Відбулося друге засідання Робочої групи з питань доступності послуг об’єктів соціальної роботи, співробітництва з іншими ТГ, підвищення рівня інклюзії у Сокільницькій громаді

15 грудня у Сокільницькій територіальній громаді Львівської області відбулося друге засідання Робочої групи з питань доступності послуг об’єктів соціальної роботи, співробітництва з іншими територіальними громадами, підвищення рівня інклюзії, у тому числі задля попередження конфліктів в  різних сферах життя населення.​

Фокусом засідання стали презентації та обговорення результатів розробки соціального паспорту громади за методологією дослідження «Аналіз доступності, чутливості до конфліктів та перспектив розвитку міжмуніципальних соціальних послуг у пілотних громадах Проєкту USAID «ГОВЕРЛА»» в Сокільницькій громаді. У межах дослідження було проаналізовано стан доступності та чутливості до конфліктів послуг об’єктів соціальної роботи в громаді, а також планування подальшої діяльності по застосуванню отриманих даних.

Результати дослідження свідчать про різноманітність рівня доступності різних видів послуг для мешканців громади. Зокрема, соціальні послуги вважаються повністю доступними для 23% респондентів, однак їх рівнодоступність для людей з інвалідністю визнає 52% опитаних. Адміністративні та екстрені служби отримали вищі показники (50% та 42%), у тому числі в оцінці доступності для людей з інвалідністю (55% та 48% відповідно).

Медичні послуги мають вищий рівень доступності для всіх груп мешканців, та, зокрема, для людей з інвалідністю (64% та 63%). Однак банківські послуги та послуги закладів культурного розвитку та дозвілля, на думку респондентів, виявилися менш доступними для всіх мешканців громади, тому показники склали  16% і 35%. Рівнодоступними ці послуги вважають 23% і 45% респондентів відповідно.

Крім того, певна частина населення відзначає наявність перепон у доступності послуг: 35% опитаних виявили перешкоди в доступності послуг, а 39% визнали це питання складним для відповіді.

Відсутність безбарʼєрного доступу до закладів, недостатнє фінансування сфери надання послуг, слабка транспортна логістика, зосередження всіх установ і громадських просторів у одному населеному пункті, та відсутність банківських установ у громаді вказують на те, що громаді необхідно приділити пріоритетне значення впровадженню комплексних програм для поліпшення інфраструктури соціального обслуговування. Спрямовані кроки повинні включати реконструкцію та адаптацію існуючих об’єктів для забезпечення доступності для всіх громадян, особливо людей з інвалідністю.

Результати опитування вказали також на наявність конфліктів у громаді, які можуть впливати на соціально-економічний розвиток (про це зазначили 10% респондентів). Мовні відмінності, ухилення від військової служби та неприйнятна соціальна поведінка ідентифіковані як основні фактори напруги. Розуміння цих проблем дозволить громаді розробити ефективні стратегії для зменшення конфліктів та сприяння розвитку соціальної згуртованості.

Громадська участь. У ході дослідження було виявлено, що рівень участі населення у прийнятті рішень є досить низьким. Так, лише 10% респондентів зазначили своє членство у місцевій громадській спілці чи неприбутковій організації. Оцінка особистої готовності респондентів об’єднувати зусилля з однодумцями та згуртовуватися для вирішення соціальних проблем у громаді становить 8,9 за 10-бальною шкалою.

За результатами дослідження було також виявлено, що більшість опитаних респондентів ніколи не беруть участь у засіданнях місцевої ради та не долучаються до роботи консультативно-дорадчих органів (Діаграма 1).

Такі показники свідчать про низький рівень громадянської активності та можуть вказувати на потребу у заходах для стимулювання більш активної участі громадян у процесах прийняття рішень.

​Як зазначила Ганна Борова, радниця з питань інклюзії Проєкту USAID «ГОВЕРЛА»: «Завдяки результатам дослідження Робоча група може ретельніше спланувати свої місцеві стратегії, політики, програми,  та проєкти розвитку Сокільницької громади в напрямку підвищення рівня інклюзії, та зокрема доступності послуг об’єктів соціальної роботи. Я рада, що запропонована нами методика вже надала перші результати, її застосували на практиці члени Робочої групи та долучили місцеве населення».

«Дуже вдячні всій команді проєкту за підтримку, за поштовх до створення соціального паспорту та проведення цього дослідження. Наступного року ми будемо оновлювати стратегію розвитку громади та інші програми. Результати дослідження стануть нам у пригоді», ​− Світлана Мельник, членкиня Робочої групи, провідна спеціалістка з питань інвестицій та міжнародного співробітництва Сокільницької сільської ради. ​

Тож за результатами другого засідання Робочої групи Сокільницької територіальної громади учасники:

• ​затвердили соціальний паспорт громади;
• ухвалили врахування результатів дослідження в локальних проєктах та програмах Сокільницької територіальної громади, що буде додатково опрацьовано під час наступних засідань Робочої групи;
• запланували продовження роботи та проведення до кінця 2023 року просвітницьких зустрічей працівників об’єктів освіти з експертами Фундації з інклюзії в освіті;
• погодились продовжити збір даних щодо обґрунтування необхідних закупівель для покращення доступності соціальних послугв громаді;
• домовились наступне засідання Робочої групи присвятити опрацюванню рекомендації щодо фізичної та архітектурної доступності послуг об’єктів соціальної роботи, з проведенням навчання застосуванню пристроєм універсального дизайну технічних експертів Фундації та працівників закладів Сокільницької територіальної громади.

Ця зустріч стала важливим кроком для спільного вирішення проблем і покращення якості життя мешканців Сокільницької громади. Результати дослідження та соціальний паспорт будуть опубліковані на сайті громади, а ухвалені рішення покладуть основу для подальшого інклюзивного розвитку громади.

​

​****

Цей захід був організований ГО «Фундація «Простір» у рамках гранту «Аналіз доступності, чутливості до конфліктів та перспектив розвитку міжмуніципальних соціальних послуг у пілотних громадах Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» та став можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст цього заходу не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.