Імплементація Угоди: найбільша загроза – низька інституційна спроможність

Громадський Простір

27 червня Президент України Петро Порошенко поставив свій підпис під економічною частиною Угоди про асоціацію. Проте чи відчують українці після підписання дію європейських стандартів в своєму повсякденному житті, чи зменшиться бюрократичне навантаження, чи почне економіка працювати на благо людей – саме ці питання були у фокусі дискусії колишніх прем’єр-міністрів, міністрів економіки, закордонних справ та авторів Угоди.

П´ять критичних точок

Протягом першого року виконання Угоди про асоціацію українській владі доведеться працювати з п’ятьма найбільш критичними проблемами, вважає керівник європейських програм ГО “Центр UA” Любов Акуленко. Першим питанням, яке необхідно вирішити, за її словами, єробота митниці. “Наша митниця повинна працювати, як європейська з першого ж дня дії Угоди – без хабарів, а також швидко пропускати імпортерів та експортетів”, - відзначає експерт. Іншою важливою проблемою є харчі, для виходу яких на європейський ринок потрібно прийняти низку важливих законів, наголошує Л. Акуленко. “Третьою критичною точкою є стандартизація промисловості. Тут Україна почала більш-менш свою роботу. Але проблема в тому, що нам потрібно буде адаптувати 3 тис. європейських стандартів. На сьогодні адаптовано близько 800″,- зауважила керівник європейських програм ГО “Центр UA”.

Ще одним важливим питанням є робота Антимонопольного комітету, якому необхідно прийняти правила прозорого накладання штрафів. І врешті п’ятою і останньою “больовою точкою”, за словами експерта, є необхідність створення органу, який координуватиме і слідкуватиме за процесом імплементації Угоди. “Наразі ведуться різні переговори і консультація з експертами, але результату поки немає”, - наголошує Л. Акуленко.

Найбільша загроза – низька інституційна спроможність 

В той час як Україна за роки незалежності імплементувала 800 європейських стандартів, Росія ще 10 років тому вже мала 800 імплементованих стандартів, як частину свого внутрішнього законодавства, відзначає голова постійного представництва України при Європейському Союзі (2000-2007 рр.) та міністр економіки України (1993-1995 рр.) Роман Шпек. “Тому відсутність імплементації міжнародних стандартів несе загрозу не лише втрати повноцінного доступу до європейського ринку, але й програшу конкуренції на ринках Росії, Євроазійського союзу тощо. Не може економіка країни, яка прагне розвиватися, бути конкурентоздатною лише на окремих локальних ринках”, – підкреслює він.

Разом з тим, на переконання дипломата, найбільшою проблемою України на шляху імплементації Угоди про асоціацію є низька інституційна спроможність влади. “Це проблема будь-якої угоди, і вона несе собою найбільшу загрозу. Ми повинні всі ставити перед владою вимоги – перестаньте ділити, забудьте про партійні квоти і починайте працювати”, – наголошує він.

З цією думкою погоджується і колишній прем’єр-міністр України Юрій Єхануров. “Нам потрібно негайно департизувати систему державного управління, – говорить він. - Вона не є професійною. Тому, на мою думку, протягом двох тижнів усі чиновники повинні написати заяву, що вони не є членами будь-якої політичної партії, якщо вони хочуть залишитися професійними державними службовцями“.

Іншим важливим завданням, на його думку є “серйозна кропітка робота з децентралізації влади”. “В іншому випадку підняти економіку держави нам не вдасться”, – зазначає Ю. Єхануров.

Головне – не перешкоджати

Український бізнес вже засвідчив свій інтерес до економіки Європейського Союзу, оскільки ми вже два місяці торгуємо з ЄС на тих умовах, які передбачені угодою про асоціацію, відзначаєодин з авторів документу Тарас Качка. Так, з 23 квітня українські товари при експорті до Євросоюзу здебільшого не обкладаються митом. “Ми побачили, що навіть без зайвої реклами, кампанії на підтримку українського бізнесу дуже багато підприємств з різних галузей використовують ці преференції, - говорить експерт. - Тому перше і найважливіше прохання бізнесу – не перешкоджати”.

Так, одним з факторів, який заважає на сьогодні українському бізнесу є невідповідність української державної системи ветеринарно-санітарного контролю вимогам Європейського Союзу, зауважує Т. Качка. “Проблема навіть не в тому, скільки стандартів врегульовано на папері. Сама система побудована таким чином, що вона не лише не захищає внутрішній ринок, але й заважає виходити на зовнішні. Разом з тим підприємства готові працювати за сучасними технологіями та європейськими стандартами. Проблема здебільшого полягає в нереформованому державному апараті”, – наголошує він.

Автор : Надя Кайданович