Музей Майдану представив проєкт “Територія Гідності у доповненій реальності: музеєфікація пам’яток Майдану”

10 найвідоміших об’єктів Революції Гідності відтепер можуть побачити всі охочі у просторі Києва.

Музей Майдану представив проєкт “Територія Гідності у доповненій реальності: музеєфікація пам’яток Майдану”.

10 стендів у ключових місцях Революції Гідності розповідають про наймасовіший протест у новітній історії України.

За QR-кодами за допомогою смартфона кожен може відтворити простір Майдану в умовах реального часу – це барикади, елементи наметового містечка, конструкція “Йолки”, “Мистецький Барбакан”.

“Цей проєкт – не просто відтворення об’єктів, а також складник нашої пам’яткоохоронної діяльності. Ми працюємо над тим, щоб локації, пов’язані з Революцією Гідності, було належним чином збережено. Уже не існують барикади, не існує “Йолка”, але завдяки доповненій реальності просторова локація набуває сенсу матеріальної, конкретної цінності. Так ми зможемо ще краще доносити цінності Майдану”, — зазначила Ольга Сало, кураторка й авторка проєкту, заступниця генерального директора Національного музею Революції Гідності.

Спробу “оживити” київський Майдан 2013–2014 років засобами доповненої реальності Музей Майдану реалізував за підтримки Українського культурного фонду до десятої річниці Революції Гідності. Проєкт “Територія Гідності у доповненій реальності: музеєфікація пам’яток Майдану” документальний. Щоби відтворені об’єкти відповідали реальним розмірам і пропорціям, опрацьовано понад 15 тисяч світлин часів Майдану.

“Поки готували проєкт, неодноразово стикалися з ностальгією, коли береш одну світлину й розумієш, що це не просто світлина –  за нею величезна кількість облич, спогадів, подій. Складниками цього проєкту є сайт, на якому зібрано об’єкти, інформаційно-описова довідка про історичні події, пов’язані з цією локацією, фотогалерея, що документально нагадує, як це було в реальності а також відеоролики, які дають змогу поринути в час та простір, коли відбувався Майдан”, — сказала Анастасія Гайдукевич-Качуро, керівник проєкту, науковий співробітник Національного музею Революції Гідності.

Доступні для огляду й тривимірні моделі елементів побуту та захисту майданівців. Т. в. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв наголосив, що цей проєкт стане у пригоді педагогічним працівникам для глибшого висвітлення подій Майдану. 

“Завдяки цьому проєкту чимало людей, які не є носіями пам’яті про події Майдану, зможуть уявити, як усе було насправді, у реальному житті. Це важливий крок зі збереження нашої пам’яті, який має знайти своє продовження в інституціалізації, музеєфікації – створенні належних умов для того, щоб історію боротьби українці вза незалежність і її важливий етап – Революцію Гідності було гідно вшановано та збережено для майбутніх поколінь”, — наголосив Ростислав Карандєєв, т. в. о. міністра культури та інформаційної політики.

Завдяки імерсивним технологіям фахівці відтворили об’ємні моделі десяти визначних для Євромайдану місць. Зокрема це барикади неподалік ЦУМу, біля Будинку профспілок та на Європейській площі й на вулиці Інститутській, нині алеї Героїв Небесної Сотні, та на вулиці Михайла Грушевського. Також за допомогою смартфона можна побачити елементи наметового містечка, конструкцію “Йолки” й “Мистецький Барбакан”. У 3D-форматі також представили музейні експонати – щити, каски та інші речі, що стали вже стали символами Євромайдану.

Артем Чигиринський, виконавчий директор компанії “ADVIN”, фахівці якої розробляли тривимірні цифрові моделі та інтернет-платформу, за допомогою котрої вони “оживають”:
“Молодь, яка ніколи не була на Майдані, бачить, який вигляд насправді мали барикади, “Йолка” та наметове містечко. Ми прагнули максимально наблизити сприйняття людини до того, як це було в реальності десять років тому, на тому ж місці, в тому ж просторі. Коли згадуєш ті події, перехоплює подих від спільнотворення на Майдані”.

Враженнями про проєкт поділився Остап Стасів, учасник Революції Гідності, один із засновників ГО “Відкритий Університет Майдану” (ВУМ), учасник російсько-української війни:
“Мене тішить, що буде можливість повернутися на місце подій не лише у своїх спогадах. Наша пам’ять часто визначає наше майбутнє. І, напевно, те, що було зроблено тепер у цьому проєкті, – фундаментальна цеглинка для майбутнього. Я за час війни переосмислюю свій досвід Майдану та воєнний, і доходжу думки, що Майдан – це такий рубікон, який запустив чимало процесів. Раніше ми казали: “Це найкраще, що з нами сталося”. 

Джерело: Національний музей Революції Гідності.