Україна має розробити механізм повернення цивільних заручників та політв’язнів — представники влади

За даними Представництва президента у Криму, Росія тримає у неволі 186 кримських політв’язнів. Серед 15 кримських журналістів – професійних та громадянських. Дехто з них має серйозні хвороби і може померти у неволі, адже Росія не надає допомогу в’язням. Всі важелі тиску з боку України для звільнення цивільних полонених не працюють, адже РФ фактично блокує їх і відмовляється повертати в’язнів.

Про це говорили 5 жовтня у Києві під час пресконференції “Як врятувати Владислава Єсипенка та інших кримських журналістів, ув’язнених Росією?”.

Серед ув’язнених журналістів — Владислав Єсипенко, якого росіяни затримали у 2021 у Криму та звинуватили в шпигунстві. Він був позаштатним журналістом Крим. Реалії Радіо Свобода. Під час пресконференції головна редакторка Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Нікола Карім повідомила, що головним пріоритетом Радіо Свобода є боротьба за звільнення ув’язнених журналістів.

“Ми робимо все можливе, щоб сприяти негайному звільненню Владислава, щоб він нарешті міг повернутися до своєї дружини Катерини Єсипенко та їхньої доньки Стефанії.  Ми цінуємо зусилля українського уряду, спрямовані на безпечне повернення українців, які були заручниками Росії. У 2019 році переговори президента Зеленського призвели до звільнення з полону на сході України кореспондентів Радіо Свобода Станіслава Асєєва та Олега Галязюка. Ми сподіваємося, що подібні зусилля дозволять Владиславу та іншим звільнитися та возз’єднатися зі своїми родинами”, — сказала Карім.

Дружина журналіста Катерина Єсипенко сподівається, що українська влада зможе знайти способи тиску на Росію для звільнення її чоловіка та інших цивільних заручників. 

“У рідних полонених є гостре питання – хто в Україні відповідальний за повернення цивільних з полону додому? До кого треба звертатися? На дев’ятому році війни ми повинні вже знати це й мати алгоритм повернення цивільних полонених. Хочеться, щоб держава більше звертала уваги на це питання”, – заявила дружина політв’язня.

Окрім Єсипенка, серед незаконно утримуваних окупантами журналістів – Олексій Бессарабов, Сейран Салієв, Марлен Асанов, Тимур Ібрагімов, Сервер Мустафаєв, Осман Аріфмеметов, Ремзі Бекіров, Руслан Сулейманов, Рустем Шейхалієв, Амет Сулейманов, Асан Ахтемов, Ірина Данилович, Вілен Темер’янов, Ернес Аметов, а також Наріман Джелялов – заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, ув’язнений, зокрема, й за те, що намагався висвітлювати правду про події в Криму.

Кримська правозахисна група ще з 2014 року збирає докази злочинів проти українців, зокрема й проти журналістів. Як зазначила голова КПГ Ольга Скрипник, наших громадян переслідують як зрадники, що перейшли на бік РФ (наприклад, Гіба Андрій, заступник начальника Слідчого відділу УФСБ Росії у Криму, або прокурорка Туробова Ганна, “суддя” Цикуренко Антон), так й перевезені до Криму російські громадяни, зокрема судді. Також у кримінальному переслідуванні беруть участь російські судді на території РФ, коли наших громадян туди етапують (як от Костін Ігор, суддя Південного окружного військового суду РФ). Всі вони мають понести відповідальність за скоєні злочини.

Ольга Скрипник також назвала імена всіх представників РФ, як причетні до переслідування журналістів у Криму. Серед них: Андрій Гіба – заступник начальника слідчого відділу УФСБ Росії в Криму – переслідував Владислава Єсипенка та інших політв’язнів; Ганна Туробова – прокурорка підконтрольної РФ прокуратури Криму – переслідувала Ірину Данилович та інших політв’язнів; Олександр Мордовін – суддя апеляційного військового суду РФ (станом на лютий 2022 року) – переслідував Османа Аріфмеметова та інших політв’язнів; та інші.

Перша заступниця міністра закордонних справ Еміне Джапарова зауважила, що Росія – країна-агресор, яка жодним чином не йде на контакт у питаннях звільнення цивільних заручників.

“Ми маємо проявляти терпіння, бо не завжди ми можемо мати ефективний результат, тому що є Російська Федерація, яка в принципі має за мету знищити нас як державу. Тому деякі питання лежать в площині ширшого розв’язання й закінчення цієї війни”, – сказала урядовиця. 

За словами представника Уповноваженого ВРУ з прав людини в системі органів сектору безпеки та оборони Олександра Кононенка, Росія блокує будь-які спроби України повернути цивільних. Наразі за даними офісу Уповноваженого, в російському полоні 25 тисяч цивільних українців. За словами посадовця, Росія не хоче визнавати, що Україна також тримає в заручниках російських цивільних, яких можна було обміняти на українців. Також РФ ігнорує й намагання інших держав допомогти у звільненні українців. 

Постійна представниця президента у Криму Таміла Ташева наголосила, що Україні потрібен механізм для звільнення з РФ українських заручників. Як вона зазначила, Росія прагне обмінювати російських військових на українських цивільних полонених, що не передбачено міжнародним правом. 

“Нам потрібно продумати ефективний механізм для звільнення цивільних заручників. Це складно. Списки цивільних заручників, зокрема й список політичних в’язнів, куди включений весь перелік журналістів, постійно оновлюється в Офісі Президента, комунікується з координаційним центром. Але тут, на превеликий жаль, недостатньо волі лише української держави. Тут ключова історія з РФ”, — сказала Ташева.

Дивіться відео із заходу за посиланням.

Чільне фото — Укрінформ

Джерело: Центр прав людини. ZMINA.