В Україні на урядовому рівні розпочалася дискусія про засудження злочинів комунізму
Провідні науковці, правозахисники, суспільні діячі аналізували історію комунізму та європейські практики оцінки його злочинів. Ініціював обговорення Український інститут національної пам’яті, а сам ...
Додано:
Громадський Простір
Провідні науковці, правозахисники, суспільні діячі аналізували історію комунізму та європейські практики оцінки його злочинів. Ініціював обговорення Український інститут національної пам’яті, а сам захід відбувся за участі заступника голови Верховної Ради України Р. Кошулинського.
Засудити злочини проти прав людини у період СРСР, відкрити архіви та припинити діяльність Компартії — такий короткий висновок круглого столу «Комунізм в Україні: доктрина, практика, злочини». Захід — перший із серії обговорень, які організовує Український інститут національної пам’яті. Ця урядова установа планує активно співпрацювати з європейськими структурами, щоб долучитися до міжнародної правової оцінки злочинів комунізму.
Директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович вважає, що завдання істориків — відкрити суспільству факти про злочини комуністичного режиму, аби запобігти можливості повторення їх в майбутньому. Він переконаний, що засудження на рівні країни злочинів проти прав людини, вчинених СРСР, дозволить суспільству очиститися і додасть енергію реформам: «Демократична трансформація країни у час, коли держава не засуджує злочинні практики, просто неможлива. 23 останні роки це яскраво засвідчили», — говорить В’ятрович.
«Комуністична ідеологія – це ідеологія, яка суперечить закономірностям розвитку природи і суспільства», — підтримує тезу Надзвичайний і Повноважний Посол України, доктор юридичних наук Володимир Василенко. І наводить перелік кроків, які слід здійснити українському суспільству для подолання наслідків тоталітаризму: «Дати оцінку злочинам комуністичного режиму, притягти до відповідальності осіб, які причетні до цих злочинів. Проти Комуністичної партії мають бути здійснені рішучі і системні заходи для її заборони в сучасній Україні. Ми маємо провести дерадянізацію і декомунізацію, потрібно законодавчо забезпечити проведення люстрації».
Головний редактор газети «День» Лариса Івшина вважає, що у 1990-х українська інтелігенція багато часу втратила на дискусії про комунізм, але це не дало результату.
Чому так сталося пояснив Голова Правління Української Гельсінської спілки з прав людиниЄвген Захаров: «Чимало фактів підтверджують злочини комуністичного режиму, зокрема події Голодомору-геноциду, Великого терору, репресії. Наслідком цього стала слабкість української демократії на початку 1990-х, відтак до влади прийшли колишні “кагебісти”. Це стало перешкодою на шляху демократичного та економічного розвитку України, загальмувало його поступ».
На відміну від України, країни Центральної та Східної Європи, які пережили комуністичне минуле, але сьогодні є членами Європейського Союзу, свого часу пройшли необхідний шлях подолання наслідків тоталітаризму. Заступник директора Центру досліджень визвольного рухуАндрій Когут радить об’єднати зусилля із засудження злочинів комунізму на міжнаціональному рівні із європейськими мережами: Європейською платформою пам’яті та сумління та Європейською мережею пам’яті та солідарності.
Відтак учасники круглого столу звернулися до Президента, Верховної Ради, Кабінету міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування із рекомендаціями ініціювати підготовку Національної доповіді про злочини комунізму в Україні.
Автор : Прес-центр Центру досліджень визвольного руху