне вторгнення або виїхали з України, сумують за своїми квартирами та вимушені облаштовувати життя заново. Але дім – це також і місце, де ми продовжуємо зростати, творити, допомагати тим, хто цього потребує. У кожного з нас є ця своя, унікальна, неповторна і дуже сильна “Історія мого дому”. 

Прем’єра першого відео із серії “Історія мого дому” відбулася у вівторок, 1 серпня 2023 року, на нашому YouTube-каналі та на сторінці у Facebook.

Тема дому дуже болюча для всіх українців: і для тих, хто виїхав в інший регіон України чи за кордон, і навіть для тих, хто лишився вдома. Відчуття втрати дому ще довго відгукуватиметься після нашої Перемоги. Адже за цей час безліч українців змінили багато помешкань ‒ будинків і кімнат. Але для багатьох жодне з них не було домом і не могло ним стати. Ті, хто фізично залишився вдома, але має близьких та родичів на війні – також думками з ними не вдома, а там – на передовій.

Чи здатен тимчасовий дім вмістити наше майбутнє? Чи можна тут, далеко від дому, будувати нові плани? Як жити тут і зараз, не відкладаючи життя на потім? Як, будучи навіть далеко, допомагати Україні наблизити Перемогу? Як не загубити відчуття домівки, безпеки і захищеності, навіть, якщо знаходишся у рідних стінах? Це ті питання, які щодня окутують нас чи не щодня. 

Ми щиро віримо, що ці історії нікого не залишать байдужими й торкнуться до найглибших струн ваших сердець. Тож, запрошуємо до перегляду і віримо, що кожен українець та українка, які наразі сумують за своїм домом, зможуть якнайскоріше до нього повернутися. А поки що – об’єднуємося і разом продовжуємо наближати нашу Перемогу! 

Слава Україні! Разом – ми сильні!

Довідка. Заходи відбуваються за підтримки Національного Демократичного Інституту (NDI) та Агенства США з міжнародного розвитку (USAID) в межах проєкту “Право вибору”.

Примітка. Місія «Активної Громади»: досягнути добробуту через демократичний розвиток громад України. Мета на 2025 рік: активізувати та залучити щонайменше 1% громадян до участі у прийнятті рішень та просуванні реформ в Україні на системній основі для добробуту в громадах України. Ініціатива створена в межах діяльності Інституту «Республіка». Ми працюємо задля підвищення свідомої активності громадян.