Як налагодити координацію гуманітарного реагування і сприяти ранньому відновленню громад Миколаївщини та Херсонщини

Мережа правового розвитку раніше презентувала старт ініціативи в Миколаївській та Херсонській областях, яку впроваджує у партнерстві з Міжнародною організацією «Людина в біді» та за фінансової ...

Додано:
legal_dev_network

j0aMXxHUwYG7VwdVpFC6_4TA8WnrypSrKDy8YOL9YN5Ss6obOQHceYm4ikX6_0lFEpXLpERJIWJzfp90RGKdBuwr9OfpNH8sxRsgZwDCEP9mV7K1eQCVFBX_sGrfxO3fldxzm3aBPTJI5-180TIL3-s
Як налагодити координацію гуманітарного реагування і сприяти ранньому відновленню громад Миколаївщини та Херсонщини

Мережа правового розвитку раніше презентувала старт ініціативи в Миколаївській та Херсонській областях, яку впроваджує у партнерстві з Міжнародною організацією «Людина в біді» та за фінансової підтримки уряду Великобританії. Вона допоможе налагодити координаційний механізм реагування на гуманітарні виклики, посилить спільноти волонтерів та активних жителів громад, допоможе створити стратегії відновлення для трьох громад та багато іншого.

На фото справа: Виконавча директорка Мережі правового розвитку Ольга Настіна розповідає про старт проєкту у Миколаївській та Херсонській областях для понад 20 представників/-иць місцевих та міжнародних громадських організації та державної влади. Фото Галини Колесник

«Ініціатива дозволяє зрозуміти, куди витрачаються кошти, які надходять в Україну, як їх можна використовувати для відновлення громад. У її межах ми працюватимемо як із громадами в цілому, деокупованими і найбільш постраждалими, Миколаївської та Херсонської областей, так і з кожним окремим населеним пунктом, аби розуміти, які потреби мають місцеві жителі й чи вдається їх задовільнити. В деяких моментах ми використовуватимемо досвід наших партнерів, адже подібна ініціатива із 2022 року реалізується у Харківській та Запорізькій областях. Та більше все ж враховуватимемо місцевий контекст», ー зазначає виконавча директорка Мережі правового розвитку Ольга Настіна.

У межах проєкту планується налагодити механізм координації гуманітарного реагування та розбудувати стратегії раннього відновлення громад.

Координація гуманітарного реагування

Першим етапом є оцінка гуманітарних потреб населення, яку необхідно проводити постійно. Координація гуманітарного реагування в конкретних громадах буде здійснюватися через громадських активістів та спільноту моніторів гуманітарного реагування. Монітори, знайомі з процесами оцінки потреб, відіграють важливу роль у кожному населеному пункті, постійно відстежуючи потреби місцевих жителів. Окрім того, вони деталізуватимуть зібрані потреби та перевірятимуть на скільки вони задоволені після того, як та чи інша організація відгукнеться на запит. Завдяки цьому буде зрозуміло, чи дійсно дісталася допомога до тих, хто її потребує у найвіддаленіших населених пунктах та в якій кількості. До моніторингових місій будуть включені юристи та психологи з місцевих фахівців.

Вся отримана інформація буде перевірена із двох-трьох джерел і потрапить до автоматизованої системи бази даних, яка буде доступна для організацій-партнерів, зайнятих гуманітарним реагуванням. Деякі дані також можуть бути відображені на публічній мапі, щоб усі бажаючі могли легко зорієнтуватися у потребах населених пунктів та діях, які вже реалізовані у регіоні.

На фото: про складові проєкту розповідає директор зі стратегічного розвитку Мережі правового розвитку Віталій Охріменко та програмний директор Тімур Канатаєв. Фото Галини Колесник

«Для досягнення успіху нам важливо налагодження співпраці й тісної комунікації з органами місцевого самоврядування, обласною військовою адміністрацією, обласною радою, місцевими громадськими організаціями та волонтерами»,  зауважує програмний директор Мережі правового розвитку Тімур Канатаєв. 

Розробка механізму збору інформації та управління даними, а також створення бази даних надавачів допомоги, є одним із компонентів, який вже у процесі реалізації. Одним із завдань є забезпечити надійність та безпеку їх зберігання, а також підтримати постійний зв’язок з усіма учасниками процесу. 

«Окрім збору верифікованих потреб ми налагодимо співпрацю із усіма надавачами гуманітарної допомоги та здійснюватимемо координацію аби вони знали, на який запит можуть відповісти тими речами, які мають у наявності на складі. Отже ми будемо пов’язувати потреби та тих, хто спроможний їх закрити. Окрім того, інші надавачі допомоги, будуть розуміти, що цей запит вже в роботі й у процесі закриття. Водночас ми принципово не займатимемось розподілом гуманітарної допомоги. Таким чином, зберігши нейтральність, уникнемо конфлікту інтересів», ー розповідає директор зі стратегічного розвитку Мережі правового розвитку Віталій Охріменко. 

На фото крайній зліва: координатор ініціативи у Миколаївській області Вадим Жепало. Фото Оксани Тропіної

«Ми спостерігаємо низький рівень довіри в громад до гуманітараних ініціатив, бо вони не мають досвіду співпраці за іншим підходом до роботи. Стикаються із задоволенням потреб за залишковим принципом та розкоординацією дій. Ми будемо намагатися цю систему впорядкувати», ー каже координатор ініціативи у Миколаївській області Вадим Жепало. 

На фото: координаторка ініціативи у Херсонській області Оксана Тропіна. Фото Галини Колесник

«Дякую за наданий прихисток багатьом херсонцям, за розуміння, яке зустрічаємо у вашому місті. Я сподіваюся, що ми все ж таки поїдемо в Херсон і там теж відкриємо такий офіс. Сьогодні у нас заплановані туди лише поїздки, через безпекову ситуацію ми не можемо перебувати там постійно», ー говорить координаторка у Херсонській області Оксана Тропіна.

Стратегії раннього відновлення громад

Другою частиною ініціативи є створення стратегій раннього відновлення двох громад Миколаївської та однієї – Херсонської областей. Вони дозволять спроєктувати розвиток громад в розрізі оптимістичного, реалістичного та песимістичного сценаріїв на 10-15 років уперед. Під час роботи з гуманітарним реагуванням розпочнеться процес розробки стратегічних рішень, спроможних  зменшити рівень гуманітарної кризи та вирішувати фундаментальні гуманітарні проблеми, зокрема питання продовальчої безпеки, розмінування тощо. 

«У кожній із цих громад буде визначено п’ять цільових тематик, за якими пройдуть очні стратегії та окреме дводенне стратегування з громадою, щоб зробити довгострокове бачення оцих сценаріїв. Відповідно до тематик, у стратегуваннях візьмуть участь громадські активісти, представники/-иці влади, бізнесу, молоді, освітян, директорів, учасники/-иці рад ВПО тощо. Вони будуть створювати стратегію і, відтак, долучаться до її впровадження»,ー зазначає Віталій Охріменко. 

Крім того, у цих громадах буде проведено соціологічне дослідження, яке охопить три цільові групи: мешканців громади, тих, хто виїхав, і тих, хто потенційно готовий переїхати до громади та долучитися до процесу відновлення.


Як долучитися до ініціативи?

  • Активістам та волонтерам деокупованих та найбільш постраждалих громад Херсонської і Миколаївської областей щодо питань збору потреб 
  • Громадським та міжнародним організаціям щодо питань партнерства
  • Органам місцевого самоврядування та місцевої влади щоб дізнатися більше про проєкт

Миколаїв – [email protected]; Тел. 050 550 89 24 (Наталія Чистякова), 067 163 37 98 (Віолетта Рулик) Херсон – [email protected]; Тел. 050 550 89 23, 067 163 37 89 (Майя Земляннікова)


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Тобі слід знати про туберкульоз: як соцпрацівники та лікарі Вінниччини допомагають виявити хворобу

«Герої-Титани»: у Рівному презентували альбом пам’яті про загиблих Захисників

Як жителі громад Чернігівщини долучаються до розробки стратегій розвитку

В Україні запускається інноваційний хаб WIN2EDIH

Інформаційна відкритість і прозорість місцевих органів влади в Україні в умовах війни: результати дослідження

Безбар’єрність як пріоритет: Волинські громади працюють над доступним середовищем