Посткризова оцінка на місці втрат і ризиків для культурної спадщини України

5 днів насиченої роботи, теоретичні сесії, обговорення, практична робота на виїздах до понівечених і зруйнованих російськими окупантами пам’яток історії та культури Київщини та Житомирщини, – завершився тренінг “Посткризова оцінка на місці втрат і ризиків для культурної спадщини України”.

Музейники, бібліотекарі, архітектори, пам’яткоохоронці, історики, правники, військові та інші фахівці з Харкова, Одеси, Донеччини, Чернігівщини, Києва та регіонів України долучилися до тренінгу. Вони здобули базові знання з документування пошкоджень і збитків культурної спадщини, підготовки до раннього відновлення та отримали сертифікати Міжнародного центру з дослідження, збереження та реставрації культурних цінностей (ІККРОМ).

“У мене не було досвіду ані фіксації, ані оцінки пошкоджень об’єктів культурної спадщини, тож  прийшла «чистим аркушем» і з великим бажанням. За ці дні отримала досвід й чимало знань – як треба реагувати, який алгоритм дій та як використовувати міжнародні форми документування. Оскільки живу і працюю на Донеччині, де майже 10 років іде війна, роботи дуже багато – чимало зруйнованих росіянами об’єктів усюди, але я боротимуся за те, щоб документувати втрати і відновлювати нашу спадщину. Культурна спадщина – це серце народу, духовна нитка, яка об’єднує нас і не дає забути, чому ми боремося за нашу свободу і нашу землю“, — зазначила Катерина Зеленська, учасниця воркшопу, співробітниця Донецького обласного краєзнавчого музею.

Під час інтенсивних навчань за участі закордонних та українських фахівців, учасники вчилися систематичній оцінці втрат та ризиків, використовуючи міжнародні напрацювання й методики. Їх застосовують для оцінки ризиків і втрат для рухомої, нерухомої і нематеріальної культурної спадщини, яка опинилася під загрозою через російське вторгнення.

“Захист культурної спадщини на сьогодні є складовою національної безпеки. Цю війну в світі називають війною за ідентичність, за спадщину. Оскільки у нас і досі триває повномасштабна війна, то  унікальність ситуації полягає в тому, що ми намагаємося зберегти нашу культурну спадщину в умовах ведення активних бойових дій. Захист та збереження нашої історичної пам’яті і культурної самобутності – не лише відповідальність культурного сектора. Найдієвішим партнером у цьому мають бути наші військові, тому важливим є створення військового підрозділу із захисту спадщини в лавах ЗСУ. А наразі ми розвиваємо спроможності у цій сфері наших колег із надією, що сформуємо із мотивованих і підготовлених українців національну команду рятувальників культури”, — зазначив генеральний директор Музею Майдану, співорганізатор Штабу порятунку спадщини (HERI) Ігор Пошивайло.

“Нашою групою проводиться робота по документуванню й фіксації міжнародних злочинів, скоєних внаслідок російської агресії, – розповів учасник тренінгу, член робочої групи щодо виконання норм міжнародного гуманітарного права Сил ТрО ЗСУ Ігор Ніколаєв. — Вона стосується всіх захищених міжнародним гуманітарним правом обʼєктів, зокрема й культурної спадщини. Ми ведемо роботу в зоні ведення бойових дій, куди не мають доступ цивільні експерти. Нами уже зафіксовано руйнування 132 обʼєктів культурної спадщини. Тож досвід, який ми отримали під час воркшопу, знадобиться безпосередньо на практиці, аби наша робота була більш ефективною”.

У перспективі, в результаті ретельного відбору об’єктів, його учасники отримають початкові гранти для проведення оцінки пошкоджень і ризиків, а також збору даних на 20 об’єктах культурної спадщини.

“Сподіваюся, що незабаром ми побачимо, як знання, отримані під час цього тренінгу, інтегруються та втіляться у щоденну практику”, — сказала Катерина Чуєва, заступниця Міністра культури та інформаційної політики України.

Ми вдячні міжнародним експертам, які поділилися своїми знаннями і практичним навичками, здобутими під час рятувальних операцій у багатьох кризових точках, зокрема у Туреччині, Сирії, Судані, Непалі, Гаїті, Афганістані та інших країнах,  — Апарні Тандон, Джуї Амбані, Абдельхаміду Ель Салаху, Зейнеп Гул Унал й Педро Кантору. 

Тренінг проводився в рамках міжнародної флагманської програми розвитку спроможностей ICCROM щодо надання першої допомоги та стійкості культурної спадщини у час криз. До нього долучилися відомі міжнародні та українські експерти з ІККРОМ, ICOMOS-ICORP, Лісабонського університету, Фонду порятунку єгипетської спадщини, Музею Майдану.

Цей проєкт здійснено за підтримки Посольського фонду збереження культурної спадщини Державного департаменту США.

Офіційний партнер — Міністерство культури та інформаційної політики України.
Організаційні партнери тренінгу — Національний музей Революції Гідності, Штаб порятунку спадщини (HERI), Агенція культурної стійкості (ACURE). 

Джерело: Національний музей Революції Гідності.